Салвій Юліан

Салвій Юліан
Ім'я при народженні	рос. Луций Октавий Корнелий Публий Сальвий Юлиан Эмилиан
Народився	100[1] Сус, Туніс
Помер	170
Країна	Стародавній Рим[2]
Діяльність	політик, письменник, правник
Вчителі	Луцій Яволен Пріск
Відомі учні	Sextus Caecilius Africanusd
Знання мов	латина
Напрямок	Сабініанська школа
Посада	давньоримський сенатор[d], народний трибун і консул[2]
Мати	Erucia Clarad
Брати, сестри	Aemilia Clarad
Діти	Publius Salvius Julianusd
Медіафайли у Вікісховищі

Луцій Октавій Корнелій Публій Салвій Юліан Еміліан (110—170) — визначний правник та державний діяч часів римських імператорів з династії Антонинів.

Народився у селищі Пупут поблизу м. Гадрумент (сучасний Сус, Туніс) у родині римського колоніста та громадянина. Отримав освіту спочатку у латинській школі Гадрументу. Після цього Юліан переїздить до Риму, де стає слухачем Сабініанського школи права. Його вчителем був Яволен Пріск. Ще замолоду Юліан стає відомим правником, у подальшому він сам очолив Сабініанську школу.

Водночас Юліан активно займався державницькою діяльністю — за імператора Адріана був спочатку квестором, потім призначався на посади префекта ерарія Сатурна, префекта ерарія армії, згодом консула у 148 році й незабаром став членом імператорської ради — вузького кола дорадників імператора Адріана. За цей час Юліан активно займався вдосконаленням римського права.

За імператора Антоніна Пія Юліан зберіг свою посаду члена імператорської ради. Згодом був призначений намісником провінції Нижня Германія (151—152 роки), а за імператора Марка Аврелія — провінції Ближня Іспанія (161—164 роки). З 168 до кінця життя Салвій Юліан займав посаду проконсула Африки.

Був учителем іншого відомого правника, Луція Волузія Меціана.

Про особисте життя Юліана мало відомостей. Був родичем матері майбутнього імператора Дідія Юліана. Син самого правника — Публій Салвій Юліан — у 182 році брав участь у змові проти імператора Коммода, після викриття якого загинув.

Салвій Юліан провів велику дослідницьку роботу з систематизації преторського права. Його теоретичні розробки стали основою для офіційного зближення двох джерел права — цивільного й преторського. Салвій систематизував найцінніші у правницькому сенсі норми преторського права, надав йому остаточну редакцію. Складена ним збірка отримала назву «Дігести» (інколи його називають постійним едиктом). За наказом імператора Адріана цій праці Юліана була надана сила офіційного документа. Пізніше відомі правники Ульпіан та Павло написали до цієї збірки свої коментарі. Багато з положень «Дігестів» Салвія Юліана в подальшому увійшли до цивільного права.

• «Преторський едикт». 125 рік.
• «Дігести» з 90 книг.
• Коментар до праць Урсея Фелікса.
• Коментар до праць Мініція.
• Про сумнівні питання.

• H. F. Jolowicz and Barry Nicholas, Historical Introduction to the Study of Roman Law (Cambridge University 1932 by Jolowicz; 3d ed. 1972 by Nicholas) at 384—385.

• Юліан // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.

1. ↑ autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
   d:Track:Q731361d:Track:Q3803714d:Track:Q2818964
2. ↑ ^{а б} Юлиан // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1936.
   d:Track:Q87326436d:Track:Q66386517d:Track:Q1228391