Список судинних рослин України — губоцвіті

Список місцевих рослин України з порядку губоцвіті є продовженням Списку судинних рослин України. Губоцвіті (Lamiales) в рідній флорі України представлені родинами: глухокропивові (Lamiaceae), пухирникові (Lentibulariaceae), Linderniaceae, маслинові (Oleaceae), вовчкові (Orobanchaceae), подорожникові (Plantaginaceae), ранникові (Scrophulariaceae), вербенові (Verbenaceae).

   Таким кольором позначені види рослин, внесені до Червоної книги України (видання 2021 року) із зазначенням статусу

Місцеві губоцвіті (Lamiales)

[ред. | ред. код]
Вид [76]Розповсюдження в УкраїніДжерело інформаціїРодинаЗображення
1 Горлянка ялинкоподібна Ajuga chamaepitys (L.) Schreb., у т. ч. Ajuga chia Schreb. На сухих вапнякових схилах, покладах, степових схилах, оголеннях — західне Полісся (с. Верба Оваднівського р-ну Волинської обл.), дуже рідко; на півдні Лісостепу, у Степу та Криму, звичайно [1] Глухокропивові Lamiaceae
2 Горлянка женевська Ajuga genevensis L. У лісах, серед чагарників, на лісових узліссях, сухих луках, степових схилах — майже на всій території, на півдні рідко
3 Горлянка Лаксмана Ajuga laxmannii (L.) Benth. На степових схилах, крейдяних і вапнякових оголенням — у Лісостепу та пн. ч. Степу, у передгір'ях Криму
4 Горлянка м'яка Ajuga mollis Gladkova На степових схилах, вапняках — гірський Крим (сх. ч.)
5 Горлянка східна Ajuga orientalis L. На кам'янистих гірських схилах — у гірському Криму
6 Горлянка пірамідальна Ajuga pyramidalis L. Вид перебуває у переліках рослин, які потребують охорони у Львівській області
7 Горлянка повзуча Ajuga reptans L. У лісах, серед чагарників, на вологих луках, трав'янистих схилах — на Закарпатті, зрідка; звичайно у лісових районах, Волинській та 3. Лісостепу; у Правобережному Лісостепу, рідше
8 Горлянка верболиста Ajuga salicifolia (L.) Schreb. На степових схилах — у Криму (Тарханкутський півострів, передгірська частина, м. Алушта), рідко
9 М'яточник чорний Ballota nigra L. Серед чагарників, степовими і кам'янистими схилами і на засмічених місцях — майже по всій території [2]
10 Буквиця лікарська Betonica officinalis L. У лісах, серед чагарників, на луках — майже на всій території [3]
11 Котячий хвіст шандровий Chaiturus marrubiastrum (L.) Ehrh. ex Rchb., syn. Leonurus marrubiastrum L. На лісових галявинах, серед чагарників, на берегах річок, луках, засмічених місцях — майже на всій території, в Криму дуже рідко (заповідно-мисливське господарство) [4]
12 Clinopodium acinos (L.) Kuntze, syn. Thymus acinos L. На полях, степових схилах, лісових галявинах, вапнякових відслоненнях, зрідка як бур'ян в посівах — майже на всій території [5]
13 Clinopodium alpinum (L.) Kuntze, syn. Thymus alpinus L. На вапнякових скелях — у Карпатах, рідко (наводиться для гори Петрос на хр. Чорногора і Чивчинських гір, між горами Лоздун і Попадя)
14 Clinopodium graveolens (M.Bieb.) Kuntze, syn. Thymus graveolens M.Bieb. У відкритих кам'янистих місцях — у пд. Криму, нечасто
15 Clinopodium nepeta (L.) Kuntze, syn. Melissa nepeta L., Calamintha largiflora Klokov, Calamintha macra Klokov У вапняково-кам'янистих місцях — на ПБК
16 Пахучка звичайна Clinopodium vulgare L. На узліссях листяних і змішаних лісів серед чагарників — майже на всій території, крім півдня Степу
17 Clinopodium grandiflorum (L.) Kuntze, syn. Melissa grandiflora L. У букових, буково-грабових, буководубових лісах на їх узліссях та галявинах — у гірському Криму [6]
18 Пахучка чебрецелиста Clinopodium serpyllifolium (M.Bieb.) Kuntze, syn. Nepeta serpyllifolia M.Bieb. На скелях — у Криму (пд-зх. ч.), особливо в ок. м. Бахчисарая. У ЧКУ має статус «рідкісний»
19 Clinopodium menthifolium (Host) Merino, syn. Calamintha menthifolia Host У листяних лісах — у Правобережному Лісостепу, дуже рідко (Медведівський ліс та Холодноярське лісництво Чигиринського р-ну Черкаської обл.) [7]
20 Маточник австрійський Dracocephalum austriacum L. На кам'янистих місцях, вапнякових схилах серед лісу — у Розточчі-Опіллі, 3. Лісостепу, дуже рідко. У ЧКУ має статус «вразливий» [8]
21 Маточник вузьколистий Dracocephalum ruyschiana L. У лісах та чагарниках — на Поліссі та Лісостепу. У ЧКУ має статус «неоцінений»
22 Маточник чебрецевий Dracocephalum thymiflorum L. На полях, відкритих засмічених місцях, степових схилах, лісових галявинах — у Лісостепу (схід), Степу (північний схід), в інших районах трапляється як занесений
23 Жабрій дводільний Galeopsis bifida Boenn. На лісових галявинах, серед чагарників, як бур'ян на полях, на засмічених місцях — майже на всій території, в Степу рідко [9]
24 Жабрій польовий Galeopsis ladanum L. На полях, часто як пожнивний бур'ян — на всій території
25 Жабрій пухнастий Galeopsis pubescens Besser На лісових галявинах, серед чагарників, як бур'ян на полях і засмічених місцях — у Закарпатті, лісових районах в Лісостепу
26 Жабрій строкатий Galeopsis speciosa Mill. На лісових узліссях і галявинах, як бур'ян у посівах і в засмічених місцях — майже на всій території
27 Жабрій звичайний Galeopsis tetrahit L. У лісах, серед чагарників, на засмічених місцях — у Закарпатті, Правобережних лісових і лісостепових районах
28 Розхідник звичайний Glechoma hederacea L. На лісових галявинах, серед чагарників, на городах, на луках — на всій території [8]
29 Розхідник шорсткий Glechoma hirsuta Waldst. & Kit. У лісах і чагарниках — майже на всій території, у Степу зустрічається рідше, на півдні зникає
30 Гісоп лікарський Hyssopus officinalis L., у т. ч. Hyssopus cretaceus Dubj. У садах та на городах — на всій території. У ЧКУ має статус «неоцінений» [5]
31 Lamium caucasicum Grossh. Наводиться для Криму за достовірними зборами В.М. Косих з Чатирдагу [10]
32 Глуха кропива біла Lamium album L. Серед чагарників, на засмічених місцях — у більшості районів; відсутня на півдні Степу та в Криму, за винятком ПБК, де дуже рідкісна [9]
33 Глуха кропива стеблообгортна Lamium amplexicaule L., у т. ч. Lamium paczoskianum Vorosch. На полях, городах, у садах — на Закарпатті, Поліссі, Лісостепу, по всьому Криму
34 Lamium galeobdolon (L.) L. У лісах, серед чагарників — майже на всій території, крім степових районів і Криму
35 Глуха кропива гола Lamium glaberrimum (K.Koch) Taliev На кам'янистих осипах, лісових галявинах — у гірському Криму (західні яйли та Чатирдаг), рідко. У ЧКУ має статус «рідкісний»
36 Глуха кропива плямиста Lamium maculatum (L.) L. У лісах, серед чагарників, як бур'ян садів та городів — у б. ч. території, крім пд. ч. Степу; у Криму у лісостепових та гірських районах
37 Глуха кропива пурпурова Lamium purpureum L. У чагарниках, лісах, як бур'ян на полях, городах, садах — майже на всій території
38 Собача кропива звичайна Leonurus cardiaca L. У засмічених місцях — у Закарпатті, Лісостепу і Степу, розсіяно [2]
39 Собача кропива сизувата Leonurus glaucescens Bunge У засмічених місцях, кам'янистих схилах — на півдні Лісостепу і в Степу, розсіяно
40 Собача кропива п'ятилопатева Leonurus quinquelobatus Gilib., syn. Leonurus villosus Desf. ex d'Urv. У засмічених місцях — на всій території, звичайно
41 Вовконіг європейський Lycopus europaeus L. На болотах, заплавних луках, берегах річок, у вільшанниках — на всій території [11]
42 Вовконіг високий Lycopus exaltatus L.f. На болотах, заплавних луках, на берегах водойм, серед чагарників, на вологих місцях — на всій території
43 Шандра кримська Marrubium leonuroides Desr. На кам'янистих схилах — у Криму (ок. м. Судака) [12]
44 Шандра чужоземна Marrubium peregrinum L., syn. Marrubium praecox Janka На приморських косах, сухих степових схилах, у засмічених місцях — у злаковому й полинному Степу, Кримському передгір'ї, зх. і сх. ч. ПБК
45 Шандра звичайна Marrubium vulgare L. На кам'янистих оголеннях, бур'янах, іноді як бур'ян у посівах, біля доріг — на всій території, але розсіяно
46 Шандра південна Marrubium pestalozzae Boiss. У Лісостепу (південь), Степу та Криму [10]
47 Кадило звичайне Melittis melissophyllum L., у т. ч. Melittis carpatica Klokov, Melittis sarmatica Klokov У гірських букових та ялинових лісах, у широколистяних та змішаних лісах — Карпати, Розточчя-Опілля, 3. та Правобережне Полісся, 3. та Правобережний Лісостеп [13]
48 М'ята водяна Mentha aquatica L. На берегах водойм та у воді на мулуватих ґрунтах — майже на всій території; у Криму дуже рідко (на схід від Сімферополя), на ПБК (над Ялтою, біля оз. Караголь) [14]
49 М'ята польова Mentha arvensis L. На берегах водойм, у заплавних лісах та на луках, іноді як бур'ян — майже на всій території, у Криму рідко (по руслу р. Біюк-Карасу) [11]
50 М'ята дрібноцвіта Mentha micrantha (Fisch. ex Benth.) Heinr.Braun У степових подах і западинах — у Лівобережному злаковому степу (Херсонська обл.)
