Харсіки

село Харсіки
Заказник Харсіцька Полона
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Лубенський район
Тер. громада	Чорнухинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA53040130340095399
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1635
Перша згадка	1635 (389 років) (Харсенки)
Населення	974
Поштовий індекс	37103
Телефонний код	+380 5340
Географічні дані
Географічні координати	50°16′7″ пн. ш. 32°54′20″ сх. д. / 50.26861° пн. ш. 32.90556° сх. д. / 50.26861; 32.90556
Середня висота над рівнем моря	134 м
Водойми	р. Босаха, Многа
Місцева влада
Адреса ради	37100, Полтавська обл, Лубенський р-н, селище Чорнухи, вул. Центральна, буд. 39
Карта
Харсіки
Харсіки
Мапа
Харсіки у Вікісховищі

Ха́рсіки (до 1995 року — Харсики) — село в Україні, у Чорнухинській селищній громаді Лубенського району Полтавської області. Населення 974 особи. До 2018 адміністративний центр Харсіцької сільської ради (до якої також належали села Бондарі та Нехристівка).

Село Харсіки знаходиться на лівому березі річки Многа, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Луговики, нижче за течією примикає смт Чорнухи, на протилежному березі — село Кізлівка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1714.

Перша згадка про село відносится до 1635 року.

У 1913 році на кошти Лохвицького земства в селі збудована земська трикомплектна (трикласна) школа в стилі українського модерну.

Село постраждало в часі Голодомору 1946—1947 років^[1].

Розподіл населення за рідною мовою за даними ^[2]:

• ТОВ «Маяк».
• Чорнухинська міжколгоспна ПМК № 23, КП.
• АФ «Обереги».

• Школа І-ІІ ст.

1. Земська трикомплектна (трикласна) школа Лохвицького земства. Збудована у 1913 році в стилі українського модерну за проектом відомого архітектора і художника Опанаса Сластіона. Розташована в південній частині села, на підвищенні, над заплавою річки Многа. Школа дерев'яна, обкладена цеглою, одноповерхова, П-подібна в плані. Будівля прикрашена мереживом цегляного декору на основі народних орнаментів, має шестикутні двері та вікна і дві високі декоративні башточки. Після відкриття у 1984 році нової сільської школи, стара виконувала функції ЛТП. Пізніше закинута. У 2015 р. місцевий мешканець незаконно захопив покинуту будівлю та намагався перетворити її на гаражний бокс для вантажівок. Цінна пам'ятка українського модерну зазнала значних втрат. Зараз об'єкт знаходиться під захистом громади і керівництва програми «Школи Лохвицького земства». На будівлю вже виконана облікова документація і скоро школа стане офіційною пам'яткою архітектури.

   

   

2. Будинок поміщика. Збудований на початку 20 ст. Розташований в центрі села. Будинок цегляний, в плані прямокутний, двоповерховий. Виконаний в стилі історизм, з елементами неокласицизму. В радянські часи більшу частину будівлі обклали керамічною плиткою, внаслідок чого була втрачена автентичність. Неушкодженими залишились північний фасад та дерев'яний фронтон 2-го поверху південного фасаду. Зараз у будівлі розташовані сільський будинок культури і бібліотека.

   

Біля села розташований ботанічний заказник «Харсіцька Полона».

• 
  «Харсіцька Полона» — ботанічний заказник (таблиця)

В селі народилися

• Аранчій Максим Олегович (1989—2014) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни.
• Булда Анатолій Андрійович — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики викладання соціально-гуманітарних дисциплін Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова.
• Лисенко Микола Миколайович — український історик..
• Ярошенко Ольга Григорівна (* 1950) — доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений працівник освіти України, відзначена орденом княгині Ольги^[3][4].

Картка села^{[недоступне посилання з травня 2019]}

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.