Хаджинов Леонід Петрович
| Хаджинов Леонід Петрович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Народився | 28 квітня 1927 місто Маріуполь, Донецька область | |||||
| Помер | 28 лютого 2019 (91 рік) місто Запоріжжя | |||||
| Країна |  СРСР Україна | |||||
| Національність | грек | |||||
| Діяльність | генеральний директор | |||||
| Alma mater | Приазовський державний технічний університет | |||||
| Знання мов | російська | |||||
| Посада | генеральний директор[d] | |||||
| Партія | КПРС | |||||
| Нагороди |
 | |||||
Леонід Петрович Хаджинов (28 квітня 1927, місто Маріуполь Донецької області — 28 лютого 2019, місто Запоріжжя) — український радянський діяч, генеральний директор Запорізького виробничого об'єднання «Запоріжтрансформатор». Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Дійсний член Академії інженерних наук України (1994).
Народився в родині партійного працівника. У жовтні 1941 року, під час німецько-радянської війни, родина була евакуйована в східні райони СРСР.
У 1942—1944 роках — сторож, колгоспник в Ошській області Киргизької РСР. Після повернення в місто Маріуполь, в 1944—1946 роках — учень слюсаря, слюсар Маріупольського радіаторного заводу Сталінської області.
У 1946—1950 роках — учень, секретар комітету ЛКСМУ Маріупольського металургійного технікуму Сталінської області.
У 1950—1955 роках — студент Ждановського металургійного інституту Сталінської області.
У 1955—1978 роках — майстер, старший майстер, начальник дільниці, заступник начальника, начальник цеху, секретар партійного комітету, заступник директора Запорізького трансформаторного заводу.
У 1978—1991 роках — генеральний директор Запорізького виробничого об'єднання «Запоріжтрансформатор» імені Леніна. У 1991—2001 роках — голова правління Запорізького ВАТ «Запоріжтрансформатор». З 2001 року — член Наглядової ради, почесний президент ВАТ «Запоріжтрансформатор».
Президент Правобережної асоціації промисловців. Був керівником Правобережної асоціації промисловців, головою благодійного фонду «Собор», головою Ради Почесних громадян м. Запоріжжя з 1997 року. З 1998 року — голова благодійного фонду «Собор».
Неодноразово обирався депутатом місцевих рад, а у 1985 році — депутатом Верховної Ради УРСР. Все життя він не приховував своє грецьке походження, цікавився історією і культурою греків. У роки демократичних перетворень активно сприяв відродженню і розвитку грецького національного руху в області[1].
Помер у Запоріжжі 28 лютого 2019 року на 92-му році життя[2].
- орден «За заслуги» ІІ ступеня (1997)
- орден «За заслуги» ІІІ ступеня (1995)
- орден Жовтневої Революції (1977)
- орден Трудового Червоного Прапора
- орден «Знак Пошани»
- лауреат премії Ради Міністрів СРСР
- медалі
- заслужений машинобудівник Української РСР (1977)
- заслужений діяч культури Української РСР
- почесний громадянин міста Запоріжжя (1997).
- ↑ Перестало битися серце Хаджинова Леоніда Петровича [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.] // ФГТУ
- ↑ На сесії хвилиною мовчання вшанували пам’ять Леоніда Хаджинова [Архівовано 8 березня 2019 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Запорізької міської ради, 2019-02-28
- Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.