Саї (Роменський район)

село Саї
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Роменський район
Громада Синівська сільська громада
Облікова картка Саї 
Основні дані
Населення 817
Поштовий індекс 42520
Телефонний код +380 5452
Географічні дані
Географічні координати 50°40′17″ пн. ш. 34°04′32″ сх. д. / 50.67139° пн. ш. 34.07556° сх. д. / 50.67139; 34.07556Координати: 50°40′17″ пн. ш. 34°04′32″ сх. д. / 50.67139° пн. ш. 34.07556° сх. д. / 50.67139; 34.07556
Середня висота
над рівнем моря
178 м
Місцева влада
Адреса ради 42520, Сумська обл., Липоводолинський р-н, с. Саї, вул. Шкільна, 10
Сільський голова Валюх Григорій Андрійович
Карта
Саї. Карта розташування: Україна
Саї
Саї
Саї. Карта розташування: Сумська область
Саї
Саї
Мапа
Мапа

CMNS: Саї у Вікісховищі

Саї́ — село в Україні, у Синівській сільській громаді Роменського району Сумської області. Населення становить 817 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Саївська сільська рада.

Після ліквідації Липоводолинського району 19 липня 2020 року село увійшло до Роменського району[1]. Храм Миколая Чудотворця.

Географія[ред. | ред. код]

Село Саї розташоване на відстані до 1.5 км від сіл Товсте, Куплеваха, Карпці, Нестеренки та Антоненкове.

По селу тече струмок, що пересихає із загатою.

Поруч пролягає газопровід Уренгой-Помари-Ужгород.

Історія[ред. | ред. код]

  • Село Саї засноване у другій половині XVIII ст.
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках, кількість встановлених жертв голодомору в селі — 93 людей[2].

Економіка[ред. | ред. код]

  • Свино-товарна ферма.
  • Агрофірма ім. Шевченка.
  • СК «Агро», ТОВ.
  • «Кузьменко», ПП.
  • На околиці Саїв – склад-саркофаг з отрутохімікатами. [3]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

  • Дитячий садок.
  • Школа.
  • Музична школа.
  • Будинок культури.
  • Музей історії.
  • Храм Миколая Чудотворця

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Національна книга пам'яті жертв голодомору
  3. На Сумщині отрутохімікати пролежали 6 років - sumy-name.com (укр.). Процитовано 14 грудня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]