51 М'ята блошина Mentha pulegium L. На берегах водойм, на заплавних луках — на Закарпатті, 3. Лісостепу, Степу (на заході), Криму (по руслу р. БіюкКарасу), зрідка
52 М'ята довголиста Mentha longifolia (L.) L. На берегах водойм, на вологих місцях, іноді культивують — передусім у Карпатах, на Правобережжі, звичайно; у Криму, на Лівобережжі, рідко [15]
53 М'ята колосиста Mentha spicata L. На берегах річок, на луках — у дикому стані, можливо, у пд. ч. Криму (вздовж течії р. Біюк-Карасу)
54 Котяча м'ята справжня Nepeta cataria L. У чагарниках, на лісових галявинах, схилах, засмічених місцях, уздовж доріг — на всій території [12]
55 Котяча м'ята великоцвіта Nepeta grandiflora M.Bieb. У лісах — у Лісостепу (ок. м. Охтирка Сумської обл.); потребує підтвердження
56 Котяча м'ята гола Nepeta nuda L. На лісових галявинах, у чагарниках, на схилах — майже на всій території, крім Карпат, але зростає в Закарпатті
57 Nepeta ucranica M.Bieb., у т. ч. Nepeta parviflora M.Bieb. У степах, на відслоненнях — у Лісостепу, Степу, Криму
58 Материнка звичайна Origanum vulgare L. На лісових галявинах і узліссях, серед чагарників, на схилах — майже на всій території [16]
59 Залізняк козацький Phlomis herba-venti L., у т. ч. Phlomis pungens Willd., Phlomis taurica Hartwiss ex Bunge У Лісостепу (пд. ч.), Степу, Криму [13]
60 Phlomoides hybrida (Zelen.) Kamelin & Makhm., syn. Phlomis hybrida Zelen. На степових схилах — у Степу (Злаковому та Полинному), Кримському Лісостепу та Степу, зрідка [13]
61 Phlomoides tuberosa (L.) Moench, syn. Phlomis tuberosa L., Phlomis scythica Klokov & Des.-Shost. На лісових галявинах, узліссях, степових схилах — в б. ч. території, крім гірських районів та пн. Полісся. У ЧКУ має статус «вразливий» [17]
62 Суховершки кінчасті Prunella laciniata (L.) L. На лісових галявинах, суходільних луках — у Закарпатті, ок. Вінниці, гірському Криму [18]
63 Суховершки великоцвіті Prunella grandiflora (L.) Turra На лісових галявинах, степових схилах, кам'янистих відслоненнях — у лісових районах, Лісостепу, Степу (розсіяно), горах Криму [13]
64 Суховершки звичайні Prunella vulgaris L. У лісах, на луках, іноді як бур'ян — майже на всій території
65 Шавлія ведмеже вухо Salvia aethiopis L. У степах, на оголеннях, яйлах, як бур'ян на полях — у пд. ч. Лісостепу, рідко; у Степу та Криму, звичайно [19]
66 Шавлія гайова Salvia nemorosa L. У степах, на степових схилах, суходільних луках і лісових узліссях, біля доріг — на всій території
67 Шавлія поникла Salvia nutans L., syn. Salvia cremenecensis Besser На вапнякових та крейдяних відслоненнях, у степах — у Лісостепу, Степу, до передгір'їв Криму. У ЧКУ має статус «рідкісний»
68 Шавлія коростянколиста Salvia scabiosifolia Lam. На кам'янистих крейдяних, мергелистих і вапнякових схилах — у передгір'ях Криму (поблизу Сімферополя, Білогірська та Старого Криму), східна частина ПБК (смт Судак, Феодосія і масив Карадаг). У ЧКУ має статус «неоцінений»
69 Шавлія мускатна Salvia sclarea L. На кам'янистих схилах, іноді як бур'ян у садах, на полях — у пд. Криму
70 Шавлія великоцвіта Salvia tomentosa Mill. На кам'янистих схилах, оголеннях, осипах, у світлих лісах — у гірському Криму; зазвичай на ПБК, в інших районах зрідка
71 Шавлія кільчаста Salvia verticillata L. На схилах, уздовж доріг, іноді як бур'ян на полях — на всій території; на Поліссі, зрідка
72 Шавлія прутяна Salvia virgata Jacq. На сухих кам'янистих схилах, лісових галявинах, у розріджених лісах, зрідка біля доріг — у гірському Криму та на Тарханкутському півострові, досить звичайно, але передусім на ПБК
73 Шавлія чубата Salvia viridis L. На кам'янистих схилах, передусім на вапняковому ґрунті, іноді як бур'ян у посівах — у всьому Криму, звичайно; заноситься і на північ (Сумська обл., ок. м. Глухова)
74 Шавлія австрійська Salvia austriaca Jacq. У степах, на лісових галявинах, луках — у пд. ч. Лісостепу і Степу, нечасто; трапляється також у передгірській і гірській частинах Криму [3]
75 Шавлія липка Salvia glutinosa L. У лісах, серед чагарників — головним чином у зх. ч. (на схід до м. Умані), і навіть у гірських лісах Криму
76 Шавлія заростева Salvia dumetorum Andrz. ex Besser, у т. ч. Salvia stepposa Des.-Shost. У степах, серед чагарників — у Лісостепу, Степу (Лівобережжя), на Поділлі та Волині; наводиться також для Розточчя-Опілля [6]
77 Шавлія лучна Salvia pratensis L. На сухих луках, лугових степах, лісових галявинах, серед чагарників, біля доріг — у б. ч. території, у лісових та лісостепових районах, звичайно; у степових, рідко
78 Шавлія вербенова Salvia verbenaca L. На сухих схилах, галявинах, бур'янах — на ПБК (від Форосу до Никитського ботанічного саду)
79 Чабер садовий Satureja hortensis L. У садах та городах — на всій території; у Криму рідний вид [6]
80 Чабер кримський Satureja taurica Velen. На сухих кам'янистих схилах — у Криму в передгір'ях, на Тарханкутському півострові, ПБК (ок. смт Судака), досить рідко
81 Шоломниця білувата Scutellaria albida L., у т. ч. Scutellaria woronowii Juz. У лісах — у гірському Криму (під Ялтою, Верхня Масандра, гора Ай-Петрі), зрідка [12]
82 Шоломниця висока Scutellaria altissima L. У лісах та чагарниках — у Лісостепу, Степу, до південного кордону яружних лісів; розсіяно у гірському Криму
83 Шоломниця списолиста Scutellaria hastifolia L., syn. Scutellaria dubia Taliev & Sirj. На заплавних луках, у вільшняках, вологих чагарниках — майже на всій території, у Криму відсутній
84 Scutellaria supina L., у т. ч. Scutellaria creticola Juz., Scutellaria verna Besser На вапнякових сланцевих і крейдяних відслоненнях — на північному сході, у західному лісостепу, рідше в правобережного лісостепу та злаковому степу. У ЧКУ має статус «неоцінений» [20]
85 Шоломниця звичайна Scutellaria galericulata L. На заплавних луках, на берегах водойм, у вільшаниках — майже по всій території, у Криму відсутня
86 Шоломниця східна Scutellaria orientalis L. На кам'янистих схилах та оголеннях — у гірському Криму
87 Sideritis ajpetriana Klokov Крим (від передгір'я до Південного берега), ймовірно, входить до складу Sideritis syriaca L. [10]
88 Sideritis atrinervia Klokov Крим (від передгір'я до Південного берега), ймовірно, входить до складу Sideritis syriaca L. [10]
89 Загойник тарілчастий Sideritis catillaris Juz. На яйлі на кам'янистих сухих схилах, на вапнякових оголеннях, скелях, галявинах і в букових лісах — у гірському Криму (центральна сх. ч., зазвичай; зх. ч., рідко) [12]
90 Загойник звичайний Sideritis montana L., у т. ч. Sideritis comosa (Rochel ex Benth.) Stankov На кам'янистих місцях, степах, схилах гір, бур'ян у посівах — у Закарпатті рідко, у Лісостепу (півд. ч.), Степу та Криму
91 Загойник кримський Sideritis taurica Stephan ex Willd. На кам'янистих схилах — у гірському Криму (зх. ч. та в районі Сімферополя)
92 Чистець гірський Stachys alpina L. У букових і ялинково-букових лісах — у Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, Розточчі [2]
93 Чистець вузьколистий Stachys angustifolia M.Bieb. На кам'янистих відслоненнях — у Правобережному Степу, рідко і виключно на граніті (Миколаївська область, місто Вознесенськ); на ПБК від Ялти до Планерського, зрідка. У ЧКУ має статус «рідкісний»
