Сушков Віктор Олександрович
| Віктор Сушков Віктор Олександрович Сушков | ||
|---|---|---|
 Старший лейтенант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 15 серпня 1991 Єнакієве, Донецька область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть | 20 березня 2022 (30 років) Охтирка, Сумська область, Україна | |
| Поховання | Бодаква | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба | |
| Псевдо | Сухар | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Віктор Олександрович Сушков (позивний — Сухар; 15 серпня 1991, м. Єнакієве, Донецька область — 20 березня 2022, біля м. Охтирка, Сумська область, Україна) — український військовослужбовець, старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Віктор Сушков народився 15 серпня 1991 року у місті Єнакієво Донецької області. Дитинство провів у м. Часів Яр.
Після школи закінчив Донецьке професійне училище.
Призер місцевих і всеукраїнських змагань з кросфіту.
З 24 вересня 2014 року виконував бойові завдання у складі військової частини Сухопутних військ Збройних сил України, що брала участь в АТО на сході України.
2020 році закінчив магістратуру факультету протиповітряної оборони сухопутних військ Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба.
У ході повномасштабного російського вторгнення служив командиром взводу управління 1039-го окремого зенітного ракетного полку ППО Сухопутних військ Збройних сил України. Загинув 20 березня 2022 року виконуючи бойове завдання біля міста Охтирка на Сумщині.
Призер місцевих і всеукраїнських змагань з кросфіту.
23 березня 2022 року похований у селі Бодаква Заводської громади Миргородського району Полтавської области.
Залишилася дружина.
Нагороди[ред. | ред. код]
- ордена Богдана Хмельницького III ступеня (22 липня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Загиблі захисники з нашої громади // Заводська громада.
- Командир взводу ракетного полку ППО з Полтавщини майже збив ворожий літак, але загинув з побратимами — «Меморіал героїв» розповідає про його подвиг // Кременчуцька газета. — 2022. — 7 серпня.
- «Я знала, які очі будуть у наших дітей… Тепер я сиджу поряд з мертвим чоловіком. Я вдова в 25» // Факти. — 2022. — 23 березня.
- І. Ізотов, На Полтавщині попрощаються з військовим Віктором Сушковим, який загинув під час війни з Росією // Суспільне Новини. — 2022. — 23 березня.
- Л. Рагуцька, Мріяв про дітей і віддав життя за Україну: загинув 30-річний офіцер ППО // Обозреватель. — 2022. — 21 березня.
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |