Хащів
| село Хащів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Самбірський район |
| Тер. громада | Турківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46080190210053596 |
| Основні дані | |
| Населення | 467 |
| Площа | 2,2 км² |
| Густота населення | 212,27 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82511 |
| Телефонний код | +380 3269 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°16′6″ пн. ш. 22°46′26″ сх. д. / 49.26833° пн. ш. 22.77389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 566 м |
| Водойми | річка Лихнева |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82500, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Турка |
| Карта | |
  Хащів | |
 Хащів | |
| Мапа | |
 | |
Ха́щів — село в Україні, Самбірського району Львівської області. Населення становить 467 осіб. Орган місцевого самоврядування - Турківська міська рада.
Межує з кордоном Польщі. Розташоване за 24 км від райцентру Турка і однойменної залізничної станції.
Село з'єднане з райцентром автодорогою. Селом тече річка Лихнева.
Хащів заснований 1530 року.
У 1939 р. — 990 мешканців (970 українців і 20 євреїв)[1].
У Радянсько-німецькій війні в радянську армію мобілізовано 63 селян, з них 13 загинули.
За Хащів йшли кровопролитні бої між совєцькими та нацистськими військовими підрозділами. Втрати радянських військ склали 22 загиблих. На братській могилі 1975 року встановлено пам'ятник[2].
Після повернення радянської влади у селі влаштовано примусову колективізацію, створено ферму і бригаду лімнянського колгоспу «Нове життя».
Посеред села на пагорбі розташована дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці. Датою її побудови зазначений 1877 рік, а будівничий — Теодор з Терла. Храм входить до пам'яток архітектури місцевого значення. Споруда орієнтована за традицією на схід. Тризрубна, триверха, бойківського типу будова. Квадратні зруби (нава ширша) увінчані четвериками з двома заломами, завершеними великими восьмериковими ліхтарями з маківками і хрестами. Оперізує церкву суцільне піддашшя, оперте на виступи вінців зрубів. Під ними по обидва боки вівтаря сховані невеликі прямокутні ризниці, добудовані у 2002 році. Стіни підопасіння оббиті пластиковою вагонкою.
У радянські часи працювала польова бригада (483 га сільгоспугідь, зокрема 282 га орних земель), ферма на 750 голів великої рогатої худоби та швейна майстерня.
- Павлюх Захар Гнатович (1848—1934) — український військовик, військовий юрист, художник, громадський діяч, головний референт військового судівництва при уряді ЗУНР.
- Павлюх Гнат (1879—1972) — діяч української освіти і пластунського руху в Західній Україні.
- Хащівський Василь Михайлович-«Марко» — кур'єр ЗП УГВР, лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу.
Школа, народний дім з широкоекранною установкою, бібліотека (10 000 книг), ФАП, три крамниці.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 95.
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область/ — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — стор. 697
- Погода в селі Хащів [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Інформація про храми Турківського району на сайті РДА [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