94 Чистець німецький Stachys germanica L., у т. ч. Stachys heterodonta Zefir. На лісових галявинах, серед чагарників, на трав'янистих і кам'янистих схилах, іноді як бур'ян; зрідка культивується — майже на всій території, у Степу рідко; декоративний
95 Чистець болотяний Stachys palustris L. На луках, на берегах водойм, болотах, як бур'ян у посівах і на городах — на всій території, досить звичайно; у Криму рідко
96 Чистець лісовий Stachys sylvatica L. У лісах серед чагарників — майже на всій території; у Степу зрідка
97 Чистець однорічний Stachys annua (L.) L., у т. ч. Stachys pubescens Ten. У лісосмугах; адвентивна рослина — у Лівобережному Лісостепу (село Малі Будища Зіньківського району Полтавської області) [3]
98 Чистець остисточашечковий Stachys atherocalyx K.Koch На кам'янистих степах і стінних схилах — у Причорномор'ї, Криму (в лісостеповій та передгірній частинах)
99 Чистець південний Stachys cretica L., у т. ч. Stachys velata Klokov На кам'янистих місцях — у всьому Криму, звичайно
100 Чистець грузинський Stachys iberica M.Bieb. На приморських обривах і гірських схилах — у пд. Криму
101 Чистець прямий Stachys recta L. На лугових степах, степових схилах, кам'янистих відслоненнях, на узліссях і галявинах, листяних і змішаних лісів — у пн.-зх. і пн. частинах, нерідко
102 ?Teucrium botrys L. Прикарпаття, але вказівки сумнівні [10]
103 Teucrium capitatum L.  ? [21]
104 Самосил звичайний Teucrium chamaedrys L. На сухих схилах, скелях та осипах, на степах і серед чагарників — на всій території, звичайно [20]
105 Самосил кримський Teucrium krymense Juz. У лісах, горах, на схилах — у Криму
106 Самосил часниковий Teucrium scordium L., у т. ч. Teucrium scordioides Schreb. На заплавних луках, берегах річок і боліт — у Лісостепу, Степу, зрідка на Поліссі, головним чином на Лівобережжі
107 Самосил гірський Teucrium montanum L., у т. ч. Teucrium jailae Juz., Teucrium pannonicum A.Kern. На вапнякових і кам'янистих відслоненнях — у Тернопільській та Рівненській областях [1]
108 Thymus jankae Čelak. Наводиться для Закарпаття (Чорна Гора в околицях м. Виноградова) [10]
109 Чебрець альпійський Thymus alpestris (Čelak.) Tausch ex A.Kern. На гірських кам'янистих схилах і полонинах — у Карпатах у субальпійському поясі на висоті 1000–1500 м н.р.м. [11]
110 Чебрець Дзевановського Thymus dzevanovskyi Klokov & Des.-Shost. На гірських схилах та луках — у Криму (передгір'я, гірські плато)
111 Чебрець паннонський Thymus pannonicus All., syn. Thymus marschallianus Willd. На лугових степах, по узліссях лісів, на схилах — у Лісостепу та Степу, часто; в Криму заносне
112 Чебрець широколистий Thymus pulegioides L. На лісових галявинах, у горах і на рівнині — на Закарпатті, у Карпатах, Прикарпатті, Поліссі та на півночі Лісостепу
113 Чебрець почерговоопушений Thymus alternans Klokov На лісових галявинах, серед чагарників, на суходілових луках — у Карпатах (у нижньому лісовому поясі та передгір'ї) [22]
114 Чебрець дніпровський Thymus borysthenicus Klokov & Des.-Shost. На річкових пісках — у Степу (по Нижньому Дніпру від Запоріжжя до гирла) [16]
115 Чебрець вапняковий Thymus calcareus Klokov & Des.-Shost., у т. ч. Thymus kalmiussicus Klokov & Des.-Shost. На оголеннях різних субстратів — вапняках, крейдах, гранітах та ін. — у Лісостепу, Степу. У ЧКУ має статус «недостатньо відомий»
116 Чебрець Калльє Thymus callieri Borbás ex Velen. На сухих схилах гір і плато — у Криму
117 Чебрець молдавський Thymus moldavicus Klokov & Des.-Shost. На вапняках, гіпсах, крейдах і черепашникових пісках — у Правобережному і Кримському злакових степах
118 Чебрець Палляса Thymus pallasianus Heinr.Braun На річкових пісках — у півд. ч. Лісостепу і півн. ч. Степу, часто
119 Чебрець найгарніший Thymus pulcherrimus Schur На субальпійських луках і відслоненнях — у Карпатах
120 Чебрець повзучий Thymus serpyllum L. На пісках, рідше на гранітах — на Поліссі та Волинському Лісостепу
121 Чебрець кримський Thymus tauricus Klokov & Des.-Shost. На відслоненнях вапняків, мергелів, доломітів — у гірському Криму
122 Чебрець Дідуха Thymus didukhii V.M.Ostapko Населяє петрофітні степи, крейдяні відслонення на схилах південної експозиції [23]
123 Чебрець Кондратюка Thymus kondratjukii V.M.Ostapko Населяє відслонення крейди — росте на південному сході України (дуже рідко) [23]
124 Чебрець гладенький Thymus glabrescens Willd., syn. Thymus odoratissimus Mill. У Західному Поліссі (південь), Західному та Правобережному Лісостепу (західна частина); наводиться також для Карпат [10]
125 Чебрець киргизький Thymus kirgisorum Dubj.  ? [24]
126 ?Thymus roegneri K.Koch Крим, імовірно синонімічний таксон [25]
127 Авраамове дерево невинне Vitex agnus-castus L. На берегах моря та приморських річок — у пд. Криму (долина р. Ласпі, Ялта, Алушта, Судак) [26]
128 Духмянка голівчаста Ziziphora capitata L. На кам'янистих та степових схилах — у передгір'ях та на ПБК, до 300—400 м н. р. м., досить звичайно [6]
129 Духмянка перська Ziziphora persica Bunge На сухих кам'янистих чи лісових схилах — у Кримському Лісостепу, зрідка (села Верхньокурганне та Мальовниче Сімферопольського р-ну; с. Полюшка Севастопольської міськради)
130 Духмянка кримська Ziziphora taurica M.Bieb. На сухих гірських схилах, приморських пісках — у Криму, сх. ч. передгір'я (від Білогірська до Старого Криму), на ПБК (від Сонячногірського до Планерського), Керченському півострові, досить рідко
131 Духмянка тонка Ziziphora tenuior L. На гранітних відслоненнях, приморських пісках — у Степу (приазовська частина), передгір'ях Криму, на ПБК, а також на Керченському півострові, зрідка
132 Товстянка альпійська Pinguicula alpina L. На скелях, торфовищах в альпійському та субальпійському поясах — у Карпатах (Закарпатська обл., Рахівський р-н, хр. Чорногора, гори Говерла, Петрос, хр. Свидовець, гора Близниця). У ЧКУ має статус «вразливий» [27] Пухирникові Lentibulariaceae
133 Товстянка звичайна Pinguicula vulgaris L., syn. Pinguicula bicolor Wol. На мохових болотах та болотистих луках — у Карпатах, Прикарпатті, Розточчі-Опіллі (Кременець), 3. Поліссі, Правобережному Лісостепу (Поділля, Хмельницька обл., м. Летичів). У ЧКУ має статус «зникаючий»
134 Пухирник середній Utricularia intermedia Hayne На торф'яних болотах — на Поліссі та Лівобережному Лісостепу (ок. Харкова, м. Готвальда). У ЧКУ має статус «вразливий» [28]
135 Пухирник малий Utricularia minor L. У стоячих водах, канавах, на болотах — на Поліссі (на заході), Лісостепу, розсіяно; у Степу (на півночі — у пониззі р. Червоної). У ЧКУ має статус «вразливий» [27]
136 Пухирник звичайний Utricularia vulgaris L. У стоячій воді, на болотах — майже на всій території, але на півдні рідко; у Криму тільки в горах (в Алуштинському р-ні та Бешуйському лісництві) [29]
137 Коробчанка простерта Lindernia procumbens (Krock.) Philcox У вологих місцях, на берегах річок, боліт і в канавах, розсіяно — у Закарпатті, Поліссі, Лісостепу і Степу (Херсонська область, Асканія-Нова) [30] Linderniaceae
138 Ясен вузьколистий Fraxinus angustifolia Vahl, у т. ч. Fraxinus oxycarpa M.Bieb. ex Willd., Fraxinus syriaca Boiss. У лісах, гаях, серед чагарників — у Криму та Закарпатті [31] Маслинові Oleaceae
