Сатурнін Тулузький
| Сатурнін Тулузький | |
|---|---|
 | |
| Народився | 3 століття Патри |
| Помер | 257 Tolosad, Нарбонська Галлія, Стародавній Рим |
| Поховання | Базиліка Сен-Сернен, Тулуза |
| У лику | святий |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Сатурнін Тулузький (лат. Saturninus; ? — 250) — християнський святий III століття, перший єпископ Тулузи, мученик.
Вшановується в католицькій церкві (пам'ять 29 листопада) і в православній церкві (в лику священномучеників)[1][2].
Життєпис[ред. | ред. код]
Згідно з житієм Passio Saturnini («Мучеництво Сатурніна») невідомого автора V століття Сатурнін прийшов до Тулузи зі Сходу і заснував тут першу єпархію. Сатурнін викликав гнів язичників тим, що відмовився приносити жертву Юпітеру Капітолійському. Сатурніна засудили до страти через розривання двома биками. Цю страту описано в XIII столітті в книзі Якова Ворагінського «Золота легенда». Останки Сатурніна, поховані християнками, виявлено в VI столітті і розміщено в базиліці святого Сатурніна в Тулузі.
Уславлення[ред. | ред. код]
Вшанування святого Сатурніна було поширеним у середньовічних Франції та Іспанії. День пам'яті в католицькій церкві — 29 листопада.
Святому Сатурніну присвячені базиліка Святого Сатурніна (Сан-Сернен) у Тулузі, церква Святого Сатурніна[es] в Памплоні та вівтар церкви Сан-Серні-де-Нагол[ru] в Андоррі.
Вшановувався місцево в православній церкві. 9 березня 2017 року рішенням Священного синоду Російської православної церкви ім'я «священномученика Сатурніна, першого єпископа Тулузького» внесено до святців Російської православної церкви, що означає загальноцерковну канонізацію[3].
Джерело[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Життєпис(італ.)
| Попередник: ' | єпархія Тулузи бл. 250 року | Спадкоємець: Гонорат Тулузький |
|
