Сніжко Анатолій Петрович
| Сніжко Анатолій Петрович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 24 червня 1975 Соснівка | |
| Смерть | 28 листопада 2014 (39 років) Нікішине | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Гірська піхота | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Анато́лій Петро́вич Сніжко́ (нар. 24 червня 1975 — пом. 28 листопада 2014) — солдат Збройних сил України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Мобілізований, санітар медичного пункту 128-ї гірсько-піхотної бригади.
28 листопада 2014-го загинув близько 11:30 від осколкових поранень — під час мінометного обстрілу терористами взводного опорного пункту поблизу села Нікішине.
Без Анатолія лишились мама, дружина, донька.
Похований в селі Соснівка.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- 15 травня 2015 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]
- в березні 2015-го у Соснівській ЗОШ відкрито меморіальну дошку випускнику Анатолію Сніжку
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела і посилання[ред. | ред. код]
- Сніжко Анатолій Петрович [Архівовано 22 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Анатолій Сніжко. Герой і друг… / укладач В. Гедз. — К.: Видавець Олег Філюк, 2019. — 23 с.
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |