Рівенділ

Рівенділ, також Рівенделл, Рівендел (з англ. «розколота долина») (англ. Rivendell) — місце перебування ельфів, відоме як «дім Елронда» за сюжетом трилогії Дж. Р. Р. Толкіна «Гобіт», «Володар Перснів» та Сильмариліон.
Це місце розташоване в долині біля західного підніжжя Імлистих гір (які на синдарині мають назву Імладріс) і залишалося прихованим завдяки персню Елронда — Вільє — аж до закінчення Війни Персня. Рівенделл показано в анімаційних фільмах Ральфа Бакши «Володар Перснів» (1978), Артура Ранкін мл. і Жуля Босса (Гобіт, Повернення короля) також у фільмах Пітера Джексона «Володар перснів» i «Хоббіт». Прообразом долини Рівенділ для Толкіна стала долина Лаутербруннен в Швейцарії.^[1]

Рівенделл був заснований 1697 року Другої Ери Ельрондом і групою ельфів, що вижили після падіння Ерегіону, тому більшість жителів дому Елронда були елдар. Два роки по тому, решта Еріадору була атакована Сауроном, Рівенделл утримував облогу до 1701 року, коли армія вислана Тар-Мінастіром відбила західну частину Середзем'я.

Тоді у Рівенделі відбулась нарада, в якій взяли участь, серед інших, Гіл-Галад, Ґаладріель та Елронд. Учасники зустрічі погодилися, що Імладріс залишиться твердинею ельфів у східному Еріадорі. Хіль-Галад дав Елронду Вілью, одине з трьох кілець влади, які належали ельфам, яке Елронд застосовував для забезпечення безпеки своєму дому та збереження своєї краси.

3431 року Другої Епохи в рамках Останнього Союзу Хіль-Галад і Еленділ зібрали в Рівенделі свої армії. Звідти через три роки вирушили на війну в напрямку Мордору, щоб знищити сили Саурона.

На зворотному шляху до Еріадора Ісілдур загинув у битві при Ірисній Низині, з ним загинули три його старші сини. Наймолодший — Валанділ — був із матір'ю в Рівенделі, де 3 року Третьої Епохи отримав звістку про смерть батька й братів.

Рівенделл у черговий раз перебував під облогою наприкінці XIV або на початку XV століття Третьої Епохи. У 1409 році, коли центр війни був у Кардолані, Рівендел і Лотлоріен вислали війська для підтримки Тирн Горхарду. Після смерті Арведуї й падіння Артедайну королівська династія вижила. Онук Арведуї, Архаел, виріс у Рівенделі, як дві тисячі років раніше його предок, Валанділ.

Відтоді було заведено, що сини вождів дунаданів проводили своє дитинство в Рівенделі. Там виріс і Арагорн II, після 20-річного віку він отримав кільце Барахіра і залишки Ніларса, зустрів Арвен і подався в подорож по всьому континенту Середзем'я.

2851 року Третьої Ери Рівенделл був місцем Білої Ради, де Ґандальф переконав інших членів Ради здійснити напад на Дол-Ґулдур. 3018 року Глорфіндель привіз до Рівенделу Фродо Беггінса, що ніс Єдиний Перстень. П'ять днів потому відбулася рада за участі незалежних послів вільних народів (усіх вільних народів Середзем'я), на якій було ухвалено рішення знищити Єдиний Перстень. Тоді Елронд створив Братство персня.

У День Середини 3019 року, в Мінас Тіріті, Арагорн одружився з Арвен і Елронд віддав королю останній предмет спадщини царів Дунедайн, що зберігався більше тисячі років у Рівенделі — скіпетр Аннумінаса. Після цієї події більшість членів Братства повернулись у рідні краї. На зворотному шляху до Ширу, перед остаточним поверненням додому, Фродо, Гендальф та інші гобіти на деякий час зупинились у Рівенделі.

Після завершення Війни Персня, Елронд вирішив залишити Середзем'я й піти в Елдамар. З ним пішла й більшість мешканців його дому.

У «Гобіті» та «Володарі Перснів» Рівенделл описано як дружнє й безпечне місце. Більбо Беггінс назвав Рівенделл ідеальним місцем де можна їсти, спати, слухати розповіді, співати та віддатись роздумам, а проживання в Рівенделі зцілювало втому, тривогу та печаль. Можливо, частково це відбувалось через Вілью, перстень Елронда. Імовірно, завдячуючи його силі, влодар Рівенделі міг керувати погодою в долині, а також, до якоїсь міри, сповільнювати хід часу.

За словами Гендальфа в камінному залі можна було почути «багато пісень та оповідань», які створювали мрійливий настрій. Відомо, що там Більбо представив свою поему про Еаренділа, батька Елронда. У листі до Мілтона Вальдмана, Толкін описує Рівенделл як «свого роду зачароване святилище» що символізує знання, місце, яке зберігало традиції. Також надає інформацію про те, що ельфи Рівендела керуючись бажанням зберегти «мир, щастя і прекрасні спогади», водночас зберігаючи престижне становище (у порівнянні з людьми й гномами) зациклились на думках про зникнення, їх оповив сум.

Рівенделл був розташований на схід від околиць Еріадору, в глибокій долині з крутими схилами біля підніжжя Імлистих Гір. Долина була заросла буками, дубами та соснами.

До дому Елронда вів лише вузький камінний міст, над вузькою ущелиною ріки Бруїни. З іншого боку моста була крута стежка, що вела до ^{[уточнити]}, порослого вересом. Будинок Елронда був оточений садами, його тераси були величезними та звернені до річки. На сході розташовувався перевал через Імлисті гори, відомий під назвою Сходи Дімрілла.

Поруч із Рівенделлом не було людських поселень. Найближчим було Брі, що на заході, на відстані тижня дороги по Тракту.

Клімат Рівендела помірно-континентальний та прохолодний, тепле літо, сніжна та не холодна зима. Сезони виражені сильніше, ніж у західних районах, таких як Шир, але менш екстремальні, ніж у місцях на схід від Імлистих гір. Як і Гобітон, Рівенделл розташований приблизно на 52 градусах с. ш. — це посилання Толкіна на місто Оксфорд, в якому він жив ​​і працював^{[джерело?]}.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2017)

1. ↑ Tolkien, J. R. R. (1981). Carpenter, Humphrey (ред.). The letters of J. R. R. Tolkien. Boston: Houghton Mifflin. ISBN 978-0-395-31555-2.