Середина-Буда

Середина-Буда
Герб Середини-Буди
Собор Різдва
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Сумська область
Район Шосткинський район
Тер. громада Середино-Будська міська громада
Засноване 1650
Перша згадка 1689
Статус міста від 1964 року
Населення 6888 (01.01.2022)[1]
 - повне 6888 (01.01.2022)[1]
Площа 27,03 км²
Густота населення 255 осіб/км²
Поштові індекси 41000
Телефонний код +380-5451
Координати 52°11′2″ пн. ш. 34°2′10″ сх. д. / 52.18389° пн. ш. 34.03611° сх. д. / 52.18389; 34.03611
Висота над рівнем моря 185 м
Водойма р. Бобрик
Назва мешканців сере́динець, сере́динка, сере́динці
Відстань
Найближча залізнична станція Середина-Буда
До обл./респ. центру
 - залізницею 261 км
 - автошляхами 211 км
До Києва
 - залізницею 353 км
 - автошляхами 364 км
Міська влада
Адреса 41000, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Середина-Буда, вул. Соборна, 7
Вебсторінка https://sbmiskrada.gov.ua

CMNS: Середина-Буда у Вікісховищі

Мапа
Середина-Буда. Карта розташування: Україна
Середина-Буда
Середина-Буда
Середина-Буда. Карта розташування: Сумська область
Середина-Буда
Середина-Буда
Мапа

Сере́дина-Бу́да (МФА[seˈrɛdenɐ ˈbudɐ] ( прослухати)) — місто в Шосткинському районі Сумської області, центр Середино-Будської міської громади. До 19 липня 2020 року — центр Середино-Будського району. Розташоване на р. Бобрик. Залізнична станція на лінії КонотопБрянськ. Відстань до облцентру становить 211 км (автошлях Р44, який переходить у Т 1915). Населення — 6888 осіб (станом на 2022 рік).

Географія

[ред. | ред. код]
Залізнична станція Зернове

Місто розташоване біля джерел річок Уличка і Бобрик. До міста прилягає селище Зарічне.

Поряд із Семенівкою Чернігівської області є найпівнічнішим містом України.

Через місто проходять автомобільні дороги Т 1908, Т 1915 і залізнична лінія Хутір-Михайлівський — Брянськ (у 2023 році колія до державного кордону розібрана і станція фактично є кінцевою).

Історія

[ред. | ред. код]
Миколаївська церква

Засноване в другій половині XVII ст. старообрядцями, які переселилися з Росії на територію Стародубського полку. Сюди втікали також кріпаки з Правобережної України. Назву пов'язують з розвитком ремесел у цих місцях: слово буда означало підприємство, на якому виготовляли з попелу поташ. За переказом, селище заснували переселенці, які прийшли сюди на чолі з козаком Середою, від прізвища його й виникла перша частина топоніма.

У 1689 р. гетьман Іван Мазепа віддав Середину-Буду своєму прибічникові Гамалії. На початку XVIII ст. Середина-Буда перейшла в розряд рангових сіл.

З 1668 р. по 1781 р. населений пункт перебував у складі Новгород-Сіверської сотні Стародубського полку. На початку XVIII ст. під час воєнних дій проти шведів тут перебував з військами Петро I. Понад 100 років Середина-Буда була селом, а з другої половини 80-х років XVIII ст. стала містечком. Після ліквідації полкового устрою містечко ввійшло до складу Новгород-Сіверського намісництва, потім — Малоросійської губернії, Чернігівської губернії, в 1918—1919 рр. — повітовий центр, у 20-х роках XX ст. — районний центр.

У другій половині XVIII ст. містечко стало торговим центром з розвинутими промислами, зокрема винокурінням. Великий винокурний завод на 48 котлів належав К. Розумовському. Широко велася торгівля хлібом, пенькою, конопляною олією, рибою, м'ясом. Приїжджі купці торгували сукном, шовком, залізними виробами. Згідно з описом Новгород-Сіверського намісництва 1779—1781 рр. тут нараховувалось 10 козацьких дворів та 383 двори рангових селян.

