Сарненський район (1940—2020)
| Сарненський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Колишній район на карті Рівненська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Рівненська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 5625400000 | ||||
| Утворений: | 20 січня 1940 | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 | ||||
| Населення: | ▬ 104 272 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1970 км² | ||||
| Густота: | 51,1 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3655 | ||||
| Поштові індекси: | 34500—34580 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Сарни | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 19 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 61 | ||||
| Селища: | 3 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Серпенінов Руслан Петрович | ||||
| Голова РДА: | Кохан Олександр Сергійович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Сарненська РДА Сарненська райрада | ||||
| Адреса: | 34500, Рівненська область, Сарненський р-н, м. Сарни, вул. Демократична, 51 | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
| | |||||
|
| |||||
Са́рненський райо́н — колишній[2] район у північній частині Рівненської області України. Площа — 2 тис. км², що становить 10 % території області. Районний центр — Сарни.
Географія[ред. | ред. код]
Район межує на півночі — з Дубровицьким, на сході — з Рокитнівським, на південному сході — з Березнівським, на півдні — з Костопільським, на заході — з Володимирецьким районами Рівненської області.
| Володимирецький район | Дубровицький район | |
 | Рокитнівський район | |
| Костопільський район | Березнівський район |
Геологічна будова[ред. | ред. код]
В геоструктурному відношенні район розташований в межах західного схилу Українського кристалічного щита, який внаслідок густої системи розривних порушень має блокову будову та сходинкою занурюється на захід.
В геологічній будові беруть участь осадові породи верхньопротерозойського, мезозойського та кайнозойського віків.
Верхньопротерозойські утворення складають осадово-теригенні породи поліської серії. Вони залягають моноклінально на південний захід під кутом 2-3°. Представлені кварцовими пісковиками сірого та червоно-бурого забарвлення, переважно дрібного та тонкозернистого складу. В піщаній товщі зустрічаються прошарки коричнево-бурих алевролітів та аргілітів потужністю від декількох сантиметрів до 2-3 м.
Загальна потужність відкладів поліської серії становить 650—750 м.
Мезозойські відклади представлені світло-сірими мергелями і білою крейдою крейдяної системи. Вони залягають із стратиграфічною і кутовою незгідністю на розмитій поверхні поліської серії.
Рельєф[ред. | ред. код]
Сарненщина розташована в межах Волинського Полісся. На території Рівненщини можна виділити Сарненську акумулятивну рівнину. Вона являє собою плоску низовину з переважанням абсолютних висот 150—180 м; виповнених переважно піщаними відкладами, підстеленими палеогеновими пісками, а подекуди — крейдою. Морфологічні особливості Сарненської акумулятивної рівнини значною мірою зумовлені розташуванням району у межах придолини Стир — Словечна.
Для району характерні неглибокі річкові долини з широкими заболоченими заплавами і розширеними заплавними терасами.
Мінеральні ресурси[ред. | ред. код]
У регіоні розвідані значні запаси гранітів, бурштину, торфу, мінеральних вод. Із 20 розвіданих родовищ експлуатується 15.
Район багатий нерудними копалинами і вапняками, глинами, пісками і крейдою. Є численні родовища гранітів, сіонітів, діоритів. На території Чемернянського торфовища розміщені родовища торфу потужністю шарів 1,5—2,5 метри. З палеогеновими відкладеннями пов'язане єдине в Україні Клесівське родовище бурштину, видобуток якого становить 1400 кг/рік.
На схилах долин Случі та Горині залягають запаси крейди. Її використовують для виготовлення фарб, цегли в будівництві. В пісках переважають мінерали: кварц, польові шпати, домішки глинистих матеріалів, окисів заліза. Запаси їх необмежені. Є родовища фосфатів.
Гідрографічна мережа[ред. | ред. код]
Гідрографічна мережа району добре розвинена. Ширина русел річок коливається в широких межах. Глибина річок змінюється від 0,5 до 2,5—4,0 м, швидкість течії 0,1—0,3 м/с. За умовами водного живлення річки належать до змішаного типу. У весняний період живляться талими водами, з травня по жовтень для них характерне дощове живлення, потім — ґрунтове. Гідрологічний режим річок змінюється впродовж року і залежить від опадів. Основну частину гідрографічної мережі Сарненщини становлять поверхневі води постійних водотоків (річок, струмків, каналів) та водойм (озер, водосховищ, ставків). З певною умовністю сюди можуть бути віднесені й води боліт.
Територією району протікає 26 малих річок, річки Горинь та Случ, безліч струмків; штучних водойм — 16, одне водосховище, озер — 34.
Ліси займають більшу частину території району, які обслуговують 3 лісгоспи та заповідник.
Рекреаційні ресурси[ред. | ред. код]
Природні багатства, зокрема, високоякісні глини та мінеральні води Степаня, стали базою для створення санаторію «Горинь». Склад мінеральних вод за своїми властивостями прирівнюється до вод курортів «Миргород», «Баден-Баден». Тут ефективно лікуються хронічні гастрити, холецистити, інші хвороби кишківника.
Екзогенні геологічні процеси[ред. | ред. код]
У межах Сарненського району набули розвитку такі ЕГП природного та техногенного походження як: підтоплення, карст, просідання лесових ґрунтів, ерозія.
Умов для розвитку зсувів на території району не має.
Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]
У складі району — місто, 64 села і 2 селища міського типу, які об'єднуються 1 міською, 2 селищними і 19 сільськими радами. Найбільші населені пункти: м.Сарни, селища Клесів та Степань.
Представляють місцеву владу Сарненщини: районна державна адміністрація, районна рада, 19 сільських, 2 селищних та 1 міська рада.
Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]
Природні заповідники[ред. | ред. код]
Рівненський (загальнодержавного значення).
Гідрологічні заказники[ред. | ред. код]
Озеро Стрільське (загальнодержавного значення), Сомине (загальнодержавного значення).
Ландшафтні заказники[ред. | ред. код]
Кузьмівський, Урочище «Каліжари».
Лісові заказники[ред. | ред. код]
Карасинський, Костянтинівське, Костянтинівський, Урочище «Берці», Чабельський.
Орнітологічні заказники[ред. | ред. код]
Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Букова алея, Купринівське дерево, Рідкісне дерево сосни.
Гідрологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Комплексні пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Сарненський дендропарк, Стоянка партизан.
Заповідні урочища[ред. | ред. код]
Букові насадження, Вікові соснові насадження, Ділянка соснового лісу, Дубовий гай (Степанське л-во), Дубовий гай (Ясногірське л-во), Поліщукове, Розвилка, Урочище «Любонька», Чорний Ліс.
Історія[ред. | ред. код]
Сарненський район з центром у місті Сарни у складі Ровенської області утворений відповідно до указу Президії Верховної Ради Української РСР від 1 січня 1940 року.[3]
1 вересня 1941 року німецька влада включила серед інших Сарненський район до складу новоствореного Сарненського ґебіту генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна.[4]
Під час Другої світової війни підрозділам УПА вдалося організувати в Сарненському районі роботу 15 сільських управ[5].
За даними районного відділу МДБ станом на квітень 1948 року з району було виселено 211 родин «бандпособників» і націоналістів.[6]
Населення[ред. | ред. код]
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1959[7] | 57 092 | — |
| 1970[8] | 87 666 | +53.6% |
| 1979[9] | 91 982 | +4.9% |
| 1989[10] | 96 842 | +5.3% |
| 2001[11] | 98 836 | +2.1% |
| 2017[12] | 104 064 | +5.3% |
| 2018[12] | 104 353 | +0.3% |
| 2019[12] | 104 272 | −0.1% |
| Динаміка населення | ||
Населення району становить — 98,544 тис. осіб, в тому числі сільське — 61800 осіб. У районі проживають 3737 одиноких громадян похилого віку, які взяті на облік в управлінні праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, обслуговуються соціальними працівниками — 593 особи. Станом на 01.03.2008 року на обліку в Пенсійному фонді знаходяться 24 879 пенсіонерів.
Національність[ред. | ред. код]
У 1945 році поляки становили 17 % населення району.[13]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[14]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,16 % |
| російська | 1,58 % |
| білоруська | 0,12 % |
| циганська | 0,04 % |
| вірменська | 0,01 % |
| молдовська | 0,01 % |
| польська | 0,01 % |
| угорська | 0,01 % |
Вікова і статева структура[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[15]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 48 938 | 12 997 | 8663 | 15 259 | 8136 | 3750 | 133 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 50 791 | 12 747 | 8075 | 13 147 | 9483 | 6984 | 355 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Транспортне сполучення[ред. | ред. код]
Райцентр — м. Сарни — розташований на перехресті автомагістралей E373 (Київ—Варшава) та Рівне—Мінськ, а також залізничних магістралей Київ—Ковель—Ягодин і Рівне—Лунинець. Найбільші залізничні станції — Сарни та Клесів. На станції Сарни розміщені відділення Рівненської митниці та енергетичної митниці України.
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Сарненського району було створено 80 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,64 % (проголосували 47 353 із 72 137 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 48,66 % (23 043 виборців); Юлія Тимошенко — 22,33 % (10 572 виборців), Олег Ляшко — 14,48 % (6 855 виборців), Анатолій Гриценко — 4,41 % (2 089 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,07 %.[16]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У Сарненському районі Рівненської області нараховується 31 пам'ятка історії.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 16 грудня 2019 року № 520/2019-рп «Про призначення О.Кохана головою Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області»
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
- ↑ Зміни в адміністративно-територіальному устрої Рівненської області. http://oblrada.rv.ua/. Рівненська обласна рада. Архів оригіналу за 8.06.2017. Процитовано 11 листопада 2019.
- ↑ Kreisgebiet Sarny. Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2019. (нім.)
- ↑ Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 49. — ISBN 978-966-1502-55-9.
- ↑ Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 9-10. — (Реабілітовані історією)
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик (кроме РСФСР). www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Процитовано 11 листопада 2019. (рос.)
- ↑ Численность наличного населения городов, поселков городского типа, районов и районных центров СССР по данным переписи на 15 января 1970 года по республикам, краям и областям (кроме РСФСР). www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Процитовано 11 листопада 2019. (рос.)
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 г. Численность наличного населения союзных и автономных республик, автономных областей и округов, краев, областей, районов, городских поселений, сел-райцентров и сельских поселений с населением свыше 5000 человек (кроме РСФСР). www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Процитовано 11 листопада 2019. (рос.)
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Процитовано 11 листопада 2019. (рос.)
- ↑ Кількість наявного населення за статтю та типом поселень - 056 РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ, Стать, Рік, Зміст , Тип поселення, 2001(05.12). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
- ↑ а б в Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF). Київ: Державна служба статистики України. 2019. с. 61. Архів (PDF) оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 11 листопада 2019.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка) - ↑ Вертелецька Н. В. Динаміка етнонаціональної структури населення Рівненщини у повоєнний період (1944-1953 рр.) // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. — 2011. — С. 455. — ISSN 2309-8074. Процитовано 11 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Рівненська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 13 березня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сарненський район (1940—2020) |
|
| ||||||||||||||
