Святослава Сватава

Святослава Сватава
Świętosława Swatawa
Королева Богемії
Початок правління:	1062
Кінець правління:	1092
Попередник:	Аделаїда Арпад
Наступник:	Юдіт Тюринзька
Дата народження:	пр. 1046–1048
Дата смерті:	1 вересня 1126(1126-09-01)
Місце смерті:	Богемія
Поховання	Базиліка святих Петра і Павла
Чоловік:	Вратислав ІІ
Династія:	П'ясти, Рюріковичі
Батько:	Казимир I
Мати:	Добронега Володимирівна
Святослава Сватава у Вікісховищі

Святослава Сватава (пол. Świętosława, чеськ. Svatava; 1048 — 1 вересня 1126) — польська княжна, третя дружина короля Богемії Вратислава II, перша королева Богемії. Онука Великого князя Київського Володимира І.

Свята Польської православної церкви.

Святослава Сватава донька князя Польщі Казимира I та його дружини — руської князівни Добронеги, доньки Великого князя Київського Володимира Великого.

Також прабабусею Святослави по батьківській лінії була княжна Дубравка, донька чеського князя з династії Пржемисловичів Болеслава I.

Взимку 1062 року, приблизно у 15-річному віці, Світослава-Сватава виходить заміж за князя Богемії Вратислава II, через рік жалоби після смерті його другої дружини, угорсько-української княжни Аледаїди Арпад.

У Вратислава ІІ до цього часу вже було четверо дітей.

У Святослави та Вратислава народилось 5 спільних дітей.

На Великдень 1085 року Вратислава II було проголошено Королем Богемії, він отримав корону з Майнца від імператора Священної Римської імперії Генріха IV. У червні того ж року в Празі він і Сватава були короновані Трірського єпископом Егільбертом короновані й помазані на правління — таким чином, Святослава-Сватава стала першою королевою Богемії.

Сватава надавала допомогу і заступництво церкви — за її вказівкою у Вишеграді було збудовано нову будівлю колегіального капітулу. Вона також була жертодавицею багатьох церков.

Після смерті Вратислава ІІ 1092 року Сватава живе як королева-мати. Протягом тривалого часу вона була зайнята улагоджуванням внутрішніх конфліктів в країні і чвар між її синами Владиславом і Собеславом. Згідно «Чеської хроніці» (Chronica Boemorum), в 1125 році вона зіграла вирішальну роль в згладжуванні протиріч по розділу спадщини, готових тоді перерости в громадянську війну.

1125 р. Владислав I, тоді смертельно хворий, побажав передати владу в країні і корону Богемії своєму двоюрідному брату Отто II Чорного, який був старшим за його рідного брата Собеслава. Однак в справу втрутилася королева Світослава і переконала Владислава змінити своє рішення (згідно хроніці, вона заявила синові: «Сорочка ближче до тіла, ніж плащ»). Таким чином, спадкоємцем і опікуном малолітніх дітей Владислава I став Собеслав.

Святослава, яка тридцять років була королевою-вдовою, дожила до перемоги свого сина короля Собеслава в битві при Хлумці і померла у вересні 1126 року.

Після смерті свого чоловіка (1092 р.) королева Святослава-Сватава стала свідком сходження на престол шести Богемських королів, і серед них — трьох своїх синів.

• Болеслав (–1091), князь Оломоуцький
• Боривой II (1064 — 2 лютого 1124), Князь Богемії
• Владислав І (1065 — 2 лютого 1124), Князь Богемії
• Собіслав I (1075 — 14 лютого 1140), Князь Богемії
• Юдіт (1066 — 9 грудня 1108), дружина Віпрехта фон Гройч, князя Лужицького.

Світослава Сватава веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Володимира Великого та Святослава Хороброго.

• Karel Stloukal. Svatava, první česká královna // Zdena Karešová, Jiří Pražák: Královny a kněžny české. Praha X-Egem, Nova Kniž. klub 1996, ISBN 80-7199-010-8, S. 51-55.
• Tomek V. V. Újezd Svatavin na řece Sázavě // Památky archaeologické, Band 1 Archeologický ústav ČSAV, 1855, S. 320—321.