Упередження оминання

Упередження оминання — це передбачений тип когнітивного упередження, дослідження якого ще тривають. Це тенденція оцінювати шкідливі дії як гірші або менш моральні, ніж такі самі за шкодою оминання (відсутність дії), з огляду на те, що дії є більш очевидними ніж бездіяльність. На сьогодні існує суперечка, чи є це упередження прикладом систематичної помилки мислення, або його існування підтримується загальноприйнятою теорією моралі. Для прихильника консеквенціалізму, судження, що шкідливі дії є гіршими за шкідливу бездіяльність, є непослідовним, а от етика деонтології може і звичайно визначає моральну різницю між дією та дозволом дії відбутися.[1]

Приклади та застосування

[ред. | ред. код]

Як правило, упередження демонструється проблемою вагонетки.

Спранка, Мінск та Барон поширили упередження оминання на судження щодо моральності вибору. В одному зі сценаріїв, тенісист Джон має наступного дня зустрітися з сильним суперником у вирішальному матчі. Джон знає, що у його опонента алергія на певний компонент їжі. Учасникам експерименту пропонували два варіанти: Джон рекомендує супернику їжу, яка містить алерген, з тим, щоб погіршити виступ суперника, або суперник сам замовляє їжу з алергеном, а Джон його не зупиняє. Більшість людей оцінили дію Джона щодо рекомендації їжі з алергеном як більш аморальну, ніж бездіяльність Джона (коли він не поінформував суперника про наявність алергену в його замовленні).[2]

Ефект також був підтверджений і на реальних спортивних аренах: статистика НБА показує, що судді (рефері) засвідчували фол на 50% рідше у фінальні моменти ігор з незначною різницею в рахунку.[3]

Іншим прикладом з реального світу є рішення батьків відмовитись від вакцинації дітей через можливу ймовірність ускладнень та смерті — навіть коли смертельне ускладнення від вакцинації значно менш ймовірне, ніж смерть від хвороби, для уникнення якої потрібна вакцинація.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Frances Howard-Snyder, Робити або дозволяти зробити погане(англ.) (Stanford Encyclopaedia of Philosophy)
  2. Spranca, M., Minsk, E., & Baron, J. (1991). Omission and commission in judgment and choice. Journal of Experimental Social Psychology, 27, 76-105.
  3. Wertheim, Jon, and L. Tobias Moskowitz. Scorecasting: The Hidden Influences Behind How Sports Are Played and Games Are Won. N.p.: Random House Digital, 2011. Print.
  4. Ritov, I., & Baron, J. (1990). Небажання вакцинувати: упередження оминання та двозначність(англ.). Journal of Behavioral Decision Making, 3, 263–277.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Baron, Jonathan. (1988, 1994, 2000). Thinking and Deciding. Cambridge University Press.
  • Asch DA, Baron J, Hershey JC, Kunreuther H, Meszaros JR, Ritov I, Spranca M. Omission bias and pertussis vaccination. Medical Decision Making. 1994; 14:118-24.