Тривалості (музика)

Но́тні трива́лості — музичний термін, що позначає тривалість музичного звуку або паузи. Тривалість звуку може вимірюватись в абсолютних (в секундах і долях секунди) та у відносних одиницях. В музичній практиці застосовується шкала відносних нотних тривалостей, заснована на послідовному поділі основної нотної тривалості — цілої ноти на два. Відповідно до цієї шкали нотні тривалості позначаються таким чином:

Тривалість	Нота	Пауза	Значення
Ціла			(ціла)
Половинна («половинка»)			в 2 рази коротша за цілу ноту
Четвертна («чвертка»)			в 4 рази коротша за цілу ноту
Восьма («вісімка»)			в 8 разів коротша за цілу ноту
Шістнадцята («шістнадцятка»)			в 16 разів коротша за цілу ноту
Тридцять друга			в 32 рази коротша за цілу ноту
Рідше вживаються:
шістдесят четверта			в 64 рази коротша за цілу ноту
нота бревіс			вдвічі довша за цілу ноту.

Окрім того, використовують нотні тривалості «з крапкою» (англ. dotted), «з двома крапками», та, рідко, «з трьома крапками», в яких крапка означає подовження нотної тривалості на половину її довжини, наприклад половинна нота з двома крапками буде дорівнювати половинній, четвертній та восьмій разом (тобто ${\displaystyle \ 1/2+1/4+1/8=7/8}$)

В окремих випадках тривалість ноти може бути також подовжена лігою. Наприклад половинна нота, залігована з іншою половинною нотою фактично дорівнюватиме цілій ноті.

Застосовуються також т. зв. особливі види ритмічного поділу (англійський термін tuplet не має точного відповідника в українській мові), при яких поділ ритмічних тривалостей не збігається з основним їх поділом.

До такого виду поділу належать:

• Дуоль — поділ на 2 замість 3
• Тріоль — поділ на 3 замість 2
• Квартоль — поділ на 4 замість 3
• Квінтоль — поділ на 5 замість 4

і т. д.

У MIDI окрім традиційний нотних тривалостей, застосовується специфічна нотна тривалість — тік (tick), яка є найменшою можливою тривалістю в MIDI-секвенції. Сучасні секвенцери дозволяють встановити кількість тіків в чвертній ноті (ticks per quater-note) від 48 до 960, найчастіше вживаними значеннями є 120 та 360 тіків на чвертну ноту. Чим більша кількість тіків в чвертній ноті, тим точніше можна запрограмувати в міді-секвенції артикуляційні та агогічні нюанси.

Вже в мензуральній нотації (13 століття) тривалість позначалася різним зображенням нот і пауз. Вказівки «пропорції» могли збільшувати або зменшувати в певне число разів власне значення всіх нот.

Сучасна, тактова нотація почала формуватись з 17 століття, коли ноти стали вказувати лише відносну тривалість (половину, чверть, восьму і т. д. від цілої ноти), реальне значення якої залежало від темпу.

Реальне значення будь-якої тривалості залежить від темпу, в якому вони відтворюються. Якщо в позначенні темпу вказується, наприклад, кількість четвертних на хвилину Т, то абсолютна тривалість t четвертної ноти дорівнюватиме ${\displaystyle \ t=60/T}$ секунд. Таким чином, наприклад шістнадцятка в темпі Allegro (ɹ = 120) дорівнюватиме 0,125 секунди.

Слід зазначити, що в реальному музичному виконавстві нотні тривалості можуть дещо відрізнятись від записаних нотами, що може бути викликано особливостями традицій виконання, особливостями стилю (див. наприклад свінг) та іншими причинами.

У класичній теорії музики вважається, що поділ тривалостей є рівномірним. Водночас для різних стилів народної музики властивою є нерівномірність поділу. Наприклад, свінг передбачає поділ, в якому тривалість першої ноти з кожної пари із двох нот подовжується, а другої — скорочується. В народній танцювальній музиці простежуються і складніші форми нерівномірного поділу, які утворюють на рівні побудов з кількох тактів періодичну нерівність^[1]

В підручнику С. Людкевича (1921) тривалості іменуються як «ритмічні вартости», а самі «вартости» іменуються так: «ціла», «півнота», «чвертка», вісімка", «шіснайцятка», «тридцятьдвійка». Особливі види ритмічного поділу (тріолі і т. ін.) — виїмковим ритмічним поділом ритмічних вартостей^[2].

У перекладі Є. Дроб'язком (1952) підручника І. Способіна тривалості іменуються «довгостями»^[3]

• Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
• Энциклопедический музыкальный словарь : [рос.] / сост. Б. С. Штейнпресс, И. М. Ямпольский. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — 632 с.
• Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990.

Нотні тривалості в MIDI:

• Белунцов В. — Новейший самоучитель работы на компьютере для музыкантов
• Ніколенко Д. — В. MIDI язык богов