Устенко-Гайдай Галина Феодосіївна
| Устенко-Гайдай Галина Феодосіївна | |
|---|---|
| Народилася | 15 квітня 1948 (76 років) |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | журналістка, викладачка університету |
| Alma mater | Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1971) |
| Знання мов | українська, французька і російська |
| Нагороди |  |
Галина Феодосіївна Устенко-Гайдай (нар. 15 квітня 1948) — українська журналістка та педагог. Заслужений журналіст України (з 1994).
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчила Київський ордена Леніна державний університет імені Т. Г. Шевченка (1966—1971), спеціальність — журналістика, кваліфікація — журналіст телебачення.
В 1978—1998 проводила майстер-класи і практичні заняття, КДУ ім. Т. Г. Шевченка, в 1977—1978 читала курс лекцій і вела практичні заняття у Вищій партійній школі ЦК Компартії України, в 1983—1990 — у Київському філіалі Всесоюзного інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення і радіо, 1985—2010 вела майстер-класи і практичні заняття в Київському інституті театрального мистецтва, 2005-2018- практичні заняття і майстер-класи в Університеті культури і мистецтв, в 2018-2019- курс лекцій з тематики телевиробництва, риторики і культури мови в Київському Міжнародному університеті.
Працювала головним редактором головної редакції публіцистичних і художніх програм творчо-виробничого об'єднання телепрограм Київської державної регіональної телерадіокомпанії.[1]
Творчість[ред. | ред. код]
Режисер документального фільму «Душі заповідний куток» за участі Тріо бандуристок Українського радіо.
Автор теленарису про вертольотчиків-ліквідаторів Чорнобильської аварії «Люди і долі».[2]
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
Член наглядової ради Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».[1]
Захоплення[ред. | ред. код]
Співала в Київському камерному хорі Віктора Михайловича Іконника (пізніше — Лятошинського), в молодіжному хорі радіо і телебачення, в хорі Свято-Покровського храму м. Києва.[3]
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Заслужений журналіст України (1994).
- Премія імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності — за найкращий твір у телевізійній сфері, як автор передачі «Люди і долі» Київська РДТРК (2005).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Розпорядження КМУ від 16 лютого 2011 р. № 123-р Про затвердження складу наглядових рад національних заповідників. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ Нові проекти державних телекомпаній, присвячені 25-м роковинам Чорнобильської трагедії. Державний комітет телебачення і радіомовлення України. 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ Радислав Кокодзей (30 серпня 2020). Галина Устенко-Гайдай: “Жити – це значить пульсувати”. Корисний формат. Процитовано 12 грудня 2021.