Тайбей
Тайбе́й (кит. трад. 臺北, спр. 台北, піньїнь Táiběi) — де-факто столиця Республіки Китай на острові Тайвань. Розташований в північній частині острова, тайбейській улоговині. Обмежений річками Даньшуй (на заході) і Сіньдянь. Місцевість, в цілому низинна в центральній частині і на заході міста підвищується на південь, схід і особливо — на північ, де вона досягає висоти 1120 м (гора Цисін).
У місті розташовані основні державні установи: Резиденція Президента, будівлі Парламенту, Кабінету міністрів, Верховного Суду, а також офіси та посольства іноземних держав (не відкрили посольство лише Сент-Вінсент і Гренадини).
Один із передових політичних, економічних, фінансових, освітньо-наукових і культурних центрів регіону. У 2003 році в Тайбеї був побудований один з найвищих хмарочосів світу — Тайбей 101. Тайбей — найважливіший освітній центр Тайваню. Серед навчальних закладів найвідоміший Національний університет Тайваню. Тайбей — також найбільший центр засобів масової інформації Тайваню.
Населення становить 2 618 772 чол. (2010). Густота населення складає 9634 особи/км². Як і населення інших міст Тайваню, населення Тайбея представлено етнічними групами хоклі, хакка, китайцями (хань) і тайванськими аборигенами.
Початковий елемент топоніма тай — від назви «Тайвань», бей «північ, північний», тобто «місто на півночі Тайваню»[4].
До XVIII століття біля міста проживали представники народності кетагалан. Китайці (з провінції Фуцзянь) почали селитися тут у 1709 році[5]. На кінець XIX століття Тайбей став основним китайським поселенням у північному Тайвані; особливе економічне значення здобув порт Тамс на березі Тайванської протоки, головним чином завдяки експорту чаю. У 1875 році північна частина острова відокремилася від префектури Тайвань, утворивши нову префектуру — Тайбей. У 1886 році, коли Тайвань проголошується провінцією Китаю, Тайбей стає столицею цієї провінції. Усе, що залишилося від старого міста часів династії Цин — це північні ворота. Західні ворота і міські стіни були знесені за часів управління Японією, а південні і східні ворота — сильно змінені вже при правлінні Гоміньдану, втративши свій первісний вигляд.
Тайвань відійшов Японії в рамках Сімоносекського договору 1895 року. Тайбей, званий Тайхоку, стає після цього адміністративним центром японського колоніального уряду. Під час перебування острова під управлінням Японії місто набуває багато рис адміністративного центру, збудовано громадські будівлі та житло для державних службовців. У 1920 році місто увійшло до складу японської префектури Тайхоку; в 1938 році Тайбей було розширено шляхом приєднання до нього села Мацуяма (сучасний район Суншань). Після капітуляції Японії в 1945 році контроль над містом взяла націоналістична партії Китаю Гоміньдан.
7 грудня 1949 року уряд Гоміньдану на чолі з Чан Кайші оголосив Тайбей тимчасовою столицею Китайської республіки при офіційній столиці в місті Нанкін[6]. У наступні десятиліття місто значно зросло. У 1967 році Тайбей отримав статус провінційного муніципалітету; тоді до Тайбею були приєднані такі райони як Шилін, Бейтоу, Нейху, Наньган, Цзінмей і Мучжу. Площа Тайбея була збільшена майже в 4 рази, а населення зросло до 1,56 млн осіб. До середини 1970-х років населення становило вже близько 2 млн осіб; пізніше темпи зростання зменшилися і населення стало досить стабільним до середини 1990-х. Проте, Тайбей залишається одним з найгустонаселеніших міст світу, а населення продовжує зростати в прилеглих до міста районах, зокрема — в коридорі між Тайбеем і портом Цзілун на північному сході. У 1990 році 16 районів міста були об'єднані в сучасні 12 адміністративних районів[7].
