Стефанія Бельмондо

Stefania Belmondo
Загальна інформація
Національністьіталійка
Громадянство Італія[1][2]
Місце проживанняВінадіо
Народження13 січня 1969(1969-01-13) (55 років)
Вінадіо, провінція Кунео, Італія
Зріст158 см
Вага45 кг
Вебсторінкаstefaniabelmondo.it
Спорт
КраїнаІталія
Вид спортулижні перегони
Нагороди
Олімпійські ігри
Золото Альбервіль 1992 30 км
Золото Солт-Лейк-Сіті 2002 15 км
Срібло Альбервіль 1992 дуатлон 5 км + 10 км
Срібло Нагано 1998 30 км вільний
Срібло Солт-Лейк-Сіті 2002 30 км класичний
Бронза Альбервіль 1992 естафета 4 × 5 км
Бронза Ліллехаммер 1994 дуатлон 5 км + 10 км
Бронза Ліллехаммер 1994 естафета 4 × 5 км
Бронза Нагано 1998 естафета 4 × 5 км
Бронза Солт-Лейк-Сіті 2002 10 км класичний
Чемпіонати світу
Золото Фалун 1993 дуатлон 5 км + 10 км
Золото Фалун 1993 30 км
Золото Тронхейм 1997 дуатлон 5 км + 10 км
Золото Рамзау 1999 дуатлон 5 км + 10 км
Золото Рамзау 1999 15 км
Срібло Валь-ді-Ф'єме 1991 естафета 4 × 5 км
Срібло Фалун 1993 естафета 4 × 5 км
Срібло Тронхейм 1997 5 км
Срібло Тронхейм 1997 15 км
Срібло Тронхейм 1997 30 км
Срібло Рамзау 1999 естафета 4 × 5 км
Бронза Валь-ді-Ф'єме 1991 15 км
Бронза Лахті 2001 естафета 4 × 5 км
CMNS: Стефанія Бельмондо у Вікісховищі

Стефанія Бельмондо (італ. Stefania Belmondo, 13 січня 1969) — італійська лижниця, дворазова олімпійська чемпіонка.

Стефанія Бельмондо була другою лижницею у світі після Раїси Сметаніної, що зуміла здобути 10 олімпійських медалей. Вона народилася в П'ємонті в родині домогосподарки й електрика, почала бігати на лижах у три роки, дебютувала на чемпіонаті світу 1987. В наступному році вона взяла учать у Олімпійських іграх у Калгарі, а в 1989 виграла свою першу гонку на етапі Кубка світу.

Свою першу медаль на чемпіонаті світу, бронзову в гонці на 15 км, Бельмондо виборола у 1991, а на Альбервільській Олімпіаді перемогла на коронній дистанції 30 км. У 1993 році на чемпіонаті світу вона виграла дуатлон і гонку на 30 км, здобула срібло в естафеті, але травма великого пальця ноги, що потребувала хірургічного втручання, вибила її зі змагань на 4 місяці.

На Олімпіаді в Ліллехаммері, після другої операції, Бельмондо здобула лише дві бронзові нагороди. Проте, всупереч пораді лікаря Бельмондо продовжила бігати на лижах. В сезоні 1996—1997 вона здобула три срібла, поступившись тільки Олені В'яльбе, а в дуатлоні розділила з росіянкою першу сходинку п'єдесталу. В Нагано Стефанія здобула бронзу в естафеті та срібло в гонці на 30 км. Бронза естафетної гонки була особливою, оскільки Бельмондо розпочала свій заключний етап тільки дев'ятою. На чемпіонаті світу 1999 Бельмондо виграла дуатлон та гонку на 15 км, і здобула срібло в естафеті.

2002 рік став останнім роком спортивної кар'єри Бельмондо. Цього року на Олімпіаді в Солт-Лейк-Сіті вона виграла золоту олімпійську медаль у гонці на 15 км і срібло в гонці на 10 км. Ці медалі, проте, прийшли після дискваліфікації за вживання допінгу російських лижниць Лариси Лазутіної та Ольги Данилової.

Стефанія Бельмондо двічі, у 1997 та 2002, перемагала в гонці на 30 км на Холменколленському лижному фестивалі і була нагороджена Холменколленською медаллю у 1997.

На Туринські Олімпіаді Стефанія Бельмондо виконала почесне завдання запалювання олімпійського вогню.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]