Успенка (Конотопський район)
| село Успенка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Конотопський район |
| Рада | Успенська сільська рада |
| Облікова картка | Успенка |
| Основні дані | |
| Населення | 1885 |
| Поштовий індекс | 41732 |
| Телефонний код | +380 5454 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°07′26″ пн. ш. 33°43′52″ сх. д. / 51.12389° пн. ш. 33.73111° сх. д.Координати: 51°07′26″ пн. ш. 33°43′52″ сх. д. / 51.12389° пн. ш. 33.73111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 155 м |
| Водойми | р. Куриця |
| Відстань до районного центру | 12 км |
| Найближча залізнична станція | Путивль |
| Відстань до залізничної станції | 12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41732, Сумська обл., Буринський р-н, с. Успенка, вул. Центральна, 5 |
| Сільський голова | Захарченко Ганна Петрівна |
| Карта | |
  Успенка | |
 Успенка | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Успе́нка (до 1918 року — Велике Неплюєве) — село в Україні, в Буринському районі Сумської області. Населення становить 1885 осіб. Орган місцевого самоврядування — Успенська сільська рада.
Після ліквідації Буринського району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село Успенка розташоване на березі річки Куриця, неподалік від її витоків, нижче за течією село Воскресенка.
На річці декілька загат.
Через село пролягає автомобільний шлях Т 1916.
Історія[ред. | ред. код]
- Виникло в середині XVII століття.
- За даними на 1862 рік у власницькому селі Велике Неплюєве (Успенське) Путивльського повіту Курської губернії мешкало 3406 осіб (1685 чоловіків та 1721 жінка), налічувалось 390 дворових господарств, існувала православна церква[2].
- Станом на 1880 рік у колишньому власницькому селі, центрі Великонеплюївської волості, мешкало 3686 осіб, налічувалось 675 дворових господарств, існували православна церква, богодільня, 5 лавок, постоялий двір, 34 вітряних млина, цегельний завод[3].
- Успенська богадільня (шпиталь). Сільський шпиталь на 8 осіб у с. Велике Неплюєве перебував у відомстві МВС. Був відкритий 1863 року для старих, нездатних до праці місцевих жителів різної статі, де їм надавалося для життя тепле приміщення. Шпиталь розміщувався у приватному будинку. Нужденні з проханнями про поселення там мали звертатися до сільського старости. Богадільня ця утримувалася на кошти волості. У ній доглядалося 8 осіб чоловічої та жіночої статі.
- Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках[4], встановлено смерті 69 людей[5].
Відомі особистості[ред. | ред. код]
В поселенні народився:
- Волкогон Віталій Васильович (* 1955) — мікробіолог, доктор біологічних наук, член-кореспондент НААНУ, заслужений діяч науки і техніки України, Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки[6]/
- Головинський Гай Петрович (1926—1945) — український вояк.
Пам'ятки та культура[ред. | ред. код]
- У селі знайдені залишки раньослов'янського поселення і могильник черняхівської культури. Тут відкопано 1600 поховань IV-VII століття.
- Курський міщанин І. А. Золотарьов 1812 року брав участь у закладанні саду поміщиків Головіних у їх маєтку в с. Велике Неплюєве Путивльського повіту, для чого приготував понад тисячу дволітніх саджанців яблунь та груш різних сортів.
- Фольклорно-етнографічний колектив сільського Будинку культури носить звання народного.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
- Школа.
- Будинок культури.
- Дитячий садок.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1688)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
- ↑ стор 32 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 25 лютого 2015.
- ↑ Мартиролог. Буринський район (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- ↑ Волкогон Віталій Васильович
| ||||||||||||||||
_(1854).png)
| |||||||||||
