Суміре (1944)

«Суміре»
菫
Служба
Тип/клас	Ескортні міноносці типу «Мацу»
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф ВМФ у Йокосуці
Закладено	21 жовтня 1944
Спущено на воду	27 грудня 1944
Введено в експлуатацію	26 березня 1945
На службі	1945
Виведений зі складу флоту	5 жовтня 1945
Статус	у 1947 переданий Великій Британії, використаний як ціль
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1350
Довжина	100,0 м
Ширина	9,4 м
Осадка	3,4 м
Технічні дані
Рухова установка	2 парові турбіни, 2 парові котли
Потужність	19 000 к.с. (14 МВт)
Швидкість	27,3 вузла
Дальність плавання	4680 миль (8670 км) на швидкості 16 вузлів
Озброєння
Артилерія	3 (1х2 + 1х1) × 127-мм / 40 калібрів гармати Тип 89
Торпедно-мінне озброєння	4 (1х4) × 610-мм торпедних апарати (4 торпеди) 60 глибинних бомб
Зенітне озброєння	25 (4х3 + 13х1) × 25-мм гармат

«Суміре» (Sumire, яп. 菫) — ескортний міноносець Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.

Корабель, який став двадцять четвертим серед завершених ескортних есмінців типу «Мацу» (та шостим серед таких кораблів підтипу «Татібана»), заклали 21 жовтня 1944 року на верфі флоту в Йокосуці. Спущений на воду 27 грудня 1944 року, став до ладу 26 березня 1945 року.

За весь час після завершення «Суміре» не полишав вод Японського архіпелагу. Спершу він провадив навчання у Внутрішньому Японському морі, а в липні був підпорядкований військово-морському округу Майдзуру (обернене до Японського моря узбережжя Хонсю) та перейшов туди, де й перебував на момент капітуляції.

У жовтні 1945-го корабель виключили зі списків ВМФ та призначили для участі в репатріації японців (по завершенні війни з окупованих територій на Японські острови вивезли кілька мільйонів військовослужбовців та цивільних осіб японської національності).

20 серпня 1947-го «Суміре» передали британцям, які використали його як ціль у Сінгапурі.^[1]

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
• С. В. Патянин. Эскадренные миноносцы и миноносцы Японии (1879—1945 гг.). — Санкт-Петербург, 1998. (рос.)