139 Ясен звичайний Fraxinus excelsior L., у т. ч. Fraxinus coriariifolia Scheele У широколистяних лісах, гаях, по долинах річок, у балках, улоговинах — у лісових районах, Лісостепу, гірському Криму; культивують у парках, садах, на всій території [32]
140 Ясен білоцвітий Fraxinus ornus L. В Україні відоме природне оселище виду в Закарпатті на пд. схилі г. Чорна Гора біля м. Виноградово. У ЧКУ має статус «рідкісний» ЧКУ
141 Fraxinus pallisiae Wilmott  ? [33]
142 Chrysojasminum fruticans (L.) Banfi, syn. Jasminum fruticans L. У світлих лісах, особливо ялівцево-дубових, серед чагарників, на сухих схилах та скелях, осипах — у гірському та південному Криму, культивують у садах та парках [34]
143 Бирючина звичайна Ligustrum vulgare L. У лісах, серед чагарників, на кам'янистих оголеннях, схилах, у садах, парках — на Закарпатті, на півдні Леостепу та Степу, у Криму, особливо часто гірській частині; культивують по всій території [34]
144 Бузок карпатський Syringa josikaea J.Jacq. ex Rchb. Серед чагарників, у лісах, на кам'янистих схилах, вздовж гірських річок, струмків — у Карпатах; культивують у садах, парках, скверах на всій території. У ЧКУ має статус «вразливий» [35]
145 Бартсія альпійська Bartsia alpina L. У високогірному поясі Карпат (Чорногора) [36] Вовчкові Orobanchaceae
146 Повстянка дніпровська Cymbaria borysthenica Pall. ex Schltdl., syn. Cymbochasma borysthenica (Pall. ex Schltdl.) Klokov У кам'янистих місцях, на схилах та у степах — у Степу (у Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Донецькій областях), пн. Криму, Присивашші (ок. с. Войково). У ЧКУ має статус «рідкісний» [36]
147 Euphrasia chitrovoi Tzvelev  ? [37]
148 Очанка хорватська Euphrasia liburnica Wettst. Крим [38]
149 Очанка найменша Euphrasia minima Jacq. ex DC.  ? [39]
150 Euphrasia slovaca (Yeo) Holub  ? [40]
151 Очанка гайова Euphrasia nemorosa (Pers.) Wallr., у т. ч. Euphrasia coerulea Tausch На луках і в горах — у Закарпатті, Карпатах та Прикарпатті [41]
152 Очанка гребеняста Euphrasia pectinata Ten., у т. ч. Euphrasia irenae Juz. На степах, степових схилах і серед чагарників — у Лісостепу та Степу (у пн.-сх. ч.), звичайно
153 Очанка барвиста Euphrasia picta Wimm., у т. ч. Euphrasia kerneri Wettst. На гірських луках — у Карпатах (гори Чорногора, Менчул, Свидовець, Воловець, полонина Рівна)
154 Euphrasia micrantha Rchb., syn. Euphrasia parviflora Schag., Euphrasia glabrescens (Wettst.) Wiinst. На луках та в горах — у Закарпатській обл. (Боржавські полонини, гора Томнатік, Свалявський р-н, с. Керецький), рідко; в Прикарпатті, Опіллі, на Поліссі та в Лісостепу, часто
155 Очанка випрямлена Euphrasia stricta J.P.Wolff ex J.F.Lehm. У лісах, узліссях, серед чагарників, сухими схилами, сосновими борами — на б.-ч. території, крім Криму; на півдні Степу, рідко (Херсонська обл., Олешківські піски)
156 Очанка татранська Euphrasia tatrae Wettst. У високогірному поясі на скелях — у Карпатах, Закарпатській обл. (гори Свидовець, Чорногора, Мармарошські Альпи, Петрос, Говерла, Герешаска, полонина Рівна)
157 Очанка кримська Euphrasia taurica Ganesch. На кам'янистих і скелястих схилах яйли — у Криму, часто
158 Очанка шорсткувата Euphrasia hirtella Jord. ex Reut. На луках, лісових галявинах та в лісах — на Поліссі та Лісостепу, рідко [42]
159 Euphrasia officinalis L., у т. ч. Euphrasia rostkoviana Hayne, Euphrasia montana Jord. На вологих луках і болотах — на Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті Розточчя, Поліссі та Лісостепу
160 Очанка зальцбурзька Euphrasia salisburgensis Funck ex Hoppe На скелях та кам'янистих місцях — у Карпатах (хр. Свидовець)
161 Петрів хрест лускатий Lathraea squamaria L. У тінистих листяних лісах — на всій території [43]
162 Перестріч зеленоколосий Melampyrum chlorostachyum (Hohen.) Beauverd  ? [44]
163 Перестріч польовий Melampyrum arvense L., syn. Melampyrum argyrocomum Fisch. ex Steud. На лісових галявинах, узліссях, луках, бур'яни в посівах — у західних районах та на Правобережжі, часто; значно рідше на Лівобережжі, у м. Криму та на Керченському півострові [42]
164 Перестріч гребенястий Melampyrum cristatum L. На луках, галявинах, відкритих схилах — у Закарпатті, Прикарпатті, Поліссі, Лісостепу, зазвичай; на Лівобережжі, рідко
165 Перестріч скельний Melampyrum saxosum Baumg., syn. Melampyrum herbichii Woł. На галявинах та гірських луках, у ялинових лісах — у Карпатах
166 Перестріч гайовий Melampyrum nemorosum L. На лісових галявинах, серед чагарників — на Закарпатті, Карпатах, на Поліссі, у Розточчі та Лісостепу (крім Донецького Лісостепу), часто; у Степу; рідко на півночі Лівобережжя
167 Перестріч польський Melampyrum polonicum (Beauverd) Soó На лісових галявинах, серед чагарників — у Закарпатті, Карпатах, західному Лісостепу
168 Перестріч лучний Melampyrum pratense L., у т. ч. Melampyrum vulgatum Pers. У лісах, на галявинах і серед чагарників, на луках — на Розточчі і Поліссі, звичайно; у Лівобережному Лісостепу, рідко
169 Перестріч лісовий Melampyrum sylvaticum L. У ялинових лісах — у Карпатах
170 Кравник липкий Odontites glutinosus (M.Bieb.) Benth. На кам'янистих схилах та осипах, яйлах — у Криму, рідко [41]
171 Кравник жовтий Odontites luteus (L.) Clairv. У степах, на схилах, відслоненнях, рідко на пісках, у лісах — у Лісостепу, Степу та Криму, звичайно; на півдні Полісся (м. Остер) і в Розточчі (Тернопільська обл., м. Кременець), рідко
172 Кравник весняний Odontites vernus (Bellardi) Dumort. У посівах і на луках — Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Косині, Івано-Франківська обл. (Яремчанський р-н, смт Ворохта) та Львівська обл.
173 Кравник звичайний Odontites vulgaris Moench, у т. ч. Odontites salinus (Kotov) Kotov На луках, по схилах, біля доріг — на всій території крім високогір'я Карпат
174 Вовчок єгипетський Orobanche aegyptiaca Pers. У садах, на городах, біля доріг — у Криму, рідко (Бахчисарай, Сімферополь); ймовірно, адвентивний [45]
175 Вовчок капустяний Orobanche brassicae (Novopokr.) Novopokr. На полях і городах; паразитує на коренях капусти, помідорах — у Степу (м. Одеса), рідко
176 Вовчок сизий Orobanche caesia Rchb. У степах і на трав'янистих схилах — у Степу і Криму; паразитує на коренях полину
177 Вовчок тютюновий Orobanche mutelii F.W.Schultz На кам'янистих схилах і біля доріг — у Криму в передгір'ях та на ПБК, зрідка; паразитує на коренях різних дикорослих та культурних рослин, особливо на тютюні
178 Вовчок дрібненький Orobanche nana Noë ex Rchb. На кам'янистих схилах, серед чагарників — на ПБК, як правило; а також у передгір'ях (на Мангуп — Кале) та на Керченському півострові; паразитує на коренях різних дикорослих, переважно однорічних рослин (на окружкових, бобових та ін.)
179 Вовчок гостролопатевий Orobanche oxyloba (Reut.) Beck На кам'янистих схилах, серед чагарників — на ПБК, рідко; паразитує на коренях дикорослих рослин
180 Вовчок гіллястий Orobanche ramosa L. На полях, городах, біля доріг і кам'янистих схилах — на всій території, але на Закарпатті дуже рідко; паразитує на коренях культурних рослин (на тютюні, помідорах, соняшнику та ін.) і на дикорослих (на дурнишнику, кропиві та ін.)
