Федінчик Андрій Григорович
| Андрій Федінчик | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Федінчик Андрій Григорович | |||
| Народився | 25 лютого 1985 (39 років) Улан-Батор, Монгольська Народна Республіка | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | актор театру, кіно та дубляжу | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Роки діяльності | 2004—нині | |||
| Дружина | Вікторія Федінчик (колишня) Наталка Денисенко | |||
| Провідні ролі | «Олекса» у Крути 1918 | |||
| IMDb | nm7624180 | |||
| Нагороди та премії | ||||
  | ||||
| | ||||
Андрі́й Григо́рович Феді́нчик (25 лютого 1985, Улан-Батор) — український актор театру, кіно та дубляжу. Заслужений артист України (2021)[1][2].
Народився 25 лютого 1985 року у місті Улан-Батор Монгольської Народної Республіки[3]. Дитинство і юність провів у Житомирі.
У дитинстві був актором Дитячого театру-студії пантоміми «Диваки». В юності захопився спортивною гімнастикою та східними єдиноборствами, грою на гітарі, був капітаном шкільної команди КВК[3].
Після закінчення школи вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого на факультет «Актор театру, кіно і телебачення» (курс Юрія Мажуги), який закінчив у 2006 році.
Зі студентських часів працював у Київському академічному Молодому театрі, Київському академічному театрі юного глядача на Липках, Муніципальному театрі «Київ». З 2012 року — актор Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір'я».
Ще за часів навчання у КНУТКіТ почав зніматися у телесеріалах і фільмах. Перші роботи — телесеріали «Мухтар», «Міський романс» тощо.
У 2019 році вийшов фільм Олексія Шапарєва «Крути 1918»[4], де Андрій зіграв Олексу Савицького. Це перша роль актора у повнометражному художньому фільмі[5].
У 2022 році з початком війни в Україні він одразу поповнив ряди тероборони Житомира[6].
Перша дружина — Вікторія.
Друга дружина — українська акторка Наталка Денисенко. Молоді люди познайомилися на зйомках серіалу «Клан ювелірів», де вони зіграли закоханих[7]. Своє весілля вони відсвяткували на Мальдівах[8] Восени 2017 року у пари народився син, якого назвали Андрієм.[9].
- «У день весілля» автор В. Розов, персонаж Васька Заболотний, режисер Ю. Мажуга
- «Феодал» автор К. Гольдони, персонаж Арлекіно, режисери О. Раєнко, М. Мискун
- «Лускунчик 2004», автор А. Ірванець, персонаж Сашко, режисер А. Сенчук
- «Вечір з гарненькою та самотньою» автор О. Єрнєв и Ханох Левин, персонаж Володимир, режисер Т. Трунова
- «Холостяки та холостячки» автор Ханох Левин, персонаж Знайдух, режисер Т. Трунова
- «Антігона» автор Жан Ануй, персонаж Креон, режисер С. Тіхомиров-Соловей
- «Гравці» автор М. Гоголь, персонаж Глов молодший, режисер І. Вялов
- «Циліндр» автор Едуардо Де Філіппо, персонаж Антоніо, режисер К. Лінартович
- «Міський романс», 2006
- «Серцю не накажеш», 2007, Сергій Бударин
- «Повернення Мухтара-5», 2009
- «Завтра починається вчора», 2009, Сергій Ілларіонов
- «1941», 2009, Мирон
- «1942», 2010, Мирон
- «Віра. Надія. Любов», 2010, Борис Строєв
- «Таксі», 2011—2013, міліціонер
- «День 7305», 2011 (короткометражка)
- «Мамочко моя», 2012
- «Коханець для Люсі», 2012, Павло Махонін
- «Порох і дріб», 2012, Володимир Семенов
- «Параджанов», 2013, Міша
- «Коли наступить світанок», 2014, Денисов
- «Пляж», 2014, Едік
- «Повернешся — поговоримо», 2015, Іван Тіхонов
- «Клан ювелірів», 2015, Тимур Метревелі
- «Офіцерські дружини», 2015, Жан
- «Пес», 2015, Стажер
- «За законами воєнного часу», 2015, Дворський
- «Останній яничар», 2015, Мехмед
- «Прокурори», 2015, Святослав Пронько
- «На лінії життя», 2016, капітан Сидоренко
- «Вікно життя», 2016, Едік
- «Східні солодощі», 2016
- «Райське місце», 2016—2017, Максим Марченко
- «Прощаюся востаннє», 2017, Денис
- «Дружини на стежці війни», 2017, Жорик
- «Мій кращий ворог», 2017, Кирило
- «Скарбниця життя», 2018, друг Олександра
- «За вітриною», 2018, Володимир Яновський
- «Папаньки», 2018, Сашко
- «Чаклунки», 2018, Мендель
- «Дві матері», 2018, Стас
- «Зоя», 2019, Олег
- «З мене досить», 2019, Антон
- «Чорний ворон», 2019, Сотник Завірюха
- «Крути 1918», 2019, Олекса Савицький
- «Повернення», 2019, Влад
- «Місто закоханих», 2019, Кирило
- «Кровна помста», 2019, Кирило у молодості
- «Проти течії», 2020, Вітя
- «Найгірша подруга», 2020, Олександр Каневський, виконавчий директор компанії
- «Відплата», 2020, Артур Волков
- «Папаньки-2», 2020, Сашко
- «Євродиректор», 2020, Кирило, вчитель фізкультури
- «З ким поведешся», 2021
- «Авантюра на двох», 2021
- «Кріпосна», 2021
- «Місце під сонцем», 2021
- «Дитячий охоронець», 2021
- «Інший Франко», 2021, Андрій Грищук у молоді роки
Сотні ролей українською та російською для студій і телеканалів «1+1», «Starlight Production», «Le Doyen», «Постмодерн» та інших[10].
- Сторінка актора у Facebook
- Сторінка актора в Instagram
- Федінчик Андрій Григорович на сайті IMDb (англ.)
- Андрій Федінчик на сайті DzygaMDB
- Андрій Федінчик на сайті Kino-teatr.ua
- Андрій Федінчик на сайті Кіно-театр.ру(рос.)
- Андрій Федінчик на сайті «КіноБаза»
- ↑ Указ Президента України від 30 березня 2021 року року № 131/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня театру»
- ↑ Андрій Федінчик отримав звання заслуженого артиста України. stb.ua. СТБ. (2 квітня 2021). Процитовано 27 квітня 2021.
- ↑ а б Актор Андрій Фединчик: "Поки грав холостяка, дружина народила мені сина". ukr.segodnya.ua (укр.). Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ Тизер і опис українського фільму «Крути 1918. Захист». kinofilms.ua. 06 січня 2018. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 14.01.2018.
- ↑ Розпочинаються зйомки українського історичного фільму «Крути 1918. Захист». Детектор медіа. 5 вересня 2017. Процитовано 12.09.2017.
- ↑ «Нас не перемогти». Як актор Федінчик обороняє Житомирщину? Житомир (укр.). 4 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
- ↑ Андрій Федінчик з "Клану ювелірів" пішов від дружини до своєї колеги. ukr.segodnya.ua (укр.). Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ Наталка Денисенко розповіла про весілля на Мальдівах та заняття пілоном. ТСН.ua (укр.). Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ Акторка Наталка Денисенко замилувала світлинами з немовлям. Офіційний сайт каналу 1+1 - 1plus1.ua (укр.). Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ Андрей Фединчик. fedinchik.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 11 січня 2019.
 | Це незавершена стаття про українського актора чи акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
