Русько-Висоцьке
| село Русько-Висоцьке | |
|---|---|
| Русско-Высоцкое | |
_-_1.JPG) | |
| Країна |  Росія |
| Суб'єкт Російської Федерації | Ленінградська область |
| Муніципальний район | Ломоносовський район |
| Поселення | Русько-Висоцьке сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 41230000141 |
| Код ЗКТМО: | 41630444101 |
| Основні дані | |
| Населення | ▲ 5356 |
| Поштовий індекс | 188516 |
| Телефонний код | +7 8137677 |
| Географічні координати: | 59°41′59.000000099201″ пн. ш. 29°56′39.000000101206″ сх. д. / 59.69972° пн. ш. 29.94417° сх. д. |
| Часовий пояс | MSK (UTC+3) |
| Мапа | |
  Русько-Висоцьке  Русько-Висоцьке | |
|
| |
| | |
Русько-Висоцьке (фін. Vennäin Vuisakka, рос. Русско-Высоцкое) — село у Ломоносовському районі Ленінградської області Російської Федерації. Адміністративний центр Русько-Висоцького сільського поселення.
Чисельність населення станом на 2007 рік становить 5226 осіб.
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (серпень 2019) |
Свою назву «Высоцкое» отримало від от однойменного підмосковного села, жителі якого були переселені сюди по наказу Петра I на початку XVIII ст. В 1770-і роки село належало графу Г. Г. Орлову. Під час правління Павла I село було подароване полковнику Федору фон-Шацу. В 1841 році его спадкоємець продав маєток Феклі Крестовській, тому мизу інколи називали «Крестовской». В 1863-у після смерті Фекли Крестовської село перейшло, як спадщина її родичу — поміщику С. Д. Вальватьєву. Пізніше власником став його син Н. С. Вальватьєв. На карті Петергофського повіту 1898 року село Висоцьке належало до Вітінської волості. В селі було 155 будинків і проживало 906 чоловік, в основному руского населення. Можливо, тому пізніше його стали називати Руско-Висоцьке. Після революції Н. С. Вальватьєв виїхав за кордон, залишивши землі і маєток сільській комуні. В роки Громадянської війни Руско-Висоцьке опинилось під ударами військ Юденича. Коли відновилась радянська влада, тут був організований колгосп «Завєт Ільїча». В роки Німецько-радянської війни село було окуповане німецькими військами. Під час прориву кільця блокади Ленінграда в Руско-Висоцькому зустрілись передові загони радянських військ. Після війни тут був створений радгосп. У 1968 році на території села вступила в дію птахофабрика «Русско-Висоцька» потужністю 2 млн.бройлерів на рік.
| 1862[1] | 2002[2] | 2007[3] | 2010[4] |
|---|---|---|---|
| 586 | ↗4735 | ↗5226 | ↗5356 |
- ↑ Списки населённыхъ мѣстъ Россійской Имперіи. Санктпетербургская губернія. Списокъ населённыхъ мѣстъ по свѣдѣніям 1862 года.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
- ↑ Административно-территориальное деление Ленинградской области: [справ.] / под общ. ред. В. А. Скоробогатова, В. В. Павлова; сост. В. Г. Кожевников. - СПб., 2007. - 281 с. Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2015. Процитовано 26 квітня 2015. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Ленинградская область. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 10 серпня 2014.
 | Це незавершена стаття про Ленінградську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
