Сотник Іван Андрійович
| Сотник Іван Андрійович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 18 серпня 1987 Грудки | |
| Смерть | 2 травня 2015 (27 років) помер від поранень | |
| Псевдо | «Чекіст» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Національна гвардія | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Іва́н Андрі́йович Со́тник (нар. 18 серпня 1987 — пом. 2 травня 2015) — молодший сержант 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас», учасник російсько-української війни.
З життєпису[ред. | ред. код]
Народився 18 серпня 1987 року в селі Грудки Камінь-Каширського району Волинської області. Закінчив 9 класів загальноосвітньої школи, військовий ліцей, в 2009 році — Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, місто Харків).
Мешкав у місті Луцьк Волинської області. До травня 2014 року працював в органах державної виконавчої служби Волинської області: у відділі державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції, остання посада — начальник відділу державної виконавчої служби Рожищенського районного управління юстиції (місто Рожище Волинської області).
У травні 2014 року добровольцем вступив у добровольчий батальйон територіальної оборони «Донбас». Пройшов підготовку в навчальному центрі Національної гвардії України в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.
З 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Служив командиром 3-го відділення 1-го взводу 2-ї роти батальйону спеціального призначення (резервного батальйону) «Донбас» Східного оперативного об'єднання Національної гвардії України (військова частина 3057). Позивний «Чекіст». Брав участь у боях за місто Дебальцеве, за село Широкине Новоазовського (нині — Волноваського) району Донецької області.
Був поранений кулею снайпера в голову 2 травня 2015 року під час виконання службово-бойового завдання в районі ротного опорного пункту № 4017, який розташований на південно-західній околиці села Широкине Новоазовського району. Від отриманого поранення помер у лікарні швидкої медичної допомоги міста Маріуполя.
6 травня 2015 року похований на кладовищі рідного села Грудки. Волиняни зустрічали Героя в останній дорозі на колінах, в Камінь-Каширському оголошено триденну жалобу.
Залишились батьки та сестра.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- орденом «За мужність» III ступеня (10.6.2015, посмертно).
- У серпні 2015-го за наполяганнями земляків — волонтерів Благодійного фонду «Волинь SOS» — автомобілю, який вони подарували батальйону «Донбас», присвоїли ім'я Івана Сотника.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 8 червня 2015 року року № 324/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Сотник Іван Андрійович // Книга пам'яті загиблих
- Сотник Іван Андрійович // Український меморіал
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |