Троща (Житомирський район)
| село Троща | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Тер. громада | Вільшанська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040110100040596 |
| Облікова картка | Троща |
| Основні дані | |
| Засноване | 1585 |
| Населення | 793 |
| Площа | 4,547 км² |
| Густота населення | 174,4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13260 |
| Телефонний код | +380 4139 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°54′18″ пн. ш. 28°5′4″ сх. д. / 49.90500° пн. ш. 28.08444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 257 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 13224, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Вільшанка, вул. Короченська, 2 |
| Староста | Мельник Тетяна Петрівна |
| Карта | |
  Троща | |
 Троща | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Тро́ща — село в Україні, у Вільшанській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 793 осіб.
До наших днів дійшло дві легенди виникнення села. Згідно першої легенди на місці сьгоднішнього села Трощі стояв старий дубовий ліс, який називався Трущоби. Чоловік із Любара не хотів йти у військо та й оселився в цьому лісі. Згодом почали заселяти інші люди. Друга легенда переповідає, що на шляху Старокостянтинів-Бердичів-Київ неможливо було переїхати урочище, де нині розташоване село Троща, не потрощивши возів. Для цього люди трощили ліс і вимощували дорогу для дальшого проїзду. Можливо, що назва села походить від слова трощити.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Карповецької волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 1402 особи, налічувалось 217 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок, лавка, водяний і кінний млини[1].
Трощанська земля належала Василю Костянтиновичу Острозькому, воєводі Київському, якою володіла невістка Сузена Шередзенка — дружина воєводи Януша Острозького. На початку 19 століття власником цієї землі був Боримський (Бужинський). В 1712 році серед ставу, на острові, висипаному руками кріпаків, споруджено 12-ти метровий пам'ятник коневі, який врятував життя своєму панові під час битви в місті Тернао. В цьому ж році був споруджений менший пам'ятник собаці — вірному другу хазяїна.
Пізніше в 1892 році помістя Бужинського купив за 40 тисяч генерал Федір Трепов і віддав у посаг своїй дочці Софії Федорівні Нірод. Софія приїжджала в Трощу як на дачу лише в травні місяці, а решту часу жила в Петербурзі.
В 1745 році на кошти парафіян — руками сільських умільців була споруджена дерев'яна церква Івана Богослова, якій належало 45 га землі.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2091 особи (1026 чоловічої статі та 1065 — жіночої), з яких 1992 — православної віри[2].
У 1921—1922 роках Троща була центром міцної антибільшовицької партизанської організації під керівництвом Тимофія Мельника та Василя Грунтенка. Перші терористичні акти проти функціонерів більшовицької влади та її представників у навколишніх селах організація почала здійснювати вже наприкінці листопада 1921 року. У 1922 році трощанські партизани об'єдналися з Волинською повстанською армією.[3][4]
Соловйов Сергій Олегович (* 1988) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
-
Церква Іоана Богослова -
Маєток Буржинських. (Поч.19ст.) -
Пам'ятник коню -
Будинок культури -
Будівля колишнього клубу -
Школа -
Табір "Юність." -
Автобусна зупинка -
Вхід до старого парку -
Став на річці Тетерів
.jpg)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-28. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Повернути Дніпру героїв; П.Подобєд, Український тиждень, 18 січня 2017.
- ↑ Махорін Г. Л. Українська національна революція 1917—1922 рр. та її перебіг на Житомирщині. — Житомир: ФОП Євенок, 2017. — с. 141 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2018. Процитовано 7 листопада 2018.
- Troszcza // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 511. (пол.)
- Погода в селі Троща
| Центр | _(1796).png) | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | ||
| Волості | Андрушівська • Барашівська • Бежівська • Горошківська • Давидівська • Карповецька • Коднянська • Котелянська • Краснопільська • Красносільська • Левківська • Ліщинська • Мотовилівська • Озадівська • Пулинська • П'ятківська • Солотвинська • Троянівська • Ушомирська • Фасівська • Черняхівська • Чуднівська • Янушпільська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Андрушівка • Бараші • Велика Волиця • Велика Татаринівка • Іванків • Карпівці • Крилівка • Мотовилівка • Сербинівка • Слободище • Солотвин • Стетківці • Сушки • Троща • Черняхів | |