Тайбей розташований у північній частині острова Тайвань й оточений однойменним повітом. Місто розташоване в долині, з усіх сторін його оточують гори.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 29.4 °C (85 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою 16.1 °С (61 °F).[8]
Клімат Тайбея | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 27 | 31 | 32 | 32 | 36 | 37 | 37 | 37 | 36 | 35 | 32 | 30 | 37 |
Середній максимум, °C | 18 | 18 | 21 | 25 | 27 | 31 | 33 | 32 | 30 | 26 | 23 | 20 | 26 |
Середня температура, °C | 16 | 16 | 18 | 21 | 25 | 27 | 29 | 29 | 27 | 24 | 20 | 17 | 22 |
Середній мінімум, °C | 12 | 13 | 15 | 18 | 21 | 24 | 25 | 25 | 23 | 21 | 17 | 14 | 19 |
Абсолютний мінімум, °C | 0 | 5 | 1 | 10 | 15 | 16 | 17 | 18 | 16 | 13 | 8 | 2 | 0 |
Норма опадів, мм | 92 | 136 | 167 | 157 | 210 | 297 | 239 | 276 | 245 | 107 | 69 | 74 | 2070 |
Джерело: Weatherbase |
Тайбей — найважливіший транспортний центр Тайваню, де сходяться основні залізниці, що ведуть на північний схід, у бік порту Дзілун, і на південь, у бік міста Гаосюн, а також нова лінія швидкісної залізниці Тайбей—Гаосюн, що стала до ладу в січні 2007 року. З 1996 року в місті працює метрополітен, будівництво якого тривало 8 років. Важливими галузями є виробництво електроніки і компонентів, точних приладів, обладнання, текстилю та одягу, продуктів харчування та ін. Все більш вагоме значення в економіці набувають торгівля, транспорт і банківський сектор. Туризм — невеликий, але, тим не менш, теж досить важливий компонент економіки міста. На 2007 рік номінальний ВВП Тайбея склав приблизно 160 млрд. $.
Місто обслуговують міжнародний аеропорт «Таоюань», розташований у повіті Таоюань, і морський порт «Дзілун» на північно-східному узбережжі острова.
Місто Тайбей — найважливіший освітній та університетський центр Тайваню. Серед навчальних закладів найвідоміший Тайванський державний університет. Також у цьому місті стоїть хмарочос Тайбей 101 заввишки 508 м.
У 2007 році там пройшла Вікіманія.
Населення міста | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
1981 | 1991 | 2001 | 2011 | 2015 | |||
2 270 983 | ▲ 2 717 992 | ▲ 2 633 802 | ▲ 2 650 968 | ▲ 2 704 810 |
Тайбей має статус міста центрального підпорядкування (кит. трад. 直轄市, піньїнь: zhíxiáshì, палл.: чжисяши), та складається з 12-и менших адміністративних одиниць — районів (區).
Район | Населення | Площа | Індекс | |||
---|---|---|---|---|---|---|
укр. | кит. | піньїнь | станом на 2009. | км² | ||
■ Чжунчжен | 中正區 | Zhōngzhèng | 159 464 | 7,6071 | 100 | |
■ Датун | 大同區 | Dàtóng | 124 466 | 5,6815 | 103 | |
■ Чжуншань | 中山區 | Zhōngshān | 218 551 | 13,6821 | 104 | |
■ Суншань | 松山區 | Sōngshān | 209 903 | 9,2878 | 105 | |
■ Даань | 大安區 | Dà'ān | 313 371 | 11,3614 | 106 | |
■ Ваньхуа | 萬華區 | Wànhuá | 190 050 | 8,8522 | 108 | |
■ Сіньї | 信義區 | Xìnyì | 227 232 | 11,2077 | 110 | |
■ Шілінь | 士林區 | Shìlín | 285 459 | 62,3682 | 111 | |
■ Бейтоу | 北投區 | Běitóu | 249 319 | 56,8216 | 112 | |
■ Нейху | 內湖區 | Nèihú | 267 120 | 31,5787 | 114 | |
■ Наньган | 南港區 | Nángǎng | 113 462 | 21,8424 | 115 | |
■ Веньшань | 文山區 | Wénshān | 261 523 | 31,5090 | 116 |
|
|
- Міністерство внутрішніх справ Республіки Китай
- Міністерство закордонних справ Республіки Китай
- Міністерство національної оборони Республіки Китай
- Міністерство фінансів Республіки Китай
- Міністерство освіти Республіки Китай
- Міністерство юстиції Республіки Китай