181 Вовчок пісковий Orobanche arenaria Borkh. На пісках, у степах, на схилах, серед чагарників — на Поліссі (рідко на Правобережжі), в Лісостепу і Степу; в Криму тільки в степовій частині; паразитує на кортах полину [46]
182 Orobanche artemisiae-campestris Vaucher ex Gaudin, syn. Orobanche loricata Rchb.  ? [47]
183 Orobanche centaurina Bertol., syn. Orobanche kochii F.W.Schultz  ? [48]
184 Orobanche gussoneana (Lojac.) ined., syn. Phelipanche schultzioides M.J.Y.Foley  ? [49]
185 Вовчок білий Orobanche alba Stephan ex Willd., у т. ч. Orobanche subalpina Herbich На кам'янистих схилах, особливо вапнякових і крейдяних, у степах, серед чагарників — майже на всій території, але на захід трапляється рідше; паразитує на коренях шавлії та чебрецю [50]
186 Вовчок підмаренниковий Orobanche caryophyllacea Sm. На лісових галявинах, серед чагарників, на сухих луках, в степах, на відслоненнях крейди і вапняку — у Карпатах (Закарпатська обл.), рідко; на Поліссі (пд. ч.), в Лісостепу, Степу (пн. ч. Миколаївської та Херсонської обл.); паразитує на коренях підмаренника
187 Вовчок пониклий Orobanche cernua Loefl. На кам'янистих схилах, скелях, серед чагарників — на ПБК та Керченському півострові (мис Казантип), часто; паразитує на корінні лактука прутоподібного
188 Вовчок синюватий Orobanche coerulescens Stephan На пісках, у степах, на кам'янистих схилах — в Розточчі (Кременець, Тернопільська обл.), Лісостепу (на Поділлі) і Степу, розсіяно; паразитує на коренях полинів
189 Вовчок стрункий Orobanche gracilis Sm. На трав'янистих і кам'янистих схилах, галявинах, біля доріг, на полях — у Карпатах і Розточчі-Опіллі, на ПБК; паразитує на коренях бобових
190 Вовчок жовтий Orobanche lutea Baumg. На гірських луках, галявинах, трав'янистих схилах, відслоненнях крейди і вапняку, полях люцерни — Карпати, Лісостеп, Степ (Дніпропетровська обл.), Крим (на яйлі), рідко; паразитує на коренях люцерни
191 Вовчок сітчастий Orobanche reticulata Wallr., у т. ч. Orobanche pallidiflora Wimm. & Grab. На субальпійських луках — у Карпатах, рідко; паразитує на коренях свербіжниць (Knautia) і коростянок (Scabiosa)
192 Вовчок гірчанковий Orobanche picridis-hieracioidis Holandre, syn. Orobanche picridis F.W.Schultz На трав'янистих схилах, біля доріг, по краях полів — у Розточчі-Опіллі (ок. м. Львова); паразитує на корінні гірчака
193 Вовчок фіолетовий Orobanche purpurea Jacq. У степах і на трав'янистих схилах — західному Лісостепу, Степу та Криму; паразитує на коренях деревію, піретруму, полину
194 Вовчок соняшниковий Orobanche cumana Wallr., у т. ч. Orobanche sarmatica Kotov На полях, городах, біля доріг — у Закарпатській обл. (Ужгородський р-н, с. Дравці), дуже рідко; у Лісостепу, Степу та Криму, звичайно
195 Вовчок самосиловий Orobanche teucrii Holandre На скелях і кам'янистих схилах — у Карпатах (хр. Свидовець), Розточчя-Опілля (Львівська область, м. Львів; Золочівський р-н, с. Червоне); паразитує на корінні дубровника
196 Вовчок ельзаський Orobanche alsatica Kirschl. На схилах і в чагарниках — на Правобережжі Україна, крім Карпат, рідко; паразитує на коренях смовді [27]
197 Вовчок зарубчастий Orobanche crenata Forssk. На кам'янистих схилах та лісових галявинах — у гірському Криму, звичайно; паразитує на коренях багаторічних видів бобових (конюшина, вика)
198 Вовчок високий Orobanche elatior Sutton На степових і кам'янистих схилах — Закарпатська обл. (хр. Свидовець; Тячівський р-н, с. Німецька Мокра), рідко; у Лісостепу, Степу, і Криму, б.-м. звичайно; паразитує на коренях волошок і головатенів
199 Вовчок кременовий Orobanche flava Mart. ex F.W.Schultz Біля берегів гірських струмків та річок — у Карпатах (Закарпатська обл.-хр. Свидовець, с. Кваси, смт Ясіня, м. Мукачево, Апшинецька улоговина; Чернівецька обл., Вижницький р-н, Гірничо-Кутське лісництво, с. Шепіт); паразитує на корінні підбіла та мати-й-мачухи
200 Вовчок плющовий Orobanche hederae Duby У лісах та парках — на ПБК, звичайно; паразитує на корінні плюща
201 Вовчок малий Orobanche minor Sm. На кам'янистих схилах, галявинах, серед чагарників, у садах та парках — у Карпатах, Розточчі-Опіллі (ок. м. Львова) та Криму (у передгір'ях та на ПБК), рідко; паразитує на корінні конюшини
202 Вовчок пухнастий Orobanche pubescens d'Urv. На кам'янистих схилах, серед чагарників, біля доріг та житла — у Криму (у передгір'ях, ок. Керчі та на ПБК), зрідка; паразитує на коренях парасолькових та складноцвітих
203 Шолудивник Кауфмана Pedicularis kaufmannii Pinzger На луках, у степах, на лісових галявинах, серед чагарників — у Лісостепу і на півночі Степу, звичайно; на Поліссі, рідко [51]
204 Шолудивник чубатий Pedicularis comosa L. На кам'янистому ґрунті — у високогірському поясі східної частини Закарпаття [52]
205 Шолудивник пухнастоколосий Pedicularis dasystachys Schrenk На солонцях, засолених та заливних луках — у степовій смузі в басейні Сів. Дінця та лівих приток Дніпра — Ворскли, Орелі та Самари [43]
206 Шолудивник Гакетта Pedicularis hacquetii Graf, syn. Pedicularis exaltata Besser У горах, на скелях та луках — у Карпатах, нерідко, на Правобережному Лісостепу (Тернопільська обл., м. Кременець), дуже рідко. У ЧКУ має статус «вразливий»
207 Шолудивник Едера Pedicularis oederi Vahl На скелях та осипах у високогір'ї — у Карпатах, рідко (гори Чорногора, Говерла, Піп Іван). У ЧКУ має статус «зникаючий»
208 Шолудивник болотяний Pedicularis palustris L. На луках, болотах та торфовищах — у горах Карпат, рідко (с. Ганьковиця Свалявського р-ну; с. Синевирська Поляна Міжгірського р-ну та біля оз. Синевир); в Опіллі, зрідка; у Поліссі та Лісостепу, б.-м. часто (південні місця: Львів, Волочиськ, Хмельницький, Чигирин, Полтава, Зміїв, Вовчанськ)
209 Шолудивник королівський Pedicularis sceptrum-carolinum L. На болотистих місцях, вологих луках — на Поліссі та Лісостепу, розсіяно; у Прикарпатті, рідко. У ЧКУ має статус «вразливий»
210 Шолудивник південний Pedicularis sibthorpii Boiss. На трав'янистих схилах, у світлих лісах — у гірському Криму, звичайно; особливо на яйлах
211 Шолудивник лісовий Pedicularis sylvatica L. На болотах та вологих луках — у Розточсько-Опільських Лісах та Карпатах (Рахівський р-н, смт Ясіня, Апшинецька улоговина, долина р. Чорної Тиси). У ЧКУ має статус «вразливий»
212 Шолудивник кільчастий Pedicularis verticillata L. На гірських луках та скелях — у високогір'ях Карпат, часто
213 Накорінниця червона Phelypaea coccinea (M.Bieb.) Poir. На кам'янистих та щебенистих схилах, лісових галявинах — у середньому та верхньому поясі гірського Криму, зрідка; паразитує на корінні волошок. У ЧКУ має статус «зникаючий» [45]
214 Накорінниця Олени Phelypaea helenae Popl. ex Sukaczev На кам'янистих схилах — у гірському Криму у верхньому лісовому поясі, по правому березі р. Альми в Алуштинському заповідно-мисливському господарстві; ендемік Криму; паразитує на корінні волошок
215 Дзвінець великий Rhinanthus alectorolophus (Scop.) Pollich  ? [53]
216 Rhinanthus vassilczenkoi Ivanina & Karasjuk  ? [54]
217 Rhinanthus major L., у т. ч. Rhinanthus aestivalis (N.W.Zinger) Schischk. & Serg., Rhinanthus angustifolius C.C.Gmel., Rhinanthus apterus (Fr.) Ostenf., Rhinanthus serotinus (Schönh.) Oborný, Rhinanthus vernalis (N.W.Zinger) Schischk. & Serg. На луках, лісових галявинах — майже на всій території, але в Степу зрідка [51]
218 Дзвінець альпійський Rhinanthus riphaeus Krock., syn. Rhinanthus alpinus Baumg. На гірських альпійських та субальпійських луках — у Карпатах
219 Дзвінець Борбаша Rhinanthus borbasii (Dörfl.) Soó, у т. ч. Rhinanthus songaricus (Sterneck) B.Fedtsch. На засолених луках і солончаках — у Степу (Херсонська обл., Олешківські піски) і Криму, рідко
220 Дзвінець крейдяний Rhinanthus cretaceus Vassilcz. На крейдяних схилах — у Донецькій обл. У ЧКУ має статус «недостатньо відомий»
221 Дзвінець вузьколистий Rhinanthus glacialis Personnat На кам'янистих схилах — у Карпатах
222 Дзвінець малий Rhinanthus minor L., у т. ч. Rhinanthus nigricans Meinsh. На луках — у більшій частині території, крім пд. ч. степу і Криму
223 Дзвінець шилуватий Rhinanthus subulatus (Chabert) Soó, syn. Rhinanthus pectinatus (Behrendsen) Vassilcz. На галявинах і узліссях, у листяних лісах — у Криму
224 Тоція гірська Tozzia alpina L. У гірських лісах, субальпійському поясі — у Карпатах (Закарпатська обл.) [42]
225 Виринниця тупоплода Callitriche cophocarpa Sendtn. У малих річках, канавах, заводях, болотах — на всій території, розсіяно [15] Подорожникові Plantaginaceae
226 Виринниця гачкувата Callitriche hamulata Kütz. ex W.D.J.Koch У водоймах лівобережного лісостепу (передмістя Харкова)
