Хлорпірифос
Хлорпірифос | |
---|---|
Назва за IUPAC | О,О-Диетил-О-3,5,6-трихлор-2-піридилфосфоротіоат' |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 2921-88-2 |
PubChem | 2730 |
Номер EINECS | 220-864-4 |
KEGG | D07688 і C14322 |
Назва MeSH | D02.705.400.625.100, D02.705.539.345.100 і D02.886.300.692.100 |
ChEBI | 34631 |
RTECS | TF6300000 |
SMILES | Clc1c(OP(=S)(OCC)OCC)nc(Cl)c(Cl)c1 |
InChI | 1/C9H11Cl3NO3PS/c1-3-14-17(18,15-4-2)16-9-7(11)5-6(10)8(12)13-9/h5H,3-4H2,1-2H3 |
Номер Бельштейна | 1545756 |
Властивості | |
Молекулярна формула | C9H11Cl3NO3PS |
Молярна маса | 350,59 г/моль |
Густина | 1,398 г/см3 (43,5 °C) |
Тпл | 42 °C[1] |
Розчинність (вода) | 2 мг/л (25 °C) |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Хлорпірифос (О,О-Диетил-О-3,5,6-трихлор-2-піридилфосфоротіоат, C9H11Cl3NO3PS) — діюча речовина багатьох розповсюджених інсектицидів широкого спектра дії. Хлорпірифос (ХПФ) є фосфорорганічним інсектицидом, який широко використовується в побуті, сільському господарстві та промисловості протягом останніх 40 років приблизно в 100 країнах світу. Незважаючи на нещодавно введені істотні обмеження його застосування в домашніх умовах у низці країн (США, 2001; Європейський Союз, 2003), ХПФ залишається дуже широко вживаним пестицидом. Цей агент використовується для знищення широкого спектра шкідливих комах і кліщів; водночас він демонструє помітну токсичність для більшості видів інших тварин і людини.
Викликає дифузне ураження нейронів ЦНС. Він належить до токсикантів — агоністів, що діють на специфічні рецептори, а саме — на холінорецептори.Як і всі фосфорорганічні сполуки, ХПФ впливає на нервову систему, інгібуючи ацетилхолінестеразу (АХЕ). Крім того, в організмі ссавців він перетворюється в ХПФ-оксон, який більш ніж в 3000 разів активніший щодо нервової системи, ніж сам ХПФ. Як з'ясувалось останнім часом, дія цього пестициду на АХЕ є далеко не єдиним механізмом його токсичності. Є дані, що ХПФ негативно впливає на розвиток мозку ссавців, оскільки ефекти цього агента щодо холінергічної передачі в ЦНС комбінуються із впливом на внутрішньоклітинні сигнальні каскади, задіяні в диференціювання клітин. Одним із механізмів може бути здатність фосфорорганічних сполук викликати оксидаційний стрес, що призводить до утворення вільних радикалів.
- Салига Ю., Росаловський В., Федяков Р. Глутатіонова система еритроцитів щурів, інтоксикованих хлорпірифосом[недоступне посилання з липня 2019] // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2012. Випуск 60
- Salyha Y. Biological effects assessment of chlorpyrifos and some aspects of its neurotoxicity // Visnyk of Lviv University. - Biology series. - Is. 54, Lviv. - 2010. - P.3-14.
- Salyha, Yu T. "Chlorpyrifos Leads to Oxidative Stress-Induced Death of Hippocampal Cells in Vitro." Neurophysiology, Vol. 45, No. 3, 2013.P.193-199.
- ↑ Lide, David R. (1998). Handbook of Chemistry and Physics (вид. 87). Boca Raton, FL: CRC Press. с. 3–126. ISBN 0849305942.
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |