Філіпп I (герцог Бургундії)
Філіпп I | ||
| ||
---|---|---|
Попередник: | Ед IV | |
Наступник: | домен Франції | |
Народження: | 5 серпня 1346 Рувр-ан-Плен | |
Смерть: | 21 листопада 1361 (15 років) Рувр-ан-Плен | |
Причина смерті: | чума | |
Поховання: | Сіто (абатство) | |
Релігія: | католицтво | |
Рід: | Бургундська | |
Батько: | Філіпп Бургундський | |
Мати: | Іоанна I (графиня Оверні)[1] | |
Шлюб: | Маргарита III (графиня Фландрії) | |
Філіпп I (фр. Philippe de Rouvre; 5 серпня 1346 — 21 листопада 1361) — останній герцог Бургундії (1350—1361) з Старшого Бургундського дому. Як Філіпп I був пфальцграфом Бургундії і графом Артуа (1347—1361), Оверні і Булоні (1360—1361).
Походив з династії Капетингів. Син Філіппа Бургундського (мав прізвисько Монсеньйор) та Іоанни I (графині Овернської). Народився у 1346 році у м. Рувр, тому отримав прізвисько «Руврський». Його батько помер через 5 днів після народження Філіппа.
У 1347 році після смерті бабусі Іоанни III (пфальцграфині Бургундської), французький король Філіпп VI відібрав графства Бургундія і Артуа у діда Еда IV й передав їх Філіппу.
У 1350 році після смерті Еда IV успадкував Бургундське герцогство. Втім фактично правила мати Філіппа — Іоанна Овернська. 1353 році регентство перебрав на себе король Іоанн II. У 1356 році одружився з Маргаритою III, донькою графа Фландрського.
У 1360 році після смерті матері успадкував Овернське і Булонське графства. Того ж року став самостійним володарем Бургундії, відмовившись принести оммаж (васальну присягу) французькому королю Іоанну II, який тоді потрапив у полон до англійців. При цьому було укладено союз з Карлом IV, імператором Священної Римської імперії.
Втім у 1361 році Філіпп I раптово помер під час падіння з коня (за іншою версією — від епідемії). Після цього Бургундське герцогство було приєднано до Французького королівтва (у 1363 році передано французькому принцу Філіппу з роду Валуа), а Бургундське графство і графство Артуа успадкувала його двоюрідна бабуся Маргарита Французька, Овернське і Булонське графства отримав родич по материнській лінії Іоанн I.
Дружина — Маргарита III, донька Людовіка II Дамп'єр, графа Фландрії, Бургундії, Невера і Ретеля.
- Wim Blockmans and Walter Prevenier, The Promised Lands: The Low Countries Under Burgundian Rule, 1369—1530, transl. Elizabeth Fackelman, ed. Edward Peters, (University of Pennsylvania Press, 1999), 13
- A. Coville, Francia. La guerra dei cent'anni (fino al 1380), cap. XVI, vol. VI (Declino dell'impero e del papato e sviluppo degli stati nazionali) della Storia del Mondo Medievale, 1999, pp. 608—641