Неодружений

Гравюра (1846), на якій зображено чоловіка, який з сумом тримає в руці зображення чоловіка із дружиною та трьома дітьми з підписом «Одинак».

Неодру́жений[1], па́рубок[2], кавале́р[3] — чоловік, який досяг повноліття і не перебуває в шлюбі, тобто не пов'язаний з іншою людиною особистими зв'язками легально-правового характеру (шлюбом чи іншим санкціонованим цивільним союзом). Цей термін не стосується і того, хто вже був у шлюбних стосунках: якщо партнер(ка) помер(ла), тоді він вдівець, а якщо розлучився — розлучений. Старий парубок — немолодий чоловік, який ніколи не був одруженим.

Відповідник для жінки — стара діва.

Історія

[ред. | ред. код]

Ставлення до неодружених було різне залежно від епохи та країни. У деяких він, як і неодружена жінка, зазнає остракізму та інших, часто юридично санкціонованих, переслідувань. В інших щодо цього існує толерантність. В деяких суспільствах до неодружених чоловіків відносилися вороже, підозрюючи гомосексуальні чи інші нахили. Майже всі суспільства не заохочували одиноких чоловіків і створювали систему традицій та законів, спрямованих проти старих парубків. Так у Спарті неодруженим чоловікам заборонялося брати участь у спортивних змаганнях, їм не віддавали звичну для старих людей шану. У багатьох суспільствах Європи парубки обкладалися окремими податками. У Північній Німеччині донині парубків на 30-й день народження примушують підмітати в ратуші, аж поки їх не поцілує дівчина.

Існує ряд соціальних, суспільних, психологічних та інших причин, чому деякі чоловіки залишаються неодруженими. В деяких розвинутих суспільствах Західної Європи та Північної Америки дедалі більше чоловіків воліють парубкувати, ніж одружуватися, з огляду на бажання не обмежувати свій стиль життя сімейними обов'язками. У різних суспільствах, на різних етапах розвитку кількість парубків коливалася.

Духовенство в католицькій церкві не може одружитися (безшлюбність, целібат[4]).

Цитати

[ред. | ред. код]

«Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак»

Іван Котляревський, I, 1952, 65

«Хіба ж ти не знаєш, що він не парубок, що він жонатий? — сказав батько.»

Нечуй-Левицький, II, 1956, 238

«Пріся? Надивилась я на Прісю за ті два тижні влітку. У неї тільки кавалери в голові.»

Андрій Головко, II, 1957, 591

«Як це сталося, що вона пішла за нього, вічного наймита, старого парубка, бурлаку,.. — і досі не знає.»

Михайло Коцюбинський, II, 1955, 14

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]