Франсуа Дам'єн
Франсуа Дам'єн | ||
---|---|---|
фр. François Damiens | ||
Дата народження | 17 січня 1973 (51 рік) | |
Місце народження | Уккел, Бельгія | |
Громадянство | Бельгія | |
Професія | актор, гуморист | |
Alma mater | École pratique des hautes études commercialesd | |
Роки активності | 2000 — наш час | |
IMDb | ID 1460782 | |
Нагороди та премії | ||
Франсуа Дам'єн у Вікісховищі |
Франсуа Дам'єн (фр. François Damiens; нар. 17 січня 1973, Уккел, Бельгія) — бельгійський комедійний актор.
Франсуа Дам'єн народився 17 січня 1973 року в місті Уккел, Бельгія. Після навчання у Практичній вищій школі комерційних досліджень (фр. École pratique des hautes études commerciales) в Брюсселі отримав диплом за фахом «міжнародна торгівля»[1]. Після чотиримісячного стажування в Австралії, Франсуа вирішив зайнятися творчістю. Спочатку брав участь у скетчах і сценках, поставлених для шоу, що знімаються прихованою камерою. Потім у Бельгії Франсуа Дам'єн створив авторське комедійне телешоу «Франсуа-обманщик» (фр. François L'Embrouille), в якому провокував людей на смішні вчинки і знімав усе на приховану камеру[2]. Шоу отримало визнання навіть за межами Бельгії, його стали транслювати у Франції і Швейцарії. Загалом з 1999 по 2005 роки Дам'єн зняв понад 400 сюжетів прихованою камерою[2].
Кар'єру в кіно Франсуа Дам'єн почав у 2006 році, знявшись у фільмі «Агент 117: Каїр — шпигунське гніздо» Мішеля Азанавічуса. Надалі грав ролі переважно в комедійних стрічках.
У 2010 році Франсуа Дам'єн у Франції став героєм рекламної компанії Pringles Xtreme. У тому ж році він був номінований на кінопремію «Сезар», як найкращий актор другого плану за роль Марка у фільмі «Серцеїд». У 2011 році Дам'єн зіграв свою першу головну роль разом з Паскаль Арбілло у фільмі «Вірна справа». У тому ж році вийшла сентиментальна мелодрама, поставлена за однойменним романом Давіда Фенкіноса «Ніжність», де актор зіграв головну роль у партнерстві з Одрі Тоту.
У 2014 році Дам'єн зіграв роль глухого батька у фільмі «Сім'я Бельє», який мав успіх у глядачів, а актора було втретє номіновано на «Сезара», та вперше в категорії «Найкращий актор».
У 2018 році Франсуа Дам'єн дебютував як режисер повнометражного фільму «Мій кет» у якому також зіграв головну роль. Стрічка була номінована у 2019 році в 3-х категоріях на здобуття бельгійської національної кінопремії «Магрітт», але нагород не отримала.[3][4]
- Актор
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
2006 | ф | Агент 117: Каїр — шпигунське гніздо | OSS 117: Le Caire, nid d'espions | Раймон Пеллетьє |
2006 | ф | Діккенек | Dikkenek | Клоді |
2007 | ф | Таксі 4 | Taxi 4 | Серж |
2007 | кф | Сюрприз! | Surprise! | флорист |
2007 | ф | Ковбой | Cow-Boy | Франц |
2008 | ф | Перший зустрічний | Le premier venu | агент з продажу нерухомості |
2008 | ф | Високі стіни | Les hauts murs | Головний офіцер |
2008 | ф | Крутий татусь | 15 ans et demi... | Жан-Максанс |
2008 | ф | Ж.К.В.Д. | JCVD | Bruges |
2008 | ф | Нас двоє | La personne aux deux personnes | лікар Гожіп |
2008 | ф | Ми – легенди | Seuls Two | |
2008 | ф | Шибеники з Тімпельбаха | Les enfants de Timpelbach | постачальник |
2009 | ф | Інкогніто | Incognito | водій на аварії |
2009 | ф | Сім'я Вольберг | La famille Wolberg | Симон |
2009 | ф | Маленький Ніколя | Le petit Nicolas | сусід |
2009 | ф | Служити і захищати | Protéger & servir | Ромеро |
2010 | ф | Серцеїд | L'arnacoeur | Марк |
2010 | ф | Митниця дає добро | Rien à déclarer | Жан Жак |
2011 | ф | Вірна справа | Une pure affaire | Давид Пеламе |
2011 | мф | Кіт рабина | Le chat du rabbin | репортер/озвучування |
2011 | ф | Відпочинок на межі нервового зриву | Ni à vendre ni à louer | мосьє Фрейз |
2011 | ф | Ніжність | La délicatesse | Маркус Лундлл |
2012 | ф | Торпеда | Torpedo | Мішель Рессак |
2012 | ф | Переполох на районі | Les Kaïra | Клод Фашун, виробник порно |
2012 | ф | Танго лібре | Tango libre | Жан-Крістоф |
2013 | ф | Сюзанна | Suzanne | Ніколя Меревський |
2013 | ф | Тіп Топ | Tip Top | Роберт Мендес |
2013 | ф | Гар дю Нор | Gare du Nord | Саша |
2013 | ф | Я зображую труп | Je fais le mort | Жан Рено |
2014 | ф | Сім'я Бельє | La famille Bélier | Родольф Бельє |
2015 | ф | Надновий заповіт | Le tout nouveau testament | Франсуа |
2015 | ф | Ковбої | Les cowboys | Ален Болланд |
2016 | ф | Новини з планети Марс | Des nouvelles de la planète Mars | Філіп Марс |
2016 | ф | Танцівниця | La danseuse | Маршан |
2018 | ф | Мій кет | Mon Ket | Дені Версавель |
- Режисер
У 2011 році Франсуа Дам'єн був нагороджений Орденом Мистецтв та літератури (кавалер)[5].
Рік | Категорія | Фільм | Результат | ||
---|---|---|---|---|---|
Премія «Сезар» | |||||
2011 | Найкращий актор другого плану | Серцеїд | Номінація | ||
2014 | Сюзанна | Номінація | |||
2015 | Найкращий актор | Сім'я Бельє | Номінація | ||
2016 | Ковбої | Номінація | |||
Премія «Магрітт» | |||||
2011 | Найкращий актор другого плану | Серцеїд | Номінація | ||
2014 | Найкращий актор | Танго лібре | Номінація | ||
2015 | Я зображую труп | Номінація | |||
Найкращий актор другого плану | Сюзанна | Номінація | |||
2016 | Найкращий актор | Сім'я Бельє | Номінація | ||
2017 | Найкращий актор | Ковбої | Номінація | ||
2018 | Найкращий актор | Позбав мене від сумнівів | Номінація | ||
2019 | Найкращий фільм | Мій кет | Номінація | ||
Найкращий актор | Номінація | ||||
Міжнародний фестиваль комедійних фільмів У Аль д'Юез | |||||
2011 | Найкраща акторська гра (разом з Паскалем Арбілло) | Вірна справа | Перемога | ||
Кінофестиваль в Салоніках | |||||
2013 | Спеціальний приз за художні досягнення | Сюзанна | Перемога | ||
Кришталевий глобус | |||||
2015 | Найкращий актор | Сім'я Бельє | Номінація | ||
2018 | Найкращий актор | Позбав мене від сумнівів | Номінація |
- ↑ Ce samedi, dans le nouveau Télé DH. Процитовано 25.01.2016
- ↑ а б Біографія Франсуа Дам'єна на AlloCiné
- ↑ Heyrendt, Hubert (11 січня 2019). Les nommés aux Magritte 2019 sont connus. La Libre Belgique (фр.) . Процитовано 16 січня 2019.
- ↑ Aurore Engelen. The 2019 Magritte Awards: a close-run competition. Cineuropa (англ.) . 14.01.2018. Процитовано 03.02.2019.
- ↑ Promotion «artistes étrangers» 2011. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ Нагороди та номінації Франсуа Дам'єна на сайті IMDb(англ.)
- Франсуа Дам'єн на сайті IMDb (англ.)
- Франсуа Дам'єн на сайті AlloCiné (фр.)