227 Виринниця двостатева Callitriche hermaphroditica L. У озерах, стоячих водоймах і повільних річках, нерідко утворює значні підводні зарості — майже по всій Україні спорадично; в Криму, сумнівно
228 Виринниця болотна Callitriche palustris L. У канавах, ставках, дрібних озерах і річках, на болотах — досить звичайно в Західній Україні, на Поліссі та в лісостепу, рідше в степу, зрідка в гірському Криму
229 Виринниця ставкова Callitriche stagnalis Scop. У стоячих водоймах, в тому числі гірських лісових озерах, на вологих і заволожених місцях — зрідка в Закарпатті, лісових і лісостепових районах, гірському Криму
230 Наперсник великоцвітий Digitalis grandiflora Mill. У лісах, серед чагарників — на Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, Розточчі, на Поліссі та у Лісостепу [55]
231 Кулівниця волосистоцвіта Globularia trichosantha Fisch. & C.A.Mey. На кам'янистих схилах — у горах Криму, рідко [29]
232 Авран лікарський Gratiola officinalis L. На вологих місцях, на берегах річок, на луках — на всій території, звичайно; у Криму, рідко [30]
233 Водяна сосонка звичайна Gratiola officinalis L. Болотами, ставками, озерами, річками, на сирих луках — на всій території, звичайно; крім Полинного Степу; у Криму, ймовірно, як заносне [56]
234 Льонець кавказький Kickxia caucasica (Muss.Puschk. ex Spreng.) Kuprian. На річкових берегах, садах — у південному Криму і передгір'ях. Занесено в Запорізьку область [57]
235 Льонець списолистий Kickxia elatine (L.) Dumort. На полях, засмічених місцях — у Закарпатській області, на рівнині рідко
236 Льонець несправжній Kickxia spuria (L.) Dumort. У садах, на полях, на березі моря — у Криму (передгір'я, ПБК та Керченський півострів), рідко
237 Льонок бессарабський Linaria bessarabica Kotov На кам'янистих схилах та полянах — у Степу, дуже рідко (Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Лісове). У ЧКУ має статус «недостатньо відомий» [58]
238 Льонок Біберштайна Linaria biebersteinii Besser, у т. ч. Linaria maeotica Klokov На сухих степах, перелогах і біля доріг — на південному заході та півдні степової смуги нерідко; у Степовому Криму дуже рідко (в Присивашші, околиці с. Солоне Озеро)
239 Льонок крейдяний Linaria cretacea Fisch. ex Spreng. На мергелях і крейді — у донецькому Лісостепу (Харківська, Луганська, Донецька області). У ЧКУ має статус «вразливий»
240 Льонок дроколистий Linaria genistifolia (L.) Mill., у т. ч. Linaria concolor Griseb., Linaria euxina Velen., Linaria pontica Kuprian., Linaria syspirensis K.Koch На пісках, схилах, кам'янистих відслоненнях — на більшій частині території крім Карпат і прилеглих до них районів Криму
241 Льонок довгохвостий Linaria macroura (M.Bieb.) M.Bieb. На степах і перелогах — на Правобережжі, зрідка; на півдні в Одеській, Миколаївській, Кіровоградській та Херсонській областях; на Лівобережжі в Луганській і Харківській областях; в Криму, більш-менш звичайно
242 Linaria odora (M.Bieb.) Fisch., syn. Linaria dulcis Klokov На річкових пісках та в соснових борах — у басейнах Дніпра та Сів. Дінця, Лісостепу (на півдні) та Степу
243 Льонок пісковий Linaria sabulosa Czern. ex Klokov На приморських пісках — у Степовому Криму (Керченський та Тарханкутський півострова та ок. Євпаторії) та передгір'ях (Севастополь, Балаклава), зрідка; ендемік Криму
244 Льонок звичайний Linaria vulgaris Mill. На полях, відкритих схилах, уздовж доріг, лісових галявинах
245 Льонок простий Linaria simplex Desf. На кам'янистих бур'янах — у Криму в передгір'ях і на ПБК, зрідка [57]
246 Вушкоцвіт малий Chaenorhinum minus (L.) Lange, у т. ч. Chaenorhinum klokovii Kotov На полях і кам'янистих місцях — на більшій частині території, але на півдні та в Криму рідко [58]
247 Польові ротики звичайні Misopates orontium (L.) Raf. На сміттєвих кам'янистих схилах, у посівах — у Закарпатській, Одеській, Миколаївській та Кримській областях (на ПБК в ок. Магарача та смт Фрунзенського), рідко [58]
248 Подорожник найвищий Plantago altissima L. На луках, пасовищах, берегах річок — на Прикарпатті та Закарпатті, зрідка [29]
249 Подорожник пісковий Plantago indica L., syn. Plantago arenaria Waldst. & Kit. На пісках, уздовж доріг, на засмічених місцях — на всій території, в гірських районах — тільки в передгір'ях
250 Подорожник почорнілий Plantago atrata Hoppe На гірських луках, кам'янистих схилах — у Карпатах
251 Подорожник перистий Plantago coronopus L. На пісках, сухих схилах, морським узбережжям — у Криму (ок. Севастополя), дуже рідко
252 Подорожник ланцетолистий Plantago lanceolata L., syn. Plantago dubia L. На лісових узліссях, трав'янистих і кам'янистих схилах — на всій території
253 Подорожник тонкоколосий Plantago tenuiflora Waldst. & Kit. На солонцях, солончаках, солонцюватих луках — на півдні Лісостепу, зрідка; у Степу, частіше
254 Подорожник морський Plantago maritima L., у т. ч. Plantago neumannii Opiz  ? [59]
255 Подорожник Корнута Plantago cornuti Gouan На солонцюватих луках і солончаках — на півдні Лісостепу, в Степу, степовому Криму, зрідка [26]
256 Подорожник великий Plantago major L. На пустирях, бур'янах, уздовж доріг, у посівах, на луках — на всій території, звичайно
257 Подорожник найбільший Plantago maxima Juss. ex Jacq. На солонцюватих луках — на півдні Лісостепу та в Степу, зрідка
258 Подорожник середній Plantago media L. На луках, у розріджених лісах, на трав'янистих схилах, вздовж доріг — на всій території
259 Подорожник Шварценберга Plantago schwarzenbergiana Schur На солончакових луках — у Правобережному Степу, дуже рідко (Миколаївська обл., Баштанський р-н, у центральній частині р. Інгула)
260 Подорожник степовий Plantago urvillei Opiz, syn. Plantago stepposa Kuprian. На степах, остепнених луках, кам'янистих схилах — на Закарпатті, рідко; у південних районах Лісостепу; у Степу та Степовому Криму, часто
261 Вероніка щебрушколиста Veronica acinifolia L. На відкритих місцях, бур'ян — у Закарпатті (Ужгородський р-н, с. Невицьке) та Криму (передгір'я та ПБК), рідко [60]
262 Вероніка мілководна Veronica anagalloides Guss. На мілинах та сирих смугах біля води — на всій території
263 Вероніка польова Veronica arvensis L. На полях, схилах, лесоподібних пагорбах піднімається в гори — на Закарпатті (Мукачево), рідко; в інших районах, звичайно
264 Вероніка струмкова Veronica beccabunga L. На берегах струмків, канав, річок, на болотах — на всій території, але в Криму рідко, тільки в передгір'ях на ПБК
265 Вероніка Діленія Veronica dillenii Crantz На сухих схилах та оголеннях, на пісках, у борах — у Закарпатті (Ужгородський р-н, с. Доманинці), дуже рідко; на Поліссі, Лісостепу, Степу, нерідко; у Криму на яйлі (Микитська яйла, Демерджі-яйла), дуже рідко
266 Вероніка тирличева Veronica gentianoides Vahl На гірських луках, лісових галявинах і на узліссях лісів, у садах, парках — у Криму на яйлі та у верхньому лісовому поясі, зазвичай; занесено на Закарпаття (м. Рахів)
267 Вероніка рання Veronica praecox All. На степах і кам'янистих схилах — у Лісостепу (на півдні), Степу та Криму
268 Вероніка щиткова Veronica scutellata L. На сирих луках, краях боліт і озер, заболочених берегах річок — у більшій частині України, але в степу рідко; в гірському Криму (Караголь, озеро на горі Кастель під Чатир-Дагом) дуже рідко
269 Вероніка чебрецелиста Veronica serpyllifolia L. На сирих луках, лісових галявинах, серед чагарників, біля доріг — майже на всій території, але у Степу рідко (на півдні сягає ок. м. Новомосковська Дніпропетровської обл. по р. Самарі), після перерви з'являється у гірському Криму, де рідкісний
270 Вероніка трилиста Veronica triphyllos L. На степових і кам'янистих схилах, пустирях, біля доріг — у Степу та Криму, звичайно; занесена до Закарпатської (м. Виноградів, Ужгород, Ужгородський р-н, с. Оноківці), Житомирської (Житомир), Рівненської (Рівне) області
271 Вероніка весняна Veronica verna L. На полях, сухих луках, кам'янистих схилах — майже на всій території, але в Закарпатті (Рахівський р-н, с. Росішка), рідко; відсутня у високогір'ї Карпат
272 Вероніка прибережна Veronica anagallis-aquatica L., у т. ч. Veronica lysimachioides Boiss. На берегах струмків, у канавах, у воді — на всій території, але в Криму рідко [61]
273 Вероніка рільна Veronica agrestis L. На відкритих місцях, бур'ян — у Закарпатті (Ужгородський р-н, с. Невицьке) та Криму (передгір'я та ПБК), рідко [62]
274 Вероніка плющолиста Veronica hederifolia L. На кам'янистих схилах, у чагарниках, садах, біля доріг — майже на всій території, крім Карпат; у Криму, часто
