Станіслав Ходецький (руський воєвода)
| Станіслав з Ходча | |
|---|---|
| Stanisław z Chodcza, z Chłopów, z Lubina | |
.jpg) | |
| Псевдо | Станіслав з Хлопів (Хлопський) |
| Помер | 1474 |
| Поховання | Рогатин |
| Підданство | Корона Польська .svg){kind=small} |
| Діяльність | військовий, урядник, меценат |
| Відомий завдяки | засновник м. Комарне |
| Посада | подільський воєвода (з 1462 р.), руський воєвода (з 1466 р.) |
| Конфесія | католик |
| Рід | Ходецькі (з Ходча) |
| У шлюбі з | Барбара з Пілецьких |
| Діти | Миколай, Ян, Станіслав, Пйотр, Анджей, Спитек, Отто, Рафал, Бурнета, Ядвиґа, Анна, Барбара |
 г. Поваля | |
Станіслав з Хлопів, Ходча, Любеня (пол. Stanisław z Chodcza пом. між 28 січня та 11 червня 1474) — польський шляхтич гербу Огоньчик (Повала) XV століття. Представник родини Ходецьких.
1446 року в джерелах згаданий власником маєтності Хлопи під Комарним. Після смерті стрийка Миколая Парави з Любіна 1450 року став посідачем його величезного спадку. Сплатив нащадкам Якуба та Ядвіґи з Любіна кошти за їхню частку спадку стрийка.
1458 року король надав йому право опікуватися Крилоським монастирем, яке він за 25 гривень продав шляхтичу Романові з Осталовичів.[1]
1461 р. за дозволом короля Казимира IV Яґелончика викупив у Міхала Язловецького з Бучача — сина Теодорика Бучацького-Язловецького — Кам'янецьке староство.[2]
Фундатор костелів у Румні та Комарні. Засновник м. Комарно в 1471 році, та ймовірний засновник Грімна.
1470 року шляхтич Ян Свинка з Поморян продав Яблунів з іншими селами Станіславові з Ходча.[3]
Помер між 28 січня та 11 червня 1474 року.
Крушвіцький, галицький староста (з 1452 року, після Якуба з Любіна), галицький каштелян (в 1460 р.)[4] кам'янецький (генеральний подільський) староста (з 1461 р.), теребовлянський староста (у 1471 році посів після Яна Свинки з Поморян та Сигізмунда Кердея,[5] сина Грицька Кердейовича), львівський каштелян з 1460 року, подільський воєвода (з листопада 1462 р.), руський воєвода (з квітня 1466 р.).
Дружина — Барбара з Пільчі (донька краківського каштеляна Яна Пілєцкого). Діти:
- Миколай — львівський каштелян
- Ян — староста галицький, кам'янецький, теребовельський
- Станіслав — маршалок великий коронний
- Пйотр — галицький каштелян; в 1509 р. потрапив у полон разом із мамою та братом Рафалом після взяття Рогатина молдавським воєводою (господарем) Богданом II Сліпим
- Анджей — кам'янецький латинський єпископ
- Спитек — галицький староста
- Отто — львівський каштелян
- Рафал — галицький староста
- Бурнета (Берната[6][7]) — дружина Павела Коли з Далеєва — подільського воєводи
- Ядвиґа — дружина Міхала Язловецького з Бучача, Язловця
- Анна — дружина Станіслава Шафранця
- Барбара — дружина Яна Сененського з Олеська.
- ↑ Мицько Ігор. КОСТЯНТИН ІВАНОВИЧ ОСТРОЗЬКИЙ та ЦЕРКВА ГАЛИЧИНИ [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]. — Випуск 18. — С. 63-64.
- ↑ Pociecha W. Chodecki Stanisław, h. Powała (†1474)… — S. 352.
- ↑ Kurzej M. Kościół parafialny p.w. Św. Elżbety Królowej w Jabłonowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I. - T. 17. — 806 il. — S. 143. — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
- ↑ Chodeccy (01). Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 19 травня 2013.
- ↑ Prszyboś K. (opracował). Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww. — S. 96—97.
- ↑ Kronika domowa Dzieduszyckich. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — S. 42. (пол.)
- ↑ руський відповідник — Борухна.
- Михайловський В. Генеральний подільський староста Станіслав Лянцкоронський (1510—1535 рр.) // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. — Кам'янець-Подільський, 2012. — Вип. 5: На пошану професора М. Б. Петрова. — С. 134—143.
- Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… — Lwów, 1728. — T. I. — 692 s. — S. 269 (cz. 2). (пол.)
- Pociecha W. Chodecki Stanisław, h. Powała (†1474) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiej., 1937. — T. III/1, zeszyt 11. — S. 351—352. (пол.)
- Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował K. Przyboś. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 96—97. (пол.)
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small} | Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Попередник Грицько Кердейович |  | Воєвода подільський 1462-1465 | | Наступник Міхал «Мужило» Бучацький |
| Попередник Анджей Одровонж |  | Воєвода Руський 1466-1474 | | Наступник Спитек Ярославський |