У дорослому футболі дебютував 1988 року виступами за команду клубу «Аль-Шабаб», кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала чотирнадцять років. Більшість часу, проведеного у складі «Аль-Шабаба», був основним гравцем команди. У складі «Аль-Шабаба» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,4 голу за гру першості та забивши загалом 238 голів у чемпіонаті.
Після тріумфального виступу на чемпіонаті світу 1994 року мав пропозиції перейти до європейських клубів, проте залишився на батьківщині через заборону футболістам Саудівської Аравії грати за кордоном[2]. 1996 року ігрова кар'єра Аль-Овайрана переривалася на рік через заборону участі у футбольних матчах — частина покарання за порушення релігійних заборон, після того, як його було помічено у компанії жінок за вживанням алкоголю під час Рамадана[2].
1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Саудівської Аравії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 75 матчів, забивши 24 голи.
Учасник фінальних частин двох чемпіонатів світу — 1994 року в США та 1998 року у Франції. На футбольних полях Сполучених Штатів був співавтором найвизначнішого успіху саудівських футболістів на мундіалаях — виходу до стадії плей-оф турніру. При цьому Саудівська Аравія забезпечила собі друге місце у групі саме завдяки голу Аль-Овайрана, який встановив остаточний рахунок 1:0 в останній гри групового етапу проти збірної Бельгії. Крім визначального турнірного значення цей гол увійшов до історії чемпіонатів світу як один з найвидовищних — саудівець отримав м'яч в середині власної половини поля і здійснив індивідуальний рейд до карного майданчика суперників, обігравши п'ятьох бельгійців і перекинувши їх воротаря Мішеля Прюдомма, який вийшов на перехоплення. Хоча гол відбувся значною мірою через пасивність захисників збірної Бельгії, які просто супровджували Саїда протягом значної частини забігу, він став однією з найяскравіших постатей турніру, на батьківщині отримав прізвисько арабський Марадона, Rolls-Royce у подарунок і зірковий статус. Пізніше того ж року його було обрано футболістом 1994 року в Азії[2].