Тіссайдський металургійний завод
54°35′32.71″ пн. ш. 1°8′6.73″ зх. д. / 54.5924194° пн. ш. 1.1352028° зх. д.
| англ. Teesside Steelworks, також Redcar Steelworks | |
|---|---|
 | |
| Тип | бізнес |
| Галузь | чорна металургія |
| Доля | працюючий |
| Штаб-квартира | Редкар, конурбація Тіссайд,  Англія, .svg){kind=small} Велика Британія |
| Продукція | чавун, сталь, прокат |
| Власник(и) | Sahaviriya Steel Industries, Таїланд |
| Співробітники | 1800 чоловік (після 2012 року) [1] |
 | |
 Тіссайдський металургійний завод у Вікісховищі | |
Тіссайдський металургійний завод, також Редкарський металургійний завод (англ. Teesside Steelworks, також Redcar Steelworks) — металургійний завод у місті Редкар в Англії у графстві Північний Йоркшир. Розташований на березі Північного моря.
У різних джерелах завод називаєтья Тіссайдським або Редкарським. Перша назва пов'язана з тим, що завод розташований у конурбації Тіссайд, названої так від назви річки Тіс. Друга назва пов'язана з містом Редкар, біля якого розташований завод.
Регіон, де розташований завод, має довгу промислову історію, що бере початок з 1839 року. У 19 столітті у різних місцях сучасної конурбації Тінсайд у пік розвитку місцевої металургії загальна кількість доменних печей доходила до 120. 1860 року в регіоні вироблено 500 тис. т чавуну, а 1873 року виробництво досягло 2 млн т.[1]
Завод засновано 1917 року компанією Dorman Long. Під час націоналізації в середині 20 століття завод став частиною державної компанії British Steel. 1999 року, під час приватизації, він став частиною англо-данської компанії Corus Group. 2007 року завод придбала індійська компанія Tata Steel.
Навесні 2009 року компанія Corus оголосила про намір закрити завод. Доменна піч була видута 19 лютого 2010 року.[1] Тоді з заводу було звілнено понад 1700 працівників.[2] Довга історія виробництва сталі у регіоні могла завершитись.[1] Працівниками заводу було розпочато кампанію під гаслом «Врятуйте нашу сталь». У лютому 2011 року доменну піч заводу було придбано таїландською компанією SSI, яка відновила роботу заводу.[3] 15 квітня 2012 року, через 2 роки простою, було задуто доменну піч, а згодом введенно в дію сталеливарне і прокатне виробництва.[4][5] 18 квітня 2012 року було прокатано перший сляб, а 15 травня 2012 року перше судно, навантажене слябами, виготовленими на заводі, вийшло з місцевого порту в Таїланд.[1]
Завод має 1 доменну піч об'ємом 3628 м³, [джерело?] що за цим параметром посідає друге місце поміж доменних печей Західної Європи.[1][4] Система завантаження печі — конвеєрна. Продуктивність доменної печі — до 10000 т чавуну на добу.[1] Кокс виготовляється на коксохімічному заводі, розташованому біля металургійного заводу.
Кількість працюючих на заводі — 1800 чоловік.[1] Сталеплавильне і прокатне виробництво.
- ↑ а б в г д е ж и SSI UK History [Архівовано 27 червня 2015 у Wayback Machine.]. (англ.)
- ↑ 2,000 face redundancy at English steelworks. Wikinews. 9 травня 2009. Процитовано 9 травня 2009.
- ↑ Teesside steel plant's £291m sale secures 700 jobs. BBC News Online. BBC. 24 лютого 2011. Процитовано 25 лютого 2011.
- ↑ а б Workers return as steelworks furnace is relit на сайті ВВС, 15 April 2012. (англ.)
- ↑ Blast furnace at former Corus Redcar steel plant relit. BBC News Online. BBC. 15 квітня 2012. Процитовано 15 квітня 2012.