Утоплена

Опера «Майська ніч, або Утоплена»
Композитор	Лисенко Микола Віталійович
Автор лібрето	Михайло Старицький
Мова лібрето	українська
Джерело сюжету	Травнева ніч, або Утоплена
Кількість дій	3 Дія (театр)
Рік створення	1883
Перша постановка	2 (14) січня 1885
Інформація у Вікіданих

«Майська ніч, або Утоплена» — лірично-фантастична опера на три дії (чотири картини) українського композитора Миколи Лисенка. Лібрето написане українським письменником і драматургом Михайлом Старицьким за мотивами оповідання Гоголя «Травнева ніч» або «Утоплена» зі збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки».

Відразу після виходу остаточної версії своєї першої опери на гоголівську тему — Різдвяна ніч (1883), Микола Лисенко звернувся до ще однієї новели Гоголя з тієї ж збірки. Лібрето до «Травневої ночі» (як і до попередніх опер Лисенка) підготував драматург Михайло Старицький, а очолювана ним мандрівна театральна трупа вперше поставила оперу.

Як і інші опери та оперети Лисенка цього періоду, музика «Утопленої» базується переважно на фольклорному натхненні, вона має пісенний характер в сольних та хорових партіях, мелодії та ритми — на українській народній музиці. Рівень складності оперних партій та супроводу відповідає засобам, які мав мандрівний і лише нещодавно професіоналізований театр Старицького; партитура, зрештою, вказує на ряд варіантів, які можна використовувати відповідно до таланту співаків. Однак на відміну від Різдвяної ночі, цього разу лібретист і композитор зберіг цілком казкову, фантастичну атмосферу шедевра Гоголя^[1].

Прем'єра відбулася 14 (за другим юліанським календарем 2) січня 1885 року в Одеському оперному театрі^[1][2]. Виступали найкращі актори тодішнього україномовного театру — Марія Заньковецька, Михайло Садовський, Марко Кропивницький та Панас Саксаганський, декорації готував Італ Сарті, композитор також був присутній на репетиціях. Про прем'єру газета «Одеський журнал» писала: «Новітня малоросійська оперета „Утоплена“ мала великий успіх і, без сумніву, буде видатною новиною сезону. Викликам і оплескам, якими публіка наділила виконавців, автора лібрето Старицького, композитора М. Лисенка і декоратора Сарті, не було кінця. П'єса справді була обставлена надзвичайно мило і пройшла з тією жвавістю, яка характерна для трупи Старицького.» Оперу також виконували українські мандрівні трупи, такі як ансамбль М. Садовського, який вперше виконав її в Києві в 1895 р. та трупа П. Саксаганського.

Перший постійно діючий театр, заснований М. Садовським у Києві в 1907 р., Вперше поставив Утоплену у 1913 р. У головній ролі виступила відома співачка Марія Литвиненко-Вольгемут, і Утоплена стала (разом з Наталкою Полтавкою) однією з найпопулярніших постановок, з прем'єри у вересні по лютий 1914 року її виконували 15 разів. Вона не зникла зі сцен навіть пізніше, наприклад, 28 липня 1919 р. цією оперою відкрили новозаснований Театр музичної драми в Києві.

Як і інші опери Лисенка, Утоплена зазнала низки неавторських переробок з 1930-х років, які мали пристосувати невибагливу партитуру до набагато більших можливостей великих професійних оперних театрів. У 1937 році вона була перероблена в «велику оперу» для Одеського театру — за ініціативою режисера В. Манзії та диригента С. Столермана — хормейстером і композитором П. Толшаковим. Він здійснив оркестрування партитури й завершив у 1-му акті картину української ночі, у 3-й симфонічній картині — марш Голови, а крім того, додав абсолютно новий 4-й акт — весілля Гали та Левки. Більшого поширення набула нова редакція, трохи більш вірна М. Вериківського в плані музики та М. Рильського в плані тексту, прем'єра якої відбулася в Києві 2 вересня 1950 р.^[1]

За межами України більш відомою є однойменна опера на той сами гоголівський сюжет Миколи Андрійовича Римського-Корсакова під назвою «Травнева ніч» (1880).

