Ствига

Ствига
52°3′35.184960099999″ пн. ш. 27°54′9.7146000999987″ сх. д. / 52.05977° пн. ш. 27.90270° сх. д. / 52.05977; 27.90270
Витікна південний захід від с. Будки-Сновидовицькі
• координати51°12′11.527200099991″ пн. ш. 27°24′4.0644001000034″ сх. д. / 51.20320° пн. ш. 27.40113° сх. д. / 51.20320; 27.40113
ГирлоПрип'ять
• координати52°0′25.308000100001″ пн. ш. 27°32′28.741200099998″ сх. д. / 52.00703° пн. ш. 27.54132° сх. д. / 52.00703; 27.54132
Басейнбасейн Прип'яті
Країни:Україна Україна, Білорусь Білорусь
РегіонБерестейська обл.
Гомельська область
Довжина178 км
Площа басейну:5440 км²
Притоки:Гусь, Язвиниця, Канал Недель, Тризна, Студениця, Плав, Безіменна, Мутвиця (праві)
Перерісль, Безіменна, Льва (ліві).
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ствига́[1] — річка в Україні (в межах Рівненської області) та в Білорусі (в межах Берестейської і Гомельської областей), права притока Прип'яті (басейн Дніпра).

Ствига бере початок з боліт Клесівської рівнини, що на Поліссі, за 5 км на південний захід від с. Будки-Сновидовицькі. Тече переважно на північ і лише в Білорусі, вийшовши в долину річки Прип'яті, повертає під прямим кутом на схід. Впадає у Прип'ять на схід від смт Турова.

Довжина 178 км (у межах України — 60 км), площа басейну — 5440 км² (в межах України — 870 км²). Ширина річища від 2—4 м у верхів'ї до 30—50 м у нижній течії. Понад 40 % площі басейну Ствиги заболочено. Долина річки у верхів'ї трапецієподібна (завширшки до 1 км), нижче невиразна, завширшки до 4 км. Заплава двостороння, ширина її зростає від 80—200 м у верхів'ї до 1—1,2 км у пониззі. Річище дуже звивисте, у середній течії утворює меандри; є острови. У верхній течії річище каналізоване. Похил річки 0,45 м/км.

Притоки

[ред. | ред. код]

Праві Гусь, Язвиниця, Канал Недель, Тризна, Студениця, Плав, Мутвиця;

Ліві Перерісль, Льва.

Колись Ствига використовувалася для лісосплаву.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Етимологічний словник топонімів України // Р. Ствига // с. 449 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 жовтня 2018.
  2. «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 83. — (№ 1331).
  3. Мапа Рубель // M-35-007.jpg. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018.
  4. Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XX, лист 6, 1866 год // с. Храпуня // Р. Ствига (рос.). Архів оригіналу за 21 березня 2023. Процитовано 21 травня 2023.
  5. «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 83. — (№ 1326)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]