275 Вероніка тьмяна Veronica opaca Fr. На полях, перелогах — у пн. ч. Волинської, Рівненської, Житомирської, Харківської (Мерефа, Харків) областей, рідко
276 Вероніка блискуча Veronica polita Fr. На відкритих місцях, серед чагарників — у західних областях (Мукачево, Ужгород, Ужгородський р-н, с. Велика Добронь) та на Поліссі, рідко; в інших районах, б. м. звичайно
277 Вероніка трилопатева Veronica triloba (Opiz) Opiz На скелях — у Закарпатській обл. (Ужгородський р-н, с. Оноківці), рідко
278 Вероніка альпійська Veronica alpina L. На скелях — у високогірному поясі Карпат повсюдно по всіх гірських хребтах, за винятком східних Бескидів та масиву Рівного [63]
279 Вероніка стокроткова Veronica bellidioides L. На субальпійських та альпійських луках, треді жерепа — у Карпатах (гори Томнатик, Труфанець — хр. Свидовець, Піп Іван Мармароський). У ЧКУ має статус «зникаючий»
280 Вероніка кущикова Veronica fruticans Jacq. На кам'янистих місцях, особливо на вапняках, у горах — в альпійському та субальпійському поясах Карпат (Чивчинські гори, гори Піп Іван Мармароський, Говерла, Петрошул, Петрос). У ЧКУ має статус «рідкісний»
281 Вероніка сива Veronica incana L., syn. Veronica semiglabrata Ostapko У борах, суборях, на пісках, кам'янистих схилах, степах — у Закарпатській обл. і на Поліссі, часто; у Лісостепу, значно рідше; у Криму, зрідка у передгір'ях
282 Вероніка довголиста Veronica longifolia L. На луках, у заплавних лісах, біля берегів річок та у чагарниках — на б. ч. території
283 Вероніка зозулинцева Veronica orchidea Crantz На лісових галявинах, відкритих схилах — у Закарпатті, Прикарпатті, Волинської та Правобережного Лісостепу
284 Вероніка колосиста Veronica spicata L. На лісових галявинах, у степах та горах — у Прикарпатті, Лісостепу, Степу та більш південних лісових районах
285 Вероніка несправжня Veronica spuria L. На лісових узліссях, серед чагарників — на Поліссі; зрідка на півдні, в Лісостепу та Степу (крім крайнього півдня та Криму)
286 Вероніка безлиста Veronica aphylla L. На скелях — у субальпійському та альпійському поясах Карпат (хр. Свидовець). У ЧКУ має статус «рідкісний» [64]
287 Вероніка австрійська Veronica austriaca L., у т. ч. Veronica jacquinii Baumg. У степах, на схилах, оголеннях крейди, вапняку та узліссях лісів — у Лісостепу, Степу та Криму, часто
288 Вероніка Баумгартена Veronica baumgartenii Roem. & Schult. На скелях та кам'янистих місцях — у Карпатах, у високогір'ї (Івано-Франківська та Закарпатська області)
289 Вероніка дібровна Veronica chamaedrys L. На відкритих місцях, лісових галявинах, серед чагарників — на всій території
290 Вероніка гірська Veronica montana L. У тінистих лісах — у Карпатах і прилеглих до них районах часто; на Поліссі дуже рідко (Житомир); у західному Лісостепу (Хмельницька обл.)
291 Вероніка лікарська Veronica officinalis L. У світлих лісах, на узліссях, луках — на Закарпатті, Карпатах, Поліссі, Лісостепу, часто; на півночі Степу, рідко; у Криму в горах
292 Вероніка лежача Veronica prostrata L. На лісових галявинах, узліссях, трав'янистих схилах, суходолових луках — на Закарпатті та Поліссі, рідко; в Розточчі, Лісостепу та Степу, б. м. звичайно
293 Вероніка скардська Veronica scardica Griseb. На сирих луках — у Лівобережній Леяєпі (Харківська обл., Харківський р-н, с. Артемівна), дуже рідко
294 Вероніка кримська Veronica taurica Willd. На кам'янистих та щебенистих схилах — у Криму часто
295 Вероніка широколиста Veronica teucrium L. На лісових галявинах, в чагарниках, на схилах — на всій території
296 Вероніка довгоквітконіжкова Veronica peduncularis M.Bieb., syn. Veronica umbrosa M.Bieb. У тінистих лісах та на скелях — у Донецькому Лісостепу, рідко (Ворошиловградська обл., Лисичанський р-н); по всьому гірському Криму, часто
297 Вероніка кропиволиста Veronica urticifolia Jacq. У гірських лісах та серед чагарників — у Карпатах, звичайно
298 Вероніка Баррельє Veronica barrelieri H.Schott ex Roem. & Schult.  ? [65]
299 Veronica catenata Pennell  ? [66]
300 Вероніка крейдяна Veronica cretacea Ostapko  ? [67]
301 Veronica cymbalaria Bodard Крим [68]
302 Вероніка донецька Veronica donetzica Ostapko  ? [69]
303 Veronica multifida L.  ? [70]
304 Вероніка східна Veronica orientalis Mill. Крим [71]
305 Veronica sublobata M.A.Fisch.  ? [72]
306 Мулянка водяна Limosella aquatica L. У долинах річок і струмків, подах, на вологому ґрунті — у Закарпатті, басейнах Дністра, Дніпра, зазвичай; на берегах Сів. Дінцю, рідше [30] Ранникові (Scrophulariaceae)
307 Ранник собачий Scrophularia canina L., у т. ч. Scrophularia bicolor Sibth. & Sm. На кам'янистих місцях — на ПБК та в передгір'ях, часто; на яйлах і Тарханкутському півострові, рідко [62]
308 Ранник крейдяний Scrophularia cretacea Fisch. ex Spreng. На крейдяних оголеннях — у басейні Сів. Дінця. У ЧКУ має статус «неоцінений»
309 Ранник тонкий Scrophularia exilis Popl. На осипах кам'янистих порід на яйлі — у гірському Криму (Кримське заповідно-мисливське господарство, Гурзуфське Сідло, у верхів'ях р. Авенди); ендемік Криму
310 Ранник вузлуватий Scrophularia nodosa L. У лісах, на лісових узліссях, серед чагарників, на луках — на Закарпатті та Карпатах, крім високогір'я; все в. ч. звичайно; на півдні Степу в гірському Криму, крім передгір'їв, рідко
311 Ранник скельний Scrophularia rupestris M.Bieb. ex Willd., syn. Scrophularia donetzica Kotov На скелях та кам'янистих схилах — у Криму, звичайно; на південному сході Донецького кряжу. У ЧКУ має статус «неоцінений»
312 Ранник Скополі Scrophularia scopolii Hoppe ex Pers. У гірських лісах — у Карпатах і Криму
313 Ранник затінковий Scrophularia oblongifolia Loisel., syn. Scrophularia umbrosa Dumort. На берегах річок і струмків у вологих місцях — на Закарпатті в Мармарошській улоговині, на берегах річки Тиси, рідко; в Поліссі та Лісостепу, нерідко; в Степу та горах Криму, рідко
314 Ранник весняний Scrophularia vernalis L. На кам'янистих місцях, у лісах та серед чагарників — у пд. ч. Лісостепу та пн.-сх. ч. Степу, зрідка. У ЧКУ має статус «вразливий»
315 Ранник гранітний Scrophularia granitica Klokov & Krasnova На Приазовській височині у середній течії р. Кальміусу між селами Староласпою та Гранітним; на Донецькому кряжі вздовж р. Нагольної в окол. смт Нагально-Тарасівка Антрацитівського р-ну Луганської обл.; росте поодиноко чи невеликими групами. У ЧКУ має статус «недостатньо відомий» ЧКУ
316 Ранник різнолистий Scrophularia heterophylla Willd. Крим [73]
317 Scrophularia olympica Boiss. Крим [74]
318 Дивина банатська Verbascum banaticum Schrad. На прирічних пісках — у Степу, на Одещині (Кілійський р-н, м. Вилкове, гирло Дунаю) та Херсонській областях (Голопристанський р-н, м. Гола Пристань, с. Збур'ївка; м. Цюрупинськ) [75]
319 Дивина Ше Verbascum chaixii Vill., у т. ч. Verbascum laxum Fil. & Jáv. На узліссях, серед чагарників, дуже рідко — Донецький Лісостеп (Донецька обл., Амвросіївський р-н, с. Дмитрівка на р. Міусі). У ЧКУ має статус «зникаючий»
320 Дивина густоквіткова Verbascum densiflorum Bertol. На галявинах, узліссях, полях, пісках і біля доріг — на рівнині й у передгір'ях Карпат, у зх. Лісостепу, Степу та Криму, звичайна
321 Дивина оголена Verbascum glabratum Friv. На вапнякових схилах та скелях, у буково-дубових лісах — Закарпатська обл., с. Ділове, рідко
322 Дивина сухоцвітова Verbascum gnaphalodes M.Bieb. На приморських річкових пісках та галечниках — на ПБК (ок. Ялти), дуже рідко
323 Дивина вовниста Verbascum lanatum Schrad. На лісових галявинах — у передгірному поясі Карпат, зрідка; у Закарпатській обл. (Рахівський р-н, смт Ясіня; Великоберезнянський р-н, с. Малий Березний) та Чернівецькій областях (Путильський р-н, с. Селятин, с. Шепіт)
324 Дивина волотиста Verbascum lychnitis L. На лісових галявинах, відкритих схилах, уздовж доріг — на всій території, зазвичай; у Криму тільки в передгір'ях на яйлі, рідко
325 Дивина чорна Verbascum nigrum L. На лісових галявинах, узліссях, серед чагарників та садах — на б. ч. території, крім Криму; у Степу, дуже рідко (Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ; Миколаїв)
326 Дивина звичайна Verbascum phlomoides L. На сухих схилах, серед чагарників, на пісках, біля доріг — на всій території, але на Закарпатті рідкісний (м. Виноградів, Великоберезнянський р-н, с. Малий Березний)
327 Дивина перистороздільна Verbascum pinnatifidum Vahl На приморських пісках — на берегах Чорного й Азовського морів і на Арабатській Стрілці
328 Дивина викроєна Verbascum sinuatum L. На полях і схилах, біля доріг — у Криму, передусім на ПБК; заноситься на північ (м. Мелітополь Запорізької обл.)
