Торпеда Бангалора
| Торпеда Бангалора | |
|---|---|
 Торпеда Бангалора в Ізраїльському музеї | |
| Тип | подовжений заряд |
| Походження | Бангалор, Індія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1914-н.ч. |
| Війни | Перша світова війна Друга світова війна Корейська війна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Р.Макклінток |
| Розроблено | 1912 |
| Характеристики | |
| Боєголовка | TNT, C4 |
| | |
 Торпеда Бангалора у Вікісховищі | |
Торпеда Бангалора (англ. Bangalore torpedo) — збірний подовжений заряд, призначений для пророблення проходів для піхоти у дротових загородженнях та протипіхотних мінних полях.
Історія[ред. | ред. код]
Бангалорська торпеда була винайдена у 1912 році капітаном Макклінтоком (англ. McClintock) англійським офіцером Корпусу королівських інженерів, який проходив службу в індійському штаті Бенгалі в полку бенгальських, бомбейських і мадраських саперів і мінерів (англ. Regiment of Bengal, Bombay, and Madras Sappers and Miners) армії Британської Індії. Його мета полягала в тому, щоб вирішити проблему подолання загороджень з колючого дроту, що виникли під час боксерської війни в Китаї (1899—1902) і російсько-японської війни (1904—1905).
Конструкція[ред. | ред. код]
Торпеда, що отримала свою назву за місцем свого винаходу місту Бангалор, спочатку становила металеву трубу довжиною 5.5 метрів заповнену 27.2 кілограмами динаміту.
Сучасна торпеда Бангалора, що перебуває на озброєнні американської армії, складається з десяти металевих труб (секцій), званих також торпедами, заповнених вибуховою речовиною, з'єднувальних муфт і одного наконечника, що закріплюється на передньому кінці головної торпеди.
