Фортеця Патр
| Фортеця Патр | |
|---|---|
 | |
38°14′42.000000099991″ пн. ш. 21°44′30.480000100005″ сх. д. / 38.24500° пн. ш. 21.74180° сх. д. | |
| Тип | замок |
| Статус спадщини | пам'ятка археології Греціїd і будівля, захищена законом Греціїd[1] |
| Країна |  Греція |
| Розташування | Municipality of Patrasd |
| Архітектурний стиль | Архітектура Візантійської імперії |
  Фортеця Патр (Греція) | |
 | |
 Фортеця Патр у Вікісховищі | |
Фортеця Патр (грецька: Κάστρο Πατρών) — фортеця, побудована на руїнах стародавнього акрополя в місті Патри, розташованого в Пелопонесі, Греція.
Фортеця Патр була побудована приблизно в середині VI століття на руїнах стародавнього акрополя міста Патр, на невисокому пагорбі гори Панахайко (Παναχαϊκò) на відстані бл. 800 м від моря.[2]
Перша фортеця на цьому місці була побудована візантійським імператором Юстиніаном I після катастрофічного землетрусу 551 року, повторно використовуючи будівельний матеріал з дохристиянських споруд. Одна з таких сполій, тулуб та голова мармурової римської статуї, стали частиною міського фольклору. Він відомий як «Патринела», діва, яка ніби перетворилася на людину за часів османської влади, охороняє місто від хвороб і плаче, коли помирає видатний громадянин Патр.
Фортеця постійно використовувалася аж до Другої світової війни. У візантійський період її брали в облогу слов'яни, сарацини, нормани та багато інших, але вона не була захоплена у ці часи. Зокрема, вдалу відсіч великої арабо-слсв'янської облоги 805 року приписували покровителю міста святому Андрію.[2]
У 1205 р. Після четвертого хрестового походу фортецею заволоділи франки, які ще більше зміцнили її, викопавши рів з усіх трьох її боків. У 1278 р. Ахейське князівство віддало її місцевому католицькому архієпископу, а Папа Римський взяв її в оренду у венеційців на п'ять років у 1408 р. Католицький архієпископ володів фортецею до 1430 р., коли його отримав деспот Мореї та майбутній останній візантійський імператор Костянтин Палеолого. Замок потрапив до турків-османів у 1458 році і залишався одним із головних місць влади на Пелопоннесі на всій території Османської Греції, виступаючи більше як адміністративний центр. Венеційці зайняли замок у 1687 р. під час Морейської війни і зберігали його, поки Морея не була захоплена турками в 1715 році.[2]
Під час Грецької революції повстанці пробували захопити фортецю, проте це вдалося лише у 1828 році з приходом експедиційних сил французького генерала Ніколя Джозефа Мезона.
Після здобуття Грецією незалежності фортеця залишилася у користуванні грецької армії аж до Другої світової війни, у 1941-1944 роках якої вона використовувалася німецькою армією.[2]
У 1973 році фортеця була передана 6-му Ефорату візантійських старожитностей Міністерства культури і туризму Греції. Вона використовується сьогодні для проведення культурних заходів, особливо влітку, і має театр на 640 місць. Відкритий для огляду з 8:30 до 15:00, окрім понеділка.[2]
Площа фортеці складає 22 725 м² і складається з трикутної зовнішньої стіни (висотою 40 футів), укріпленої вежами та воротами та спочатку захищеної ровом, та внутрішньої стіни на північно-східному куті, також захищеної ровом. Вхідна брама розташована в башті площею 30 м², розташованій на середині східної стіни. У бідівлі фортеці широко використано елементи попередніх будівель, зокрема акрополя, фризи, перекриття тощо.[3] Всі власники фортеці так чи інакше удосконалювали та ремонтували її, зокрема Костянтин Палеолог здійснив капітальний ремонт стін фортеці під час володіння нею.[4][5]
-
Вхід в фортецю -
Укріплення фортеці -
Залишки колон, вмонтовані в стіну фортеці -
Одна з башт фортеці
- ↑ https://www.arxaiologikoktimatologio.gov.gr/el/monuments_info?id=148334&type=Monument
- ↑ а б в г д ypsomiadis. Patras Castle - Medieval Castle Information. patrasinfo.com (амер.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ Patras Castle | Castle in Peloponnese - peloponnese tour. Peloponnese Tour 2020 (амер.). Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ Castle of Patras - GTP. www.gtp.gr (англ.). Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ Andrews, Kevin (1 червня 2006). Castles of the Morea (англ.). American School of Classical Studies at Athens. ISBN 978-1-62139-028-2. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
.jpeg)