- Міністерство економіки Республіки Китай
- Міністерство транспорту та зв'язку Республіки Китай
- Міністерство праці Республіки Китай
- Міністерство охорони здоров'я та соціального забезпечення Республіки Китай
- Міністерство науки і техніки Республіки Китай
- Президентський палац (Тайбей)
- Законодавчий юань
- Аудиторський юань
- Виконавчий юань
- Експертизний юань
- Судовий юань
- Верховний суд Республіки Китай
|
- Анкоридж (1997)
- Йокогама (2006)
- Кота-Кінабалу (2017)[17]
- Перт (1999)
- Орендж (2000)
- Джорджтаун (2009)
- Гельсінкі (2012)
- Національний меморіал
- Національний меморіал
- Парк Даан
- Тайбей
- Тайбей
- Тайбей 101
- Тайбей 101
- Тайфун у місті
- Президентський палац
- Міст дажі
- Храм Бао-ан
- Національний музей
- Храм Жінан
- Тайбей
- Ван Чі-лінь, тайванський бадмінтоніст
- Вень Цзиюнь, тайбейська каратистка
- Джеррі Янг, генеральний директор корпорації Yahoo!
- Лі Каншен, тайванський актор і режисер
- Карен Ю, піонерка справедливої торгівлі на Тайвані
- Джастін Лін, американський режисер
- Мері Чен, тайванська екологиня і політична діячка
- Селіна Жень, тайванська співачка
- Сюе Сяолан, тайванська авторка, дизайнерка, венчурна капіталіста
- Одрі Тан, розробник вільного програмного забезпечення
- Цай Інвень, тайванський політик
- Елейн Чао, американський політичний і державний діяч
- Чжан Шаньчжен, тайванський політик
- Чжоу Чуаньсюн, тайванський співак і композитор
- Юань Чанг, американська вірусологиня та епідеміологиня
- ↑ https://english.sec.gov.taipei/cp.aspx?n=2789B64DFDD8B838&s=71DCD83AD107CA5D
- ↑ http://www.ivilnius.lt/pazink/apie-vilniu/miestai-partneriai
- ↑ https://vilnius.lt/lt/tarptautinis-bendradarbiavimas/
- ↑ Поспелов, 2002, с. 407.
- ↑ Kelly, Robert (15 вересня 2010). Taiwan (англ.). Lonely Planet. ISBN 9781742203836.
- ↑ Ng, Franklin (1998). The Taiwanese Americans (англ.). Greenwood Publishing Group. ISBN 9780313297625.
- ↑ Republic of China yearbook 1991-92. Taipei, Taiwan, ROC: Kwang Hwa Pub. Co. 1991. ISBN 9579227357. OCLC 25472385.
- ↑ Клімат Тайбея
- ↑ International Cooperation: Sister Cities. Seoul Metropolitan Government. www.seoul.go.kr. Архів оригіналу за 10 December 2007. Процитовано 26 січня 2008.
- ↑ Seoul -Sister Cities [via WayBackMachine]. Seoul Metropolitan Government (archived 2012-04-25). Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 23 серпня 2013.
- ↑ Sister Cities International (SCI). Sister-cities.org. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 21 квітня 2013.
- ↑ Phoenix Sister Cities. Phoenix Sister Cities. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 6 серпня 2013.
- ↑ Miasta partnerskie Warszawy. um.warszawa.pl. Biuro Promocji Miasta. 4 травня 2005. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 29 серпня 2008.
- ↑ Sister Cities. Dallas-ecodev.org. Архів оригіналу за 28 травня 2010. Процитовано 23 травня 2010.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
(довідка) - ↑ Twin cities of Riga. Riga City Council. Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 27 липня 2009.
- ↑ Partnerská města HMP [Prague - Twin Cities HMP]. Portál "Zahraniční vztahy" [Portal "Foreign Affairs"] (Czech) . 18 липня 2013. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 5 серпня 2013.
- ↑ Mary Chin (5 травня 2017). City and cultural pacts with Taipei soon. Daily Express. Архів оригіналу за 5 May 2017. Процитовано 5 травня 2017.