Фасти

Ця стаття в процесі редагування користувачем Сергій Бойко певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Сергій Бойко (внесок, журнали) о 00:27 UTC (0 хвилин тому).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фасти (значення).

Фасти (лат. fasti) у Стародавньому Римі:

  1. позначення сприятливих днів у римському календарі (fasti dies);[1]
  2. дошка або кам'яна чи мармурова плита, на якій висічений римський календар із зазначенням fasti dies та інших днів;[2]
  3. кам'яна або мармурова плита, на якій висічена щорічна хроніка обіймання посад у вищій магістратурі (консулів, преторів, цензорів, тощо), тут же можуть вказуватися найважливіші події за рік;
  4. мармурова плита, що містить перелік тріумфаторів від найдавніших часів до 19 до н. е. (Fasti Triumphales).
  5. назва незавершеної поеми[ru] давньоримського поета Овідія, яку він писав приблизно в 2-8 роках н. е.

Етимологія терміну[ред. | ред. код]

Fasti — це множина латинського прикметника fastus,[3] який частіше вживається як іменник і означає «те, що дозволено», «те, що є законним в очах богів».[4] В свою чергу, fastus походить від fas, що перекладається як «воля богів» або «божественний закон».[5]

Fasti dies[ред. | ред. код]

Первісно, у Стародавньому Римі слово fasti мало значення «щасливий, вдалий, погоджений [з богами]»[2] і вживалося стосовно римського календаря, дні якого поділялися колегією понтифіків на fasti dies (благословенні, сприятливі дні) та nefasti dies (неблагословенні, несприятливі дні).[6] Введення такого поділу днів на дві групи приписують другому царю Риму Нумі Помпілію, що правив з 717 по 673 рік до н. е.[1]

Римляни вірили, що у благословенні дні боги створювали найкращі умови для будь-яких звершень[6] (будівництво, торгівля, релігійні обряди, судочинство тощо) і сприяли їм. Відповідно, у nefasti dies боги не допомагали, відтак, вони вважалися несприятливими, тому в ці дні римляни намагалися утриматися від будь-яких важливих приватних і державних справ.[7] Особливо суворо цим релігійним правилам слідували вищі магістрати при виконанні своїх обов'язків: наприклад, претор і консул в nefasti dies не могли вимовляти слова do, dico, addico (тобто, не могли надавати, говорити, судити[8]). Відповідно, судові установи в такі дні були зачинені.[9]

Nefasti dies — сакральні (священні) дні року, до яких відносилися:[9]

  • dies religiosi — дні шанування мертвих, також дні присвячені культу богині Весті або богам підземного царства;
  • atri dies — дні відзначені якимось жалобним історичним спогадам;
  • наступні дні, що слідують за ідами, нонами та календами.

Fasti dies ділилися на:[10]

  • dies fasti comitiales;
  • dies fasti non comitiales.

В будь-який день fasti dies консул мав право на lege agere, тобто міг скликати коміції, а от підлеглі йому магістрати могли «мати справу з народом» (cum populo agere) лише в dies fasti comitiales, але не в дні другої групи.[10]

Окрім fasti dies та nefasti dies існували також змішані дні,

Дні в календарі поділялися на fasti dies та nefasti dies наперед і записувалися жерцями на дошках або кам'яній чи мармуровій плиті, що виставлялися на загальний огляд.[2] Згодом, такі камені і сам календар отримали назву fasti.[11]

Існувала заборона займатися судовими справами в nefasti dies.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б НЕС та 1911—1916, т. 28, стлб. 923—924.
  2. ↑ а б в ЛЗЕ2, 2007, с. 525.
  3. ↑ WordSense Dictionary, 2024, fasti.
  4. ↑ WordSense Dictionary, 2024, fastus.
  5. ↑ WordSense Dictionary, 2024, fas.
  6. ↑ а б Викисловарь. фасты (рос.)
  7. ↑ РІЕ, 1973, Том 14.
  8. ↑ Словник Glosbe
  9. ↑ а б ЭСБЕ та 1890—1907, том 35, с. 354—355.
  10. ↑ а б Паулі-Віссова, 1885, с. 398—399.
  11. ↑ Академик.ru та 2000-2024.

Джерела[ред. | ред. код]

Довідники[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фасти&oldid=42720128