329 Дивина гарна Verbascum speciosum Schrad. На кам'янистих місцях і пагорбах — у басейнах Дністра та Південного Бугу в Тернопільській, Вінницькій i Одеській областях
330 Дивина ведмеже вухо Verbascum thapsus L. На відкритих піщаних та кам'янистих місцях, лісових галявинах — на Закарпатті, Карпатах, на Поліссі, звичайно; в 3. Лісостепу, Правобережному Лісостепу та на яйлах у Криму рідкісний
331 Дивина тарганяча Verbascum blattaria L. У засолених вологих місцях, на луках, біля берегів рік — на більшій частині території, крім Карпат і Полісся, але зростає в Закарпатті [57]
332 Дивина східна Verbascum orientale (L.) All., syn. Celsia orientalis L. На скелястих схилах — на ПБК (від Севастополя до Микити)
333 Дивина овальнолиста Verbascum ovalifolium Donn ex Sims У степах, на відкритих трав'янистих схилах, рідше на засмічених місцях; зростає поодиноко — на півдні Степу і в Криму, рідко. Заноситься на північ і по залізницях (Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Варварівка; Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Воскресенка)
334 Дивина фіолетова Verbascum phoeniceum L. На лісових галявинах, схилах, луках; зростає поодиноко або розсіяно — у Закарпатській обл., рідко; в інших областях б.-м. звичайно
335 Дивина пірамідальна Verbascum pyramidatum M.Bieb. На кам'янистих та сухих схилах, лісових галявинах — на ПБК, часто
336 Дивина показна Verbascum salgirensis Soldano, syn. Verbascum spectabile M.Bieb. На лісових узліссях, галявинах, скелях — у гірському Криму та передгір'ях, звичайно
337 Вербена лікарська Verbena officinalis L. На луках, лісових узліссях, бур'янах — на всій території [26] Вербенові Verbenaceae
338 Вербена лежача Verbena supina L. На піщаних місцях, в подах, біля доріг, на засмічених місцях — у Степу (на півдні), Степовому Криму (в околиці Джанкоя і Євпаторії і від Феодосії до Керчі)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б ОВРУ, 1987, с. 300.
  2. а б в ОВРУ, 1987, с. 306.
  3. а б в ОВРУ, 1987, с. 307.
  4. ОВРУ, 1987, с. 305, 306.
  5. а б ОВРУ, 1987, с. 310.
  6. а б в г ОВРУ, 1987, с. 309.
  7. ОВРУ, 1987, с. 309, 310.
  8. а б ОВРУ, 1987, с. 303.
  9. а б ОВРУ, 1987, с. 305.
  10. а б в г д е ж Федорончук, М. М. Чекліст флори України. 1: родина Lamiaceae (Lamiales, Angiosperms) // Чорноморський ботанічний журнал. — 2022. — Вип. 18. — № 1. — С. 5–27. — DOI:10.32999/ksu1990-553X/2022-18-1-1.
  11. а б в ОВРУ, 1987, с. 312.
  12. а б в г ОВРУ, 1987, с. 302.
  13. а б в г ОВРУ, 1987, с. 304.
  14. ОВРУ, 1987, с. 312, 313.
  15. а б ОВРУ, 1987, с. 313.
  16. а б ОВРУ, 1987, с. 311.
  17. ОВРУ, 1987, с. 304, 305.
  18. ОВРУ, 1987, с. 303, 304.
  19. ОВРУ, 1987, с. 308.
  20. а б ОВРУ, 1987, с. 301.
  21. Plants of the World Online / Kew Science
  22. ОВРУ, 1987, с. 311, 312.
  23. а б Остапко, В.М. (заг. ред.). Червона книга Донецької області: рослинний світ. — Донецьк : Новая печать, 2010. — С. 247. — ISBN 978-8594-04-5.
  24. Plants of the World Online / Kew Science
  25. Plants of the World Online / Kew Science
  26. а б в ОВРУ, 1987, с. 298.
  27. а б в ОВРУ, 1987, с. 296.
  28. ОВРУ, 1987, с. 296, 297.
  29. а б в ОВРУ, 1987, с. 297.
  30. а б в ОВРУ, 1987, с. 282.
  31. ОВРУ, 1987, с. 243.
  32. ОВРУ, 1987, с. 243, 244.
  33. Plants of the World Online / Kew Science
  34. а б ОВРУ, 1987, с. 245.
  35. ОВРУ, 1987, с. 244.
  36. а б ОВРУ, 1987, с. 291, 292.
  37. Plants of the World Online / Kew Science
  38. Plants of the World Online / Kew Science
  39. Plants of the World Online / Kew Science
  40. Plants of the World Online / Kew Science
  41. а б ОВРУ, 1987, с. 291.
  42. а б в ОВРУ, 1987, с. 290.
  43. а б ОВРУ, 1987, с. 293.
  44. Plants of the World Online / Kew Science
  45. а б ОВРУ, 1987, с. 294.
  46. ОВРУ, 1987, с. 294, 295.
  47. Plants of the World Online / Kew Science
  48. Plants of the World Online / Kew Science
  49. Plants of the World Online / Kew Science
  50. ОВРУ, 1987, с. 295.
  51. а б ОВРУ, 1987, с. 292.
  52. ОВРУ, 1987, с. 292, 293.
  53. Plants of the World Online / Kew Science
  54. Plants of the World Online / Kew Science
  55. ОВРУ, 1987, с. 289, 290.
  56. ОВРУ, 1987, с. 212.
  57. а б в ОВРУ, 1987, с. 284.
  58. а б в ОВРУ, 1987, с. 285.
  59. Plants of the World Online / Kew Science
  60. ОВРУ, 1987, с. 288.
  61. ОВРУ, 1987, с. 288, 289.
  62. а б ОВРУ, 1987, с. 286.
  63. ОВРУ, 1987, с. 287.
  64. ОВРУ, 1987, с. 289.
  65. Plants of the World Online / Kew Science
  66. Plants of the World Online / Kew Science
  67. Plants of the World Online / Kew Science
  68. Plants of the World Online / Kew Science
  69. Plants of the World Online / Kew Science
  70. Plants of the World Online / Kew Science
  71. Euro+Med Plantbase
  72. Euro+Med Plantbase
  73. Euro+Med Plantbase
  74. Plants of the World Online / Kew Science
  75. ОВРУ, 1987, с. 283.
  76. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Дідух Я. П. (заг. ред.). Червона книга України. Рослинний світ. — Київ : Глобалконсалтинг, 2009. — 912 с. • ЧКУ
  • Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — 548 с. • ОВРУ
  • Перелік видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (рослинний світ) — Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 березня 2021 р. за № 370/35992