Трансанатолійський газогін

Трансанатолійський газогін
Зображення
Коротка назва TANAP
Країна  Туреччина,  Грузія і  Азербайджан
Дата офіційного відкриття 12 червня 2018
Дата/час прийняття в експлуатацію 2018
Довжина або відстань 1839 км
Дорожня карта
CMNS: Трансанатолійський газогін у Вікісховищі

Трансанатолі́йський газогі́н (TANAP) — газогін з Азербайджану через Туреччину до Європи. Призначений для транспортування газу другої стадії розробки родовища Шах-Деніз (Азербайджан). Планована потужність газогону в початковій стадії становить 16 млрд кубометрів природного газу на рік з подальшим збільшенням до 23 млрд на 2023 рік.

Трансанатолійський газогін (2015)

До Туреччини газ потрапить в 2018 році, а після завершення будівництва Трансадріатичного газопроводу (ТАР) газ надійде в Європу приблизно на початку 2020 року.

Історія проєкту

[ред. | ред. код]

Проєкт був анонсований 17 листопада 2011 на Третьому Чорноморському енергетичному і економічному форумі в Стамбулі[1]. 26 грудня 2011, Туреччина та Азербайджан підписали меморандум про взаєморозуміння, консорціум для будівництва та експлуатації газогону[2][3][4].

Навесні 2012 року, було запущено процес проведення дослідження техніко-економічного обґрунтування[5]. 26 червня 2012, президент Азербайджану Ільхам Алієв і прем'єр-міністр Туреччини Реджеп Таїп Ердоґан підписали договір що до газогону[6][7].

Передбачається, що газогін буде коштувати US $ 10-11 млрд. Будівництво планується почати в 2015 році[8] і має бути завершено до 2018 року[7].

12 липня 2018 р. газогін відкрито[9]

Потужність

[ред. | ред. код]

Планована потужність газогону складе 16 млрд кубометрів природного газу на рік в початковій стадії і буде збільшена пізніше до 23 мільярдів кубічних метрів до 2023 року, 31 млрд кубометрів до 2026, і на завершальному етапі 60 млрд. кубометрів , щоб мати можливість транспортувати додаткові поставки газу з Азербайджану і у разі введення в дію Транскаспійського газогону з Туркменістану[7][10][11]. Його потужність буде збільшена шляхом додавання паралельних циклів і компресорних станцій відповідно до збільшення наявних запасів[11] На середину 2010-х в стадії розробки діаметр рури 48'' (56'') (1 200 або 1 400 мм)[12].

Маршрут

[ред. | ред. код]

Газогін починатиметься з Сангачальського терміналу на території Азербайджану і буде розширенням Південно-Кавказького газогону (SCPx). Від кінцевої точки SCPx, що знаходиться в Ерзурумі він буде прямувати до Ескішехір, де буде відгалуження для турецьких споживачів. Від турецько-грецького кордону прямуватиме до Греції, Албанії і до кінцевої точки в Італії [3].Точний маршрут газогону ще не встановлено. Тим не менш, було оголошено, що одна гілка з Туреччини піде на Грецію а інша, до Болгарії[13]. Він також буде з'єднаний з Трансадріатичним газогоном [12][14].

Акціонери

[ред. | ред. код]

«SOCAR» (80%), «BOTAŞ» (15%), і «TPAO» (5%) є компаніями-фундаторами консорціуму[2][3][4]. SOCAR має право продати частину своїх акцій міноритарним партнерам[5]. BP домовилася про придбання 12% акцій у цьому проєкті[12]. Проєкт компанії TANAP матиме штаб-квартиру в Нідерландах[7].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Demirmen, Ferruh (19 грудня 2011). BP-SOCAR duo deliver 'coup de grace' to Nabucco. News.az. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 25 грудня 2011.
  2. а б Turkey, Azerbaijan sign pipeline deal. Las Vegas Sun. The Associated Press. 27 грудня 2011. Процитовано 27 грудня 2011.[недоступне посилання з травня 2019]
  3. а б в SOCAR "pegged" 80% for itself in Trans–Anatolian gas pipeline. ABC.az. 2011-12-127. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 27 грудня 2011. [Архівовано 2012-12-05 у Wayback Machine.]
  4. а б Peker, Emre (25 грудня 2011). Turkey, Azeris to Form Gas Link Venture Next Year, Anatolia Says. Bloomberg. Процитовано 25 грудня 2011.
  5. а б Socor, Vladimir (4 квітня 2012). Interest Growing All-Round in Trans-Anatolia Pipeline Project. Eurasia Daily Monitor. Т. 9, № 70. Jamestown Foundation. Процитовано 24 травня 2012.
  6. Turkey, Azerbaijan sign gas pipeline deal. Bloomberg Businessweek. Associated Press. 26 червня 2012. Процитовано 28 червня 2012.
  7. а б в г Socor, Vladimir (27 червня 2012). Aliyev, Erdogan Sign Inter-Governmental Agreement on Trans-Anatolia Gas Pipeline to Europe. Eurasia Daily Monitor. Т. 9, № 122. Jamestown Foundation. Процитовано 29 червня 2012.
  8. http://en.trend.az/world/turkey/2313433.html
  9. Президенти Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, Азербайджану - Ільхам Алієв, України - Петро Порошенко прем'єр Болгарії Бойко Борисов, генеральний виконавчий директор BP Роберт Дадлі взяли участь в церемонії відкриття Трансанатолійського газопроводу (TANAP).
  10. Blank, Stephen (4 травня 2012). Russia Again Seeks to Quash the Trans-Caspian Pipeline. Eurasia Daily Monitor. Т. 9, № 85. Jamestown Foundation. Процитовано 24 травня 2012.
  11. а б Socor, Vladimir (11 вересня 2012). Azerbaijan Drives the Planning on Trans-Anatolia Gas Pipeline Project. Eurasia Daily Monitor. Т. 9, № 164. Jamestown Foundation. Процитовано 12 вересня 2012.
  12. а б в Socor, Vladimir (15 січня 2014). SCP, TANAP, TAP: Segments of the Southern Gas Corridor to Europe. Eurasia Daily Monitor. Т. 11, № 8. Heritage Foundation. Процитовано 18 січня 2014.
  13. Agayev, Zulfugar (23 грудня 2011). Pipeline to Ship Azeri Gas to Central Europe, Balkans, WSJ Says. Bloomberg. Процитовано 25 грудня 2011.
  14. One sure winner emerges in southern gas corridor race. Euractiv. 8 березня 2013. Процитовано 8 березня 2013.