Розівка (Бердянський район)
| село Розівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Запорізька область |
| Район | Бердянський район |
| Громада | Чернігівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1820 |
| Перша згадка | 1820 (204 роки)[2] |
| Населення | 207 (2001)[1] |
| Площа | 1,32 км² |
| Густота населення | 156,82 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 71242 |
| Телефонний код | +380 6140 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°03′53″ пн. ш. 36°10′06″ сх. д. / 47.06472° пн. ш. 36.16833° сх. д.Координати: 47°03′53″ пн. ш. 36°10′06″ сх. д. / 47.06472° пн. ш. 36.16833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 132 м |
| Водойми | р. Сасикулак |
| Відстань до районного центру | 20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 7124, Запорізька обл., Чернігівський р-н, с. Просторе, вул. Перемоги, 80 |
| Карта | |
  Розівка | |
 Розівка | |
| Мапа | |
 | |
Ро́зівка — село в Україні, у Чернігівській селищній громаді Бердянського району Запорізької області. Населення становить 200 осіб (1 січня 2015)[3]. До 2016 орган місцевого самоврядування — Просторівська сільська рада.
Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.
Село Розівка розташоване на лівому березі річки Сасикулак, яка через 1,5 км впадає в річку Юшанли, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Просторе. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат.
Поблизу села утворено ботанічний заказник «Степова балка» площею 7 га[4][5].
У 1820 засновано село Руднервейде німцями-менонітами. До 1871 року село входило в Молочанський менонітський округ Бердянського повіту. Спочатку поселилося 24 сім'ї, які збудували в перше літо зерносховища, в яких і жили до наступного літа. У 1826 році переселилося ще 9 сімей. У початковий період та й після село було одним з найбільших центрів менонітів на Молочній. У 1865 році тут проживало у 81 будинку 592 чоловік. Працювало сільське училище, пивоварний та оцтовий заводи, олійниці, млин. Жителями було насаджено 91270 дерев і одне з таких насаджень досі є прикрасою села. Але основним заняттям населення були скотарство та землеробство. Жителі були вірянинами, в селі в 1822 році збудовано церкву. У 1881 році церква налічувала 1200 баптизованих членів, у 1909 році — 1300 парафіян. Частина жителів були членами церкви Бретрен колонії Єлізабетталь. У період громадянської війни колонія зазнала змін — 8 сімей менонітів (29 чоловік) емігрувало в Канаду, частина загинула. 14 квітня 1930 року, розкуркулили 13 найкращих господарств, відправивши їх на виселки. 13 сімей втекли, боячись переслідувань. Створено колгосп ім. Енгельса. Під час сталінських репресій 1930-х репресовано майже 50 найкращих господарів. У передвоєнні роки збудували семирічну школу, клуб, ряд колгоспних приміщень. Напередодні війни в селі проживали переважно німці. З початком радянсько-гітлерівської війни все доросле чоловіче населення було репресоване й вивезене в Сибір, де практично всі вони загинули. З наближенням фронти були репресовані й вивезені сім'ї менонітів (110 чоловік, 24 з них померли). У період окупації в село повернулися німецькі жителі, які були направлені на риття оборонних споруд, а також біженці з Донбасу. У вересні 1943 село звільнене від гітлерівської окупації. На фронтах воювало 10 жителів села. Під час відступу німці забрали все німецькомовне населення — 265 жителів. Тільки 54 з них пощастило потрапити в західну зону Німеччини, решту репатрійовано й відправлено до Сибіру.
У 1945 році перейменоване в село Розівка. Село заселяється жителями довколишніх сіл та переселенцями з інших регіонів України. За післявоєнні роки збудовано клуб, магазин, дитсадок, приміщення ферм. Віддаленість від центральної садиби колгоспу в с. Просторе, закриття школи в 1969 році призвели до від'їзду молоді з Розівки. На початку XIX ст. в селі проживають переважно пенсіонери, молодь працює в Просторівському сільгосппідприємстві ім. Щорса.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Чернігівської селищної громади.[6]
17 липня 2020 року після ліквідації Чернігівського району село увійшло до Бердянського району[7].
| українська мова | російська | білоруська | болгарська |
|---|---|---|---|
| 91.30 % | 7.73 % | 0.48 % | 0.48 % |
- Бен Классен (1918—1993) — американський політик, електрик, засновник расистського руху.
- Корнєв Артем Ігорович (1991—2014) — старший матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- ↑ Населення населених пунктів Запорізької області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 13 травня 2016.
- ↑ ВРУ
- ↑ Чернігівська територіальна громада — Запорізька область — Децентралізація влади. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
- ↑ Рішення Запорізького облвиконкому від 9.10.1990 р. № 281
- ↑ Запорізька область: Перелік територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного та місцевого значення [1][недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Єременко, М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігівського району. — Запоріжжя : Лана-друк, 2006. — 436 с.
- Погода в селі Розівка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Банк даних Державної служби статистики України [Архівовано 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
 | Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||
