Форхбан

Форхбан
Логотип
Зображення
Названо на честь Forchd
Країна  Швейцарія
Адміністративна одиниця Цюрих
Власник Forchbahn AGd
Дата офіційного відкриття 1912
Максимальний похил 69 ‰
Ширина колії метрова колія
Початкова чи кінцева точка Esslingen railway stationd і Zürich Rehalp railway stationd
Довжина або відстань 13,06 км
Дорожня карта
Тип електрифікації 1200 V DC railway electrificationd
Номер залізничної лінії 731
CMNS: Форхбан у Вікісховищі
Форхбан
VBZ з Беллефю
 Цюрих-Штадельгофен ФБ[en]
 Цюрих-Кройцплац
 VBZ з Ремергоф
 Цюрих-Гегібахплац
 Цюрих-Бальгрист
 0.00 Цюрих-Регальп
 1.08 Вальдбург
 1.48 Шпиталь-Цоллікерберг
 1.99 Цоллікерберг
 3.45 Вальтікон
Тунель Цумікер (1758 m)
 4.25 Цумікон
 5.02 Майагер
5.59 Новий Форх
 6.40 Форх
Тунель Форх (282 m)
 7.41 Шойрен
 9.00 Нойгауз-бай-Гінтерегг
 10.09 Гінтерегг
 10.75 Егг
 11.48 Лангвіс
 12.20 Еммат
 13.06 Еслінген

Форхбан (нім. Forchbahn, FB, Frieda[1]) — місцева залізнична лінія у швейцарському кантоні Цюрих. Належить та є під орудою Forchbahn AG і позначається як лінія S18 Цюрихського S-Bahn. До лінії застосовуються стандартні зональні тарифи Zürcher Verkehrsverbund[en] (ZVV). [2][3]

Лінія була відкрита в 1912 році та сполучає міста Еслінген[en] і Форх[en] з Регальпом, передмістям міста Цюрих. Від Регальпа потяги прямують коліями трамвайної мережі Цюриха до кінцевої станції Цюрих-Штадельгофен ФБ[en], що є за межами залізничної станції Цюрих-Штадельгофен[en] у центрі Цюриха. [2]

Ширина колії — 1000 мм. Між Еслінгеном і Регальпом лінія має довжину приблизно 13 км, дистанція трамвайною мережею Цюриха — 3 км. [2]

Історія

[ред. | ред. код]

Форхбан відкрито 27 листопада 1912 р., поїздка тривала 67 хвилин. Побудована лінія від межі міста Цюрих до Еслінгена була одноколійною трамвайною лінією, значною мірою спільною з дорожнім рухом. В Еслінгені Форхбан мав сполучення з трамвайною лінією Устер — Етвіль[en] і, опосередковано через неї, з трамвайною лінією Ветцикон — Майлен[en]. Ці дві трамвайні лінії, що мали ширину колії 1000 мм, були закриті до 1950 року.

В 1950 році було запропоновано замінити лінію на автобуси, і з помірним успіхом було проведено двотижневу пробну автобусну роботу. Висновок експерименту полягав у тому, що збереження лінії було найкращим рішенням за умови, що лінію виокремити від автотрафіку та модернізувати. У наступне десятиліття розділення залізничного та автомобільного руху було збільшено. Було придбано новий рухомий склад, подібний до двох вагонів, побудованих для лінії наприкінці 1940-х років. [4]

В 1970 році у Форхі було побудовано нове депо і станцію, а також нову дистанцію колії та підземний перехід під нею. В 1973—1976 роках під селом Зумікон було побудовано тунель, який ліквідував дистанцію колії вулицею села. В 1976 році були введені нові поїзди Tram 2000 та інтервал руху 15 хвилин. До 1979 року лінія подвоїлася аж до Нове Форхе.[4]

В 1990 році лінія була передана до транспортної мережі ZVV, а в 1995 році була побудована нова кінцева станція в Еслінгені. В 2004 році у Stadler були придбані нові вагони з низькою підлогою, щоб замінити серію 1950-х років. В 2007 році кінцева станція в Штадельгофені була перепланована.[4][5]

Лінія у Цоллікерберг в 1915
Лінія у Цоллікерберг в 1915 
Потяг у Нові Форх в 1982
Потяг у Нові Форх в 1982 

Маршрут

[ред. | ред. код]

Лінія починається від станції Цюрих-Штадельгофен ФБ[en] на Штадельгоферплац, за межами залізничної станції Цюрих-Штадельгофен[en], де лінія закінчується на кільці з власними двома платформами. Платформи Форхбан оточують платформи для трамвайних маршрутів 11 і 8 Цюрихського трамваю, що мають спільну колію з початковою дистанцією Форхбан. [5]

Між Штадельгофеном і Регальпом потяги Форхбан використовують колії трамвайної мережі, що належать Verkehrsbetriebe Zürich (VBZ) та електрифіковані 600 В постійного струму і значною мірою спільною з дорожнім рухом. Між цими двома пунктами потяги Форхбан обслуговують проміжні трамвайні зупинки на Кройцплац (де відгалужується трамвайний маршрут 8), Гегібахплац і Бальгрист. [2]

