Христо Христов

Христо Христов
болг. Христо Христов
Народився 11 квітня 1926(1926-04-11)[2][1]
Пловдив, Третє Болгарське царство
Помер 16