Семен Хребтович-Богуринський
| Семен Хребтович-Богуринський | ||
 | ||
| герб Одровонж | ||
| ||
|---|---|---|
| Смерть: | 1591 | |
| Підданство: | Річ Посполита | |
| Країна: | Річ Посполита | |
| Релігія: | православ'я | |
| Рід: | Хребтовичі | |
| Батько: | Іван Олехнович Хребтович-Богуринський | |
| Шлюб: | Раїна Русинівна-Берестецька, Катерина Бабинська | |
Семе́н Іва́нович Хребто́вич-Богу́ринський (? — 1591) — волинський шляхтич з литовсько-руського роду Хребтовичів, гербу Одровонж. Землевласник у Луцькому повіті Волинського воєводства та Київському повіті Київського воєводства Речі Посполитої. Державний та військовий діяч. Родове гніздо — Бугрин.
Відомості[ред. | ред. код]
Семен Хребтович Богуринський син волинського зем'янина Івана Олехновича Хребтовича-Богуринського, який є одним з перших представників волинської гілки Хребтовичів — Хребтовичів-Богуринських.[1] Відомо, що в 1570 — 1577 рр. обіймав посаду луцького ґродського писаря.[2] Входив до кола лицарського землі Волинської під час безкоролів'я. Першим з відомих шлюбів за Раїною Русинівною-Берестецькою, донькою владики пинського Андрія Русина. Відомим зокрема є резонансний процес їхнього розлучення, через наїзд у 1572 році племінника владики пинського — Павла Коритинського на маєток у Берестечку, який дістався від тестя Семену Хребтовичу-Богуринському. Процес тривав кілька років і на середину 1575 року він удруге був одружений з донькою Андрія Бабинського — Катериною, вдовою Івана Івановича Городиського. Вона мала від попереднього шлюбу трьох дітей.[3] Після цього шлюбу крім свого маєтку в родовому гнізді Бугрин також володів частиною Городища, яке дісталося Катерині Бабинській від небіжчика чоловіка Івана Городиського. Взяв участь у судовій тяжбі Катерини з братом її покійного чоловіка Кіндратом Городиським за маєток Городище. З жодного шлюбу нащадки саме Семена Хребтовича-Богуринського невідомі.
У 1577 році мав судову тяжбу з володимирським підстаростою та підляським стольником Станіславом Ґраєвським, який заявив свої права на Бугрин.
Сім'я (брати, сестра)[ред. | ред. код]
- Данило Іванович Хребтович-Богуринський — писар земський слонімський
- Кіндрат (Конрад) Іванович Хребтович-Богуринський — писар ґродський слонімський
- Мелетій Іванович Хребтович-Богуринський — архімандрит Києво-печерського монастиря, владика володимирський та берестейський
- Іван Іванович Хребтович-Богуринський — митник дорогобузький
- Марія (Марина, Маруша) Іванович Хребтовичівна-Богуринська — у шлюбі за Андрієм Немиричем, київським земським суддею.[4]
Джерела[ред. | ред. код]
- Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008 р. – 409 ст. Ст. 139, 207, 209, 212.
- Ворончук І. О. «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» К.: 2012. – 712 с. Ст. 86, 457, 492, 522.
- Архив ЮЗР Ч. 8. Т. 3. Акты о брачном праве и семейном быте в ЮЗР XVI-XVII вв. - 1909. 120, 708, ХХХ. Ст. 267 - 268 (Ст. 262 - 271).
- Безносюк Сергій. Шляхта руських земель.
- Grzegorz Ryzewski. Ród Chrebtowiczów herbu Odrowąż. Avalon. Krakow. 2006. 352 s. S. 26. ISBN 83-60448-22-1
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Безносюк, Сергій. Шляхта руських земель. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
- ↑ Яковенко, Наталя (2008). «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» (українська) . Київ. с. 209.
- ↑ Архив ЮЗР Ч. 8. Т. 3. Акты о брачном праве и семейном быте в ЮЗР XVI-XVII вв. - 1909. 120, 708, ХХХ (українська) . 1909. с. 267 - 268 (262 - 271).
- ↑ Ryzewski, Grzegorz (2006). Ród Chrebtowiczów herbu Odrowąż (польська) . Краків: Avalon. с. 26. ISBN ISBN 83-60448-22-1.
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ (довідка)