У Регальп трамвайний маршрут 11 має кінцеву зупинку, а потяги Форхбан мають окрему станцію Цюрих-Регальп. Тут починається лінія власне лінія Форхбану, що електрифікована 1200 В постійного струму. Від Регальп до станції Вальтікон лінія має подвійну колію та обслуговує проміжні станції Вальдбург, Шпиталь-Цоллікерберг та Цоллікерберг. [2]

Відразу після виходу зі станції Вальтікон лінія входить у двоколійний тунель під селом Зумікон, де має підземні станції Зумікон і Майагер. Лінія виходить на поверхню безпосередньо перед в'їздом на станцію Новий Форх. Наступна дистанція, між Новим Форхом і Форхом, є одноколійною, друга колія має бути побудована в 2020-х роках. [2]

Після Форха лінія проходить під автомагістралью, вона є одноколійною та обслуговує проміжні станції Шойрен, Нойгауз-бай-Гінтерегг, Гінтеррегг, Егг, Лангвіс та Еммат. Усі ці зупинки мають роз'їзди, за винятком Ленгвіса та Еммата. Лінія закінчується на станції Еслінген, яка має три колії. [2]

Форхбан і міський трамвай на кінцевій станції Цюрих-Штадельгофен
Форхбан і міський трамвай на кінцевій станції Цюрих-Штадельгофен 
Станція і депо у Форх
Станція і депо у Форх 
Поїзд у сільській місцевості
Поїзд у сільській місцевості 

Рухомий склад

[ред. | ред. код]
Фото № Тип Позначення Рік Примітки
4 CFe 2/2 1912 Оригінальний мотор-вагон, придбаний для відкриття лінії. Зберігся в оригінальній блакитній лівреї лінії та використовується в особливих випадках.[6]
10 BDe 4/4 1948 Мотор-вагон, що були придбані для оновлення рухомого склада в 1950-х роках. Зберігся та використовується в особливих випадках.[7]
11 C 1912 Оригінальний причепний вагон, придбаний для відкриття лінії. Зберігся в оригінальній блакитній лівреї лінії та використовується в особливих випадках.[8]
21/22-31/32 Tram 2000 Be 8/8 1976-1986 Блоки, що складаються з пар вагонів, постійно зчеплені хвіст до хвоста з кабіною водія на кожному кінці блоку та дверима з обох боків.[9][10]
51-58 Tram 2000 Be 4/4 1994 Мотор-вагони з кабіною на одному кінці та дверима з обох боків.[9][11]
201-204 Tram 2000 Bt 1981-1982 Причіпні вагони без двигуна, для використання з трамваєм типу 2000 одиниць 21/22-31/32 і 51-58, з кабіною на одному кінці та дверима з обох боків.[9][12]
61-73 Stadler Be 4/6 2004 Зчленовані мотор-вагони, з кабіною на одному кінці та дверима з обох боків. Вагони мають частково-низьку підлогу, з низьким рівнем входу. Вагони були побудовані компанією Stadler Rail за індивідуальним дизайном, але включали компоненти зі стандартного продукту GTW.[9][13][14]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Christine Weder (29 листопада 2012). Etikettenschwindel [cheated label]. Neue Zürcher Zeitung (нім.). Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 12 квітня 2021.
  2. ↑ а б в г д е ж Eisenbahnatlas Schweiz. Verlag Schweers + Wall GmbH. 2012. с. 12—13, 64—65. ISBN 978-3-89494-130-7.
  3. ↑ Transport companies. ZVV. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 12 квітня 2021.
  4. ↑ а б в Die Geschichte der Forchbahn in Bildern [Forchbahn history in pictures] (нім.). Forchbahn. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 12 квітня 2021.
  5. ↑ а б Moglestue, Andrew (October 2007). New tram layout for Stadelhofen. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 19 вересня 2013.
  6. ↑ Motorwagen CFe 2/2 Nr. 4 [Motor car CFe2/2 4] (нім.). Verein zur Förderung historischer Forchbahnfahrzeuge. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 12 квітня 2021.
  7. ↑ Motorwagen BDe 4/4 Nr. 10 [Motor car BDe4/4 10] (German) . Verein zur Förderung historischer Forchbahnfahrzeuge. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 12 квітня 2021.
  8. ↑ Anhängewagen C 11 [Trailer car C 4] (German) . Verein zur Förderung historischer Forchbahnfahrzeuge. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 12 квітня 2021.
  9. ↑ а б в г Be 4/6 (нім.). Forchbahn. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 12 квітня 2021.
  10. ↑ Forchbahn - S18 - Triebwagen Be 8/8 - Typ Tram 2000. Wittigbahn (German) . Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 12 квітня 2021.
  11. ↑ Forchbahn - S18 - Triebwagen Be 4/4 - Typ Tram 2000. Wittigbahn (German) . Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 16 вересня 2013.
  12. ↑ Forchbahn - S18 - Steuerwagen - Typ Tram 2000. Wittigbahn (German) . Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 12 квітня 2021.
  13. ↑ Stadler relies on tailor-made trains. Railway Gazette. 1 червня 2004. Архів оригіналу за 22 серпня 2018. Процитовано 20 вересня 2013.
  14. ↑ Low-floor Multiple-unit Be 4/6 for the Forchbahn, Switzerland (PDF). Stadler Rail. Архів оригіналу (PDF) за 21 вересня 2013. Процитовано 20 вересня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Форхбан

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Форхбан&oldid=41654573