Тащук Петро Онуфрійович

Тащук Петро Онуфрійович (26.05.1885/14.05.1885 ст. ст.– р. с. н.) — сотник-лікар УГА.

Родина[ред. | ред. код]

Народився в с. Давидени Зруб повіт Сторожинець на Буковині (тепер у складі с. Давидівка Сторожинецького р-ну Чернівецької обл.) в селянській сім'ї Онуфрія Тащука та Параскеви, уродженої Пунґовської.

Навчання[ред. | ред. код]

З 1902/1903 по 1909/1910 навчальні рр. навчався в 2-ій державній українсько-німецькій гімназії в Чернівцях, в 07.1910 р. склавши матуральні іспити.[1] [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.] Навчаючись в гімназії, мешкав в «Бурсі ім. Осипа Федьковича» товариства «Український Народний Дім» в Чернівцях.

Студіював медицину на медичному факультеті університету у Львові, де 21.07.1917 р. був промований доктором всіх лікарських наук.[2] [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.] Член українського товариства студентів медицини і фармації «Медична Громада» у Львові.[3] [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Військова служба та професійна діяльність[ред. | ред. код]

На військовій службі заступник лікаря-асистента ландштурму, в 03.1918 р. іменований лікарем-асистентом ландштурму.

Після розвалу Австро-Угорської монархії став на службу в українську армію як військовий лікар УГА, санітарний лікар 1-го Галицького корпусу в ранзі четаря-лікаря [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.]. З 01.08.1919 р. іменований сотником-лікарем 1-го Корпусу УГА.[4] [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.]

Повернувшись з війни на Буковину, з 1922 р. працював лікарем сільського округу Босанче повіт Сучава, згодом  окружним лікарем в м. Стулпікани, повіт Кімполунґ на Південній Буковині (тепер Румунія). З 05.1945 р. вийшов на пенсію за віком, залишаючись в розпорядженні міністерства праці, здоров'я та соціального захисту.

Подальша доля невідома…

Посилання[ред. | ред. код]

1. VI. Jahresbericht des k. k. zweiten Staatsgymnasiums in Czernowitz, veröffentlicht am Schlusse des Schuljahres 1902/1903. Чернівці, 1903. — C. 70;
2. Z uniwersytetu lwowskiego. // «Kurier Lwowski». — 1917. — 30 липня.;
3. Спис іменовань у Війську Західної Области Української Народньої Республики з днем 1. серпня 1919. Х Санітарі. // «Вістник Українського Війська». — 1919. — Ч. 19. — 10 жовтня. — С. 3.;
4. 25-ліття Українського Лікарського Товариства і Медичної Громади. Львів, 1935. — С. 127.;

Література[ред. | ред. код]

• Militärärztliche Auszeichnungen und Ernennungen.  // «Wiener Medizinische Wochenschrift». — 1918. — № 9. — 3 березня. — С. 409.;
• Bednarski A. Rzut oka na pierwsze ćwierćwiecze istnienia Wydziału Lekarskiego Lwowskiego. Львів, 1920. — C. 26.;
• M. O. Nr. 290, 25 Martie 1922. Ministerul de interne. // «Monitorul Bucovinei». — 1922. — 12 квітня.;
• Circulari ministeriale ministerul muncii, sănătăţii şi ocrotirilor sociale. // «Monitorul oficial (Partea 1)». — 1944. — Nr. 235. — 11 жовтня. — С. 31-32.;
• Микитюк Д. Українська Галицька армія. У 40-річчя її участи у Визвольних Змаганнях (Матеріяли до історії). Вінніпеґ, 1958. — С. 288.;
• Микитюк Д. Українська Галицька Армія у 40-річчя її участи у Визвольних Змаганнях в 1918—1920 рр. Матеріяли до історії. Том ІІ.  Вінніпеґ, 1960.  – С. 341.;
• Литвин М. Українсько-польська війна 1918—1919 рр. Львів, 1998. — С. 148.
• Старик В. Тащук Петро Онуфрійович. Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Том 4. Івано-Франківськ 2021.  — С. 24.

Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.