У 1858 р. тут жило 4674 чол. і було 473 двори. У 1844 році було відкрите двокласне училище, існувала невелика бібліотека-читальня. На початку XX ст. у Середині-Буді діяло 20 невеликих підприємств. Багато жителів займалося ремеслами — ковальським, шевським, кравецьким, бондарським, слюсарним. Частина жителів в пошуках заробітку виїхала на роботу в промислові центри, сезонно працювала в Курській, Полтавській, Подільській губерніях. З побудовою вузькоколійки Ворожба-Середина-Буда (1895 р.), а пізніше ділянки Навля-Конотоп на залізниці Москва-Київ (1905—1907 рр.) почала розвиватись лісорубна промисловість. Частина населення займалась городництвом та садівництвом. З розвитком господарства зростала і Середина-Буда. У 1910 р. в ній проживало 6290 чол.

5 травня 1918 року відповідно до «Телеграми про замирення на німецько-українському фронті» місто Середина-Буда опинилася в «нейтральній зоні». Тут формувалися повстанські загони Боженка та Щорса, тут бували Станіслав Косіор, Артем (Сергєєв), Андрій Бубнов, Володимир Затонський, Юрко Коцюбинський, Віталій Примаков.

Середина-Буда постраждала внаслідок Голодомору 1932—1933 років.[2]

Зайнята нацистськими військами 1 жовтня 1941 року[3]

У роки Другої світової війни на Серединобудщині діяли три партизанські загони та партизанські з'єднання С. А. Ковпака, О. М. Сабурова та інші.

До середини лютого 2016 року в центрі Середини-Буди стримів пам'ятник Леніну[4].

Активні бойові дії на території міста почались 17 травня 2022 року, коли російські війська прийняли спробу прориву державного кордону в районі міста, а також завдали ударів з мінометів по околицях міста.[5].

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України територія громади з 24 травня 2022 року була внесена до оновленого переліку територій України, де тривають бойові дії, або які перебувають в окупації російських військ.[6]

Наприкінці березня 2024 року на рівні Уряду прийнято рішення про примусову евакуацію дітей з міста Середина-Буди, а також із сіл Студенка і Бачівська Есманьської громади у зв'язку з масованими російськими обстрілами.[7]

Населення

[ред. | ред. код]

Чисельність населення

[ред. | ред. код]
1939 1959 1970 1979 1989 2001 2010 2015 2020 2022
7134 7862 7537 7965 8499 7526 7298 7144 7020 6888

Національний склад

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[8]:

Національність Відсоток
українці 81,58 %
росіяни 17,57 %
інші/не вказали 0,85 %

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9][10]:

Мова Відсоток
українська 13,79 %
російська 86,06 %
інші/не вказали 0,15 %

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У культурі

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. перепис населення
  2. стор 137—138 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 4 травня 2015.
  3. Бойові донесення (рос.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 1 жовтня 2013. [Архівовано 2013-10-05 у Wayback Machine.]
  4. [В Україні демонтують Ленінів (рос.). Архів оригіналу за 18 лютого 2016. Процитовано 21 лютого 2016. В Україні демонтують Ленінів (рос.)]
  5. Касіян, Віра (17 травня 2022). Ворог не зміг прорватися через кордон у районі Середино-Буди на Сумщині (оновлено). https://lb.ua (укр.). Процитовано 9 липня 2022.
  6. Скрипняк, Анна (27 травня 2022). 8 громад Сумщини додали до переліку територій, де тривають бойові дії. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 20 липня 2022.
  7. З 27 населених пунктів Сумщини практично виїхало все населення. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 3 квітня 2024.
  8. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  9. Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  10. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  11. Сборник Историко-филологического общества при Институте князя Безбородко в Нежине. [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] — Киев: тип. И. И. Чоколова, 1904. — Т. V. — С. 154. (рос.)

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Облікова картка[недоступне посилання з липня 2019]