• Левко, молодий козак — тенор
• Галя, його кохана — ліричне сопрано
• Горпина — меццо-сопрано
• Голова, міський голова, батько Левка — бас
• Писар — баритон
• Винник — бас
• Каленик — бас
• Панночка (Утоплена) — драматичне сопрано
• Русалки, подружки нареченої, хлопчики та дівчатка

Зовнішні відеофайли
	Хор «Майська ніч або Утоплена», виконує Камерний хор «Галицькі передзвони»
	Хор «Туман хвилями лягає», Солісти, хор (п/к Ю.Таранченка) та оркестр українського радіо (диригент Климентій Домінчен). Запис українського радіо 1950 р.
	Русалчин хор, оркестр і хор КССМШ ім. Лисенка, диригує Оксана Линів

(Село в Україні: хати Ганна та Голови)

Темніє, а дівчата та хлопці повертаються з поля після роботи; вони також домовляються про вечірні прогулянки (хор «Туман хвилями лягає). Левко приїжджає на коні й з нетерпінням чекає зустрічі з коханою Галею (пісня Левка «Ой, ти місяцю-зоре). Коли він приїжджає до її котеджу, він приваблює її своєю піснею (речитатив, серенада ««Нічка спускається», арія «Не лякайся і не гайся»). Коли дівчина не виходить, він удає, що назавжди прощається з нею, і Галя нарешті вибігає і запевняє Левка, що вона думає лише про нього (Козаченьку милий). Обидвоє зізнаються у коханні (дует ««Дівчино кохана»)

Левко розповідає Галі історію напівзруйнованого котеджу з іншого боку ставу (Балада «Давно в тім будинку»). Колись у ньому жив сотник і його прекрасна дочка, але він взяв на старості молоду жінку, яка заздрила його дочці, й була до того ж відьмою. За дівчиною часто спостерігав зловісний чорний кіт; одного разу дівчина набралася мужності й напала на кота з ножем, відрізавши йому лапу. За мить вона виявила безруку мачуху. Сотник прокляв дочку і вигнав його з дому. Дівчина потонула в горі у ставку і стала королевою душ потонулих дівчат і врешті-решт зуміла забрати у воду і мачуху, але вона змінилася настільки, що потонула дівчина не змогла впізнати її серед своїх супутниць.

Незабаром настає вечірня прогулянка. П'яний Каленик спотикається, виходячи з трактиру (Пісня «Коли б мені зранку), п’яного його відправляють до хати Голови. Коли всі розходяться, Левко стає непоміченим свідком того, як його батько — Голова села, залицяється до Галі, і ніколи не погодиться на її шлюб із Левком (Тріо «Боже, що ж мені почати). Левко дуже злий і просить про допомогу своїх друзів, які також обурені тим, що такий запліснявілий старець залицяється до молодої дівчини (Фінал).

(В хаті голови)

(Біля руїн будинку сотника)

1. ↑ ^{а б в} Опера Николая Лысенко «Утопленница» («Майская ночь») (in: Оперный словарь, 1965) (рос.). Классическая музыка (www.classic-music.ru). 1 червня 2011. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
2. ↑ Amadeusonline – Almanacco di Gherardo Casaglia (італ.). Amadeusonline. 2005.^{[недоступне посилання з листопада 2021]}

• Ізваріна Олена Миколаївна. Микола Лисенко і Петро Сокальський: "Майська ніч" М. Гоголя та гоголівська тема в українській опері: Дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Національна музична академія ім. П. І. Чайковського. — К., 1996. — 195 с.

• Клавір опери
• Радіозапис оперети 1950 року

п о р Опери Миколи Лисенка Опери Різдвяна ніч (1872, 2-га редакція 1874, 3-тя редакція 1883) Утоплена (1885) Наталка Полтавка (1889) Тарас Бульба (1890) Сапфо (1896) Енеїда (1910) Ноктюрн (1912) Дитячі Коза-дереза (1888) Пан Коцький (1891) Зима і Весна, або Снігова краля (1892) Оперети Чорноморці (1872)