Ходарьонок Михайло Михайлович

Ходарьонок Михайло Михайлович
рос. Ходарёнок, Михаил Михайлович
Народження	20 лютого 1954(1954-02-20) (70 років) або 1954[1] Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Росія
Приналежність	СРСР  Росія
Рід військ	ППО
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Мінське вище інженерне зенітне ракетне училище Протиповітряної оборони країни
Роки служби	1971–2000
Звання	Полковник
Нагороди

Михайло Михайлович Ходарьонок (народився 20 лютого 1954 в Таллінні, Естонська РСР, СРСР) — російський журналіст, військовий оглядач «Газети.ru» та радіостанції «Вести ФМ». Полковник запасу.

Народився 20 лютого 1954 року в Таллінні, Естонська РСР.^[2][3] У 1971 році вступив до Мінського вищого військового інженерного училища, яке закінчив у 1976 році.^[4][2]

Службу розпочав у військах ППО на посаді начальника відділення бойового управління радіотехнічної батареї ЗРК С-75.^[4] З 1977 по 1980 служить командиром радіотехнічної батареї ЗРК С-75^[4]. В 1980 призначається командиром зенітного ракетного дивізіону С-75.^[4][2]

В 1986 закінчив Військову командну академію ППО^[2].

У 1986—1988 роках проходить службу на посаді заступника командира зенітного ракетного полку С-200^[4][2].

В 1988 переведений на службу в Головний штаб Військ ППО на посаду старшого офіцера штабу зенітних ракетних військ протиповітряної оборони.^[2]

З 1992 — старший офіцер-оператор 1 напряму 1 управління Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил РФ^[4][2].

В 1996 вступає до Військової академії Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, після закінчення якої в 1998 призначений начальником групи 1 напрямку 1 управління Головного оперативного управління Генерального штабу^[4][2].

22 липня 2000 звільнився в запас у званні полковника^[4][2].

Після військової служби почав працювати як військовий журналіст. Оглядач «Незалежного військового огляду» з 2000 по 2003 роки^[4][2].

Працював головним редактором газети «Військово-промисловий кур'єр» (2010—2015) та журналу «Повітряно-космічна оборона»^[2].

Зараз — військовий оглядач видання «Газета.Ru»^[4] і радіостанції «Вести ФМ», де регулярно виступає гостем передачі «Від трьох до п'яти» Є. Г. Я. Сатановського, який називає рубрику за участю Ходарьонка «годиною мілітариста»

У лютому 2022 року «Незалежна газета» у своєму «Незалежному військовому огляді» опублікувала статтю Михайла Ходарьонка «Прогнози кровожерливих політологів. Про захоплених яструбів і квапливих зозуль», в якій він пояснює, чому не відповідають реальності твердження окремих російських політиків, що Росія може за кілька годин завдати Україні нищівної поразки, якщо почнеться військовий конфлікт.^[5]

У травні 2022 р. у ток-шоу на російському ТБ відверто висловився про критичне становище російської армії та втрату Росією союзників через агресію проти України^[6].

• Медаль ордену «За заслуги перед Батьківщиною» II ступеня (21.08.2020) — за заслуги у розвитку вітчизняної журналістики, високий професіоналізм та багаторічну плідну роботу^[7].

• Ходарёнок, М. М. Щит и меч нашей Родины. — М.: Алгоритм, 2016. — 285 с. (Четвёртая мировая). ISBN 978-5-906861-12-2 1500 прим.

• Борщёв А. Д., Макар И. П.. Приказами сражения не выигрывают // Независимое военное обозрение. — 2003. — 25 квітня.