Антін Рудницький

Антін Рудницький
Народився	6 або 7 лютого 1902 Лука
Помер	30 лютого 1975 Томс-Рівер, Нью-Джерсі, США
Поховання	Цвинтар святого Андрія
Країна	Австро-Угорщина  ЗУНР  УНР  Польська Республіка  США
Національність	українець
Діяльність	композитор, піаніст і диригент
Членство	Наукове товариство імені Шевченка
Брати, сестри	Кедрин Іван, Рудницький Михайло Іванович і Рудницька Мілена
У шлюбі з	Сокіл Марія Іванівна
Діти	Доріан Рудницький
Роботи у  Вікіджерелах

Анті́н Рудни́цький (англ. Antin Rudnytsky; 6 або 7 лютого 1902, с. Лука, нині Самбірського району, Львівської області — 30 лютого 1975, Томс-Рівер (англ. Toms River), Нью-Джерсі, США^[1]) — український композитор, піаніст і диригент. Брат Володимира Рудницького, чоловік оперної співачки (сопрано) Марії Сокіл, батько піаніста Романа Рудницького та Доріана Рудницького, композитора і віолончеліста. Дійсний член НТШ (з 1962). Голова Світового об'єднання українських професійних музик.

Закінчив Львівську консерваторію та Берлінську вищу школу музики імені Ганса Айслера (нім. Hochschule fur Musik). Вивчав музикознавство в Берлінському університеті. Працював диригентом оперних театрів у Харкові (1927–30), Києві (1930–32), Львові (1932–34), оркестрів у Львові, Варшаві, Каунасі (Литва). 1939 переїхав до США. Працював диригентом оперних, симфонічних оркестрів та хорів у Нью-Йорку, Філадельфії (США) і Торонто (Канада).

Музична мова ранніх творів Антона Рудницького є радикальною, більш пізнього періоду — романтично-сучасною. Він започаткував модерний напрям серед західноукраїнських музикантів. Автор музикознавчих праць «Українська музика, історично-критичний огляд» (1963), «Про музику і музик» (1980).

• Опери
  • «Довбуш» (1938),
  • «Анна Ярославна» (1967)
  • «Княгиня Ольга» (1968);
• Симфонічні твори (три симфонії, Балетна сюїта, Лірична поема)
• Балет «Бурі над Заходом» (1932),
• Ораторія «Гайдамаки» (1974),
• Кантати для хору і оркестри («Посланіе» слова Т.Шевченка, «Мойсей» слова І. Франка, «На світанку», «Січнева кантата»),
• Концерт для віолончелі з оркестром;
• Камерні твори (два струнні квартети, соната для віолончелі і фортепіано), інтрада, фортепіанові твори (Соната, Сюїта, Варіації, Фантазія, Дівертіменто та ін.), бл. 70 солоспівів.

• Бондарчук П. М. Рудницький Антін [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 352. — ISBN 978-966-00-1290-5.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — ISBN 966-8259-08-4.
• Енциклопедія української діаспори. Сполучені Штати Америки. Кн. 2. — НТШ в Америці, 2009 [Архівовано 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
• Антін Рудницький Як повстала фільма «Запорожець за Дунаєм» // Діло. — ч. 189. — 28 серпня 1938.
• Федорів М. «Українська музика» Антона Рудницького — історико-критичний огляд чи пасквіль?. — Чикаго, 1964.
• Некролог // Сучасність. — 1976. — № 2.
• Витвицький В. Музичними шляхами. — Б/м, 1989
• Дыченко И. Анна Ярославна на оперных подмостках: Премьера. «Киевские ведомости», 1995, 19 декабря. (рос.)
• Мистецтво України. — К., 1997.

• Радіо Буковина 68 FM (Чернівецька ДТРК)^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.