Салтикова Дівиця
| село Салтикова Дівиця | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Чернігівська область | ||
| Район | Чернігівський район | ||
| Тер. громада | Куликівська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA74100210200092540 | ||
| Облікова картка | Салтикова Дівиця | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1625 | ||
| Населення | 1 196 (2015 рік) | ||
| Площа | 2,802 км² | ||
| Густота населення | 521,06 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 16322 | ||
| Телефонний код | +380 4643 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 51°23′42″ пн. ш. 31°48′9″ сх. д. / 51.39500° пн. ш. 31.80250° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 114 м | ||
| Водойми | р. Десна | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 16300, Чернігівська область, Чернігівський район, смт Куликівка, вул. Миру, 93 | ||
| Карта | |||
  Салтикова Дівиця | |||
 Салтикова Дівиця | |||
| Мапа | |||
 | |||
| | |||
Салтико́ва Діви́ця — село в Україні, у Куликівській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 1196 осіб (на 2015 рік). До 2020 орган місцевого самоврядування — Салтиково-Дівицька сільська рада.
Село розташоване на лівому березі р. Десна, за два кілометри на захід від якого збереглися залишки городища 10 — 12 ст, його етнічне походження дискусійне.
Неподалік від села розташовані заказники: Задеснянський і Янчево-Козарівщина.
Село отримало назву від урочища Дівиця та його власників-шляхтичів — Солтиків (по-московськи — Салтикови).
Народна етимологія традиційно ігнорує польську історію заснування Салтикової Дівиці, пропонуючі такі містифікації:
Село належало Чернігівському козацькому ватажку Салтику. В нього була красива дочка, яка під час купання утопилася в озері. За місцевою легенду на спомин утворена сучасна назва села та назва озера — Дівиця. Населений пункт був обнесений земляним валом і глибоким ровом. Це було сотенне козацьке містечко з центральною вулицею «Хворостянка». На цій вулиці була церква і початкова школа, тут був маєток поміщика Салтика.
Село засновано на території Чернігівського воєводства Речі Посполитої не пізніше 1630 року. Заснували село Василь та Павло Солтики,[1] шляхтичі, що перейшли на службу до короля Речі Посполитої Владислава IV Вази з Московії, маючи там боярський титул. Заснуванню села передувало будівництво 1625 року нової магістралі воєводського значення — Ніжин-Чернігів.
З 1648 року населення села покозачилося і несло військово-охоронну службу. Інша частина поступово перетворилася на залежних селян.
З 1654 року — центр Салтиково-Дівицької сотні Ніжинського полку.
Значних руйнувань населений пункт зазнав 1663 року, коли польський король Ян II Казимир здійснив похід на території Гетьманщини, яка була розташована на колишніх землях Чернігівського воєводства Речі Посполитої[2].
Як згадує Літопис Самовидця:
«и пришовши до Солтиковой Дівиці, над Десною рікою, которая не хотіла ся здати и поклонити, приступом доставали, где немало жолнірской піхоти легло, килка дній достаючи. А же напотом люде в осаді сидячіе видят, же трудно видержати, бо юже місто доставали, тилко в самом замочку, — просили о милосердя. А любо обецали показати над ними милость, еднак же не додержали: бо упавши в замок, многих постинали, а иних в полон татаре побрали і внівец обернули.». Головним організатором і керівником захисту фортеці був Дівицький сотник Трокач.
З 1782 року полково-сотенний устрій ліквідовано.
Рід сотників Селецьких зберіг свої маєтки та вплив. Родині належало понад 1000 га орної землі та луків. Один з них Селецький Михайло Вікторович в 1907-15рр. був віце-губернатором Люблінської губернії. Інші представники колишньої сотенної старшини та їх нащадки також перетворились на поміщиків. Зокрема Шендюх та Лепський мали землі до 1000 га і лише третина земельних угідь належала селянам, з яких багато зовсім не мали земельних наділів. Населення займалося вирощуванням тютюну, який закупляли купці і відправляли на фабрики.
1859 року у козацькому та власницькому містечку Чернігівського повіту Чернігівської губернії, мешкало 1480 осіб (709 чоловічої статі та 771 — жіночої), налічувалось 177 дворових господарств, існували 2 православні церкви, базари 2 ярмарки на рік[3].
Станом на 1885 рік у колишньому козацькому та власницькому містечку Салтиково-Дівицької волості мешкало 2175 осіб, налічувалось 353 дворових господарства, існували православна церква, школа, 4 постоялих двори, 4 лавки, 13 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи, відбувались базари по понеділках і 2 щорічних ярмарки[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2510 осіб (1246 чоловічої статі та 1264 — жіночої), з яких 2380 — православної віри[5].
З 1917 — у складі УНР.
2 листопада 1918 р. Салтиково-Дівицькій вищій початковій школі присвоєно ім'я Тараса Шевченка[6].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Куликівської селищної громади[7].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Куликівського району, село увійшло до складу Чернігівського району[8].
- Андрієвський Степан Семенович — лікар, вчений, державний діяч.
- Симанов Іван Михайлович — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
- ↑ Петро Кулаковський. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618—1648. Київ, «Темпора», 2006. С. 83
- ↑ Є. М. Луняк Криваве Різдво Салтикової Дівиці 1664-го року Монографія — Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2013. — 72 с. : іл. ISBN 978-617-527-097-4
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 115)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-266. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Черниговская земская газета, 1918, № 95-100, С. 3
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал Верховної Ради України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Погода в селі Салтикова Дівиця [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Смт | |
|---|---|
| Села | Авдіївка · Бакланова Муравійка · Будище · Вересоч · Вершинова Муравійка · Веселе · Виблі · Глузди · Горбове · Грабівка · Дрімайлівка · Дроздівка · Жуківка · Кладьківка · Ковчин · Коростень · Кошарище · Орлівка · Пенязівка · Салтикова Дівиця · Смолянка · Уборки · Українське · Хибалівка |
| Повітове місто |  | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | ||
| Волості | Антонівська • Березнянська • Горбовська • Довжицька • Козлянська • Пакульська • Редьківська • Салтиково-Дівицька • Седнівська • Слабинська • Халявинська • Янівська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | ||
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (червень 2013) |
