Список герцогів Нормандії

Герцог Нормандії (фр. Duc de Normandie; англ. Duke of Normandy) — титул правителів середньовічного Нормандського герцогства, що знаходиться в васальній залежності від короля Франції. Після нормандського завоювання Англії в 1066 р. герцогами Нормандії зазвичай були королі Англії. Відновлення влади Франції над Нормандією в 1204 р. призвело до включення герцогства до складу французького королівського домену. Надалі титул герцога Нормандії носили деякі члени родини короля Франції. Крім того, досі цей титул використовується монархами Великої Британії відносно їхніх суверенних прав на Нормандські острови, які з XI століття перебувають у складі володінь англійської корони.

У кінці IX — початку X століття територія Верхньої Нормандії була завойована норвезько- данськими вікінгами (норманами). За угодою 911 р. король Франції Карл III Простакуватий передав вождю норманів Ролло область навколо Руана в спадкове володіння за визнання сюзеренітету короля і зобов'язання військової служби. При Ролло і його сині Вільгельмі I територія, що знаходиться під контролем норманів, значно розширилася і включила в себе всю сучасну історичну область Нормандія. Скандинавська культура і мова в державі норманів досить швидко були витіснені французькими, а титул ярла трансформувався в титул герцога Нормандії.

Першим титул герцога Нормандії став використовувати Річард I. В умовах ослаблення центральної влади у Франції, герцогство Нормандія перетворилося у фактично незалежне державне утворення. У 1066 р. герцог Вільгельм Незаконнонароджений завоював Англію і заснував єдину англонормандську монархію. Після смерті Вільгельма у 1087 р. престоли Англії і Нормандії були, однак, знову роз'єднані: герцогом Нормандії став старший син Завойовника Роберт ІІІ, а королем Англії — другий син Вільгельм Руфус. У 1106 р. Роберт ІІІ зазнав поразки від військ англійського короля Генріха I в битві при Таншбре, і Нормандія була знову об'єднана з Англією. У 1202-1204 рр.. французький король Філіп II захопив територію Нормандії і приєднав її до свого домену.

У 1204 р. континентальна частина Нормандії увійшла до складу домену королів Франції. Пізніше вона кілька разів передавалася в апанаж старшим синам королів — спадкоємцям французького престолу, які носили титул герцогів Нормандії.

Після втрати в 1204 р. королем Іоанном Безземельним континентальної Нормандії під владою Англії залишилися Нормандські острови. Згідно з Паризьким мирним договором 1259 р. Англія відмовилася від претензій на континентальну частину Нормандії, проте відносно Нормандських островів англійські монархи продовжували користуватися титулом герцога Нормандії. Під час Столітньої війни з 1418 по 1450 р. Нормандія перебувала під владою англійців, причому влада над цим регіоном обґрунтовувалася королями Англії не стільки спадковими правами на герцогство, скільки претензіями на французький королівський престол. Ці претензії були остаточно залишені лише в 1801 р., коли англійський монарх перестав користуватися титулом «король Франції» і французький королівський герб був виключений з британського державного герба. Титул герцог Нормандії щодо Нормандських островів використовується королями Великої Британії досі.

Перелік монархів Англії і Великої Британії з 1204 р. дотепер див: Список монархів Британських островів .

• Нормандське герцогство
• Нормандська династія
• Плантагенети

• Герцоги Нормандії (фр.)