Хав'єр Ерауд

Хав'єр Ерауд
Хав'єр Ерауд, бл. 1962 року
Ім'я при народженніісп. Javier Heraud Pérez
ПсевдоRodrigo Machado
Народився19 січня 1942(1942-01-19)[1][2]
Miraflores, Pasoskanquid, Ліма[1][3]
Помер15 травня 1963(1963-05-15)[1][2] (21 рік)
Мадре-де-Дьйос, Пуерто-Мальдонадо[4]
·вогнепальна рана
ПохованняGardens of Peace Cemeteryd[5] і Puerto Maldonado Pioneers Cemeteryd
Країна Перу
Діяльністьпоет, письменник, педагог
Alma materColegio Sagrados Corazones Belénd (1947), Markham Colleged (1957), Папський католицький університет Перуd (1963)[6], Національний університет Сан-Маркос (1963)[7], Alliance Française, Limad (1962)[8] і Гаванський університет
Знання мовіспанська[9], французька[8] і англійська
ЗакладCollege of Our Lady of Guadaluped[10], Q5777045?[10] і Q97929068?
ЧленствоQ30911257? (1962)[11]
Роки активностіз 1960
НапрямокQ3759614?
ПартіяNational Liberation Armyd (1963)[12]
Брати, сестриCecilia Heraud Pérezd і Jorge Heraud Pérezd
Зріст182 см[13]
Очізелені[13]
Нагороди
Сайтjavierheraud.pe

Хав'є́р Луї́с Ерау́д Пе́рес (ісп. Javier Luis Heraud Pérez, також відомий як Хав'єр Ерó; *19 січня 1941(19410119) — 15 травня 1963) — перуанський поет і революціонер.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Походить із забезпеченої аристократичної сім'ї, був третьою дитиною, мав трьох сестер і двох братів, включаючи відомого перуанського вченого Хорхе Еро Переса. Став одним з найкращих студентів філологічного факультету Папського католицького університету Перу і вступив на юридичний факультет Університету Сан-Маркос, де зблизився з революційною інтелігенцією. Паралельно, починаючи від 1958 року викладав в промисловому інституті.

Вважався надією перуанської поезії: 18-річним вже виступив зі збіркою віршів «Річка» (El río, 1960), а за наступну книгу «Подорож» (El viaje) у грудні 1960 року був разом з Сесаром Кальво був відзначений премією молодим авторам за перше місце в конкурсі «молодий поет Перу».

У 1961 році вступив у лави лівого Соціально-прогресивного руху і брав участь у демонстраціях проти прийому в Перу віце-президента США Ніксона.

29 березня 1962 року з метою вивчення місцевого кінематографу вирушив на Кубу, де мав зустріч з Фіделем Кастро. У липні 1962 року відвідав Всесвітній форум молоді в Москві (провів в СРСР 15 діб), також побував у Китаї, Парижі (де побував на могилі Сесара Вальєхо) і Мадриді, звідки наприкінці жовтня повернувся до Ліми.

Коли після перемоги Кубинської революції по всьому континенту спалахували вогнища революційної боротьби, і Хав'єр Еро повернувся в Перу, аби під псевдонімом «Родріго Мачадо» стати учасником однієї з перших ліворадикальних партизанських груп — Армії національного звільнення, яка вела боротьбу проти військової хунти Рікардо Переса Годоя і Ніколаса Ліндлея.

У січні 1963 року група з 15 осіб на чолі з 21-річним Еро й Аленом Еліасом перетнула Болівію і зайшла у Південне Перу. Змучений лейшманіозом загін спробував перейти річку Мадре-де-Дьйос навпроти розташованого у сельві містечка Пуерто-Мальдонадо, щоб дістати там медикаменти, однако влада довідалась про це, і 15 травня беззбройного Еро, який стояв на човні-довбанці застрелили в груди кулями «дум-дум».

Книги

[ред. | ред. код]
  • El río (1960)
  • El viaje (1961)
  • Estación reunida (1961)
  • Poesías completas y homenaje (1964)

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Поет-співвітчизник Густаво Валькарсель присвятив Хав'єру Еро вірш.

Вірші Ерауда перекладено багатьма мовами й видано у багатьох країнах.

У 2019 році в Перу вийшло 2 присвячені йому фільми — документальний і художній.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]