Свято-Троїцька церква (Гельмязів)

Свято-Троїцька церква
Свято-Троїцька церква у Гельмязові
49°49′26″ пн. ш. 31°50′16″ сх. д. / 49.8241417° пн. ш. 31.8379000° сх. д. / 49.8241417; 31.8379000Координати: 49°49′26″ пн. ш. 31°50′16″ сх. д. / 49.8241417° пн. ш. 31.8379000° сх. д. / 49.8241417; 31.8379000
Тип споруди церква
Сучасний статус пам'ятка архітектури національного значення[1]
Розташування Україна Україна, с. Гельмязів (Золотоніський район, Черкаська область)
Архітектор В. П. Стасов
Початок будівництва 1841
Стиль неокласицизм
Належність УПЦ МП
Стан пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса вул. Корольова
Свято-Троїцька церква (Гельмязів). Карта розташування: Україна
Свято-Троїцька церква (Гельмязів)
Свято-Троїцька церква (Гельмязів) (Україна)
Мапа
CMNS: Свято-Троїцька церква у Вікісховищі

Свято-Троїцька церква — храм Черкаської єпархії Української Православної церкви (МП) у селі Гельмязові Золотоніського району Черкаської області, пам'ятка архітектури національного значення.

З історії храму[ред. | ред. код]

Троїцьку церкву збудували на кошти місцевого заможного козака Федора Савенка в 1841 році. Будували церкву за проектом відомого архітектора Василя Стасова.

У радянський час культова споруда використовувалась не за призначенням[2].

Уперше церкву відреставрували в 1987 році, за деякий час культову споруду відремонтували вдруге.

Опис[ред. | ред. код]

Троїцьку церкву збудували в стилі пізнього неокласицизму. Храм — цегляний хрестоподібний в плані і з одним куполом. Головним є західний фасад церкви, який оформлений портиком з чотирьох колон тосканського ордера, над фасадом височіє дзвіниця. Аналогічними портиками також акцентовані центральні частини південного і північного фасаду, які завершуються трикутними фронтонами.

На стінах церкви ще збереглися елементи монументального живопису.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Троїцька церква, Гельмязів на www.encyclosights.com («Енциклопедія пам'яток.Україна.»)
  2. Про Гельмязів і Троїцьку церкву на www.mandry.ck.ua (вебресурс «Мандрівки Україною і не тільки. Подорожі Черкащиною, Україною, світом»). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 27 березня 2022.

Джерела та посилання[ред. | ред. код]