Стремигород

село Стремигород
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Коростенська міська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1591
Населення 532
Площа 2,587 км²
Густота населення 205,64 осіб/км²
Поштовий індекс 11545
Телефонний код +380 4142
Географічні дані
Географічні координати 50°54′38″ пн. ш. 28°50′19″ сх. д. / 50.91056° пн. ш. 28.83861° сх. д. / 50.91056; 28.83861Координати: 50°54′38″ пн. ш. 28°50′19″ сх. д. / 50.91056° пн. ш. 28.83861° сх. д. / 50.91056; 28.83861
Середня висота
над рівнем моря
177 м
Місцева влада
Адреса ради 11545, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Стремигород, вул. Центральна, 25
Карта
Стремигород. Карта розташування: Україна
Стремигород
Стремигород
Стремигород. Карта розташування: Житомирська область
Стремигород
Стремигород
Мапа
Мапа

Стреми́город[1] (пол. Strzemigród[2], Stremihorod albo Strymhorod) — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Населення становить 532 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Власником села був, зокрема, Целестин Чаплич, який 1788 року відступив свою частину маєтку тут своїм небожам — Феліксові, Анні та Францисці Чапличам, дітям овруцького мечника, житомирського підстолія, мстиславльського скарбника Михайло Чаплича[2].з дружиною Йоанною Любанською, лівонською графинею.Вона народила йому сина Фелікса та дочок Анну і Францішку, яким їхній дядько Целестин у 1788 році відступив свою частку маєтку Святої Анни.1788 р. його частина в Стремигороді.

син писаря Якуба Багриновського, в заповіті Павла, де він називає себе сином Григорія, внуком Олександра, і правнуком писаря Якуба.

Їх предки володіли частиною Стремигорода і частиною села Шкурати, який їм, як я зрозумів, дістався у спадок через шлюб родича зі Скуратівською.

Приблизно в 1750 Павло Григорович Багриновський продав свою частину Стремигорода Йосипу Багриновському, і перебрався в Малі Єрчики. Звідти його сини (а може і він) переїхали в Самгородок.

В 1880-х роках Стремигород був чеською колонією.

Фестиваль льону 2018 р. 16 вересня, відбувся черговий Фестиваль льону, який щороку проходить в Коростенському районі і вважається одним з наймасштабніших, ідейних заходів, присвячених аграрному розвитку країни, сучасним тенденціям в агросекторі, поєднуючи сучасні технології і збереження традицій, духовності української культури від минулого часу до наших днів

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 98,12%
російська 1,50%
вірменська 0,38%

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006 (PDF).[недоступне посилання]
  2. а б Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 273. (пол.)
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]

https://ukrgenealogy.com.ua/viewtopic.php?p=34524&sid=54b47c02adc8de94dab37b58f77431a1#p34524

https://www.zhitomir.info/news_177812.html

Посилання

[ред. | ред. код]