Schoenoplectus californicus subsp. tatora

Шаблон:Italic taxon titleSchoenoplectus californicus subsp. tatora
Квітка S. californicus subsp. tatora
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Рід: Куга (Schoenoplectus)
Вид:
Підвид:
Schoenoplectus californicus subsp. tatora (S. c. subsp. tatora)
Триноміальна назва
Schoenoplectus californicus subsp. tatora
Синоніми
  • Malacochaete tatora
  • Schoenoplectus tatora
  • Schoenoplectus totora (lapsus)

Schoenoplectus californicus subsp. tatora — підвид американської куги Schoenoplectus californicus. Її можна знайти у Південній Америці, особливо на озері Тітікака, середньому узбережжі Перу та на острові Пасхи (територія Чилі) в Тихому океані.

Рід Schoenoplectus споріднений із комишем Scirpus і раніше включався до нього. Всі ці рослини дещо нагадують очерет. Schoenoplectus californicus subsp. tatora може досягати шести метрів у висоту, але звичайний розмір — до 4 метрів.[1] Слово tatora походить з мови кечуа[2].

Жителі узбережжя Перу використовували стебла цієї куги для побудови своїх невеликих гребних рибальських суден — кабаліто-де-тотора, протягом принаймні останніх 3000 років. Народності уру і аймара, корінне населення, що проживало в регіоні озера Тітікака ще до цивілізації інків, дотепер живе на озері Тітікака на плавучих островах, створених з цієї рослини. Уру і аймара також використовують рослину для виготовлення своїх човнів «бальса», що будуються із в'язок сухої куги[3]. На Тітікаці рослина зазвичай росте на глибині води 2,5—3 метрів, але зрідка трапляється і до глибини 5,5 метрів.[1]

Рапануйці на острові Пасхи використовували цей підвид куги — на місцевій мові відомій як нгаату — як матеріал для виготовлення пора (допоміжних засобів для плавання). Пора використовуються для відпочинку та раніше використовувались хопу (чемпіонами кланів), щоб дістатися до острова Моту-Нуї у змаганні тангата ману (птахолюдина). Як рослина потрапила на острів, незрозуміло. Тур Хеєрдал висунув теорію, що цей підвид куги, разом з іншими досягненнями цивілізації, був принесений на острів доісторичними перуанцями, але принаймні настільки ж імовірно, що її принесли птахи[4]. Недавнє дослідження вказує на те, що рослина росте на острові Пасхи принаймні 30 000 років, тобто задовго до того, як на острів прибули перші люди[5].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

З 2016 року куга Schoenoplectus californicus subsp. tatora віднесена до національної культурної спадщини Перу[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Iltis, A., and P. Mourguiart (1992). Higher Plants: Distribution and biomass. Pp. 242—253 in: Dejoux, C., eds. (1992). Lake Titicaca: a synthesis of limnological knowledge. ISBN 0-7923-1663-0
  2. tutura - Quechua-Español Diccionario. Glosbe (англ.). Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 5 серпня 2019.
  3. Encyclopædia Britannica Online: Lake Titicaca [Архівовано 2014-09-04 у Wayback Machine.]. Retrieved 12 July 2007.
  4. Heiser, Charles «The Totora (Scirpus Californicus) in Ecuador and Peru» Economic Botany Volume 32, Number 3 / July, 1978
  5. Fischer, Steven R. Drought, vegetation change, and human history on Rapa Nui Reaktion Books, 2005 ISBN 978-1-86189-245-4 pp. 7-8
  6. PERÚ, Empresa Peruana de Servicios Editoriales S. A. EDITORA. Totora reed declared cultural heritage in Peru. andina.pe (ісп.). Архів оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 22 березня 2021.

 

Подальше читання

[ред. | ред. код]
  • Henri J. Dumont, Christine Cocquyt, Michel Fontugne, Maurice Arnold, Jean-Louis Reyss, Jan Bloemendal, Frank Oldfield, Cees L. M. Steenbergen, Henk J. Korthals & Barbara A. Zeeb (1998). The end of moai quarrying and its effect on Lake Rano Raraku, Easter Island. Journal of Paleolimnology. 20 (4): 409—422. Bibcode:1998JPall..20..409D. doi:10.1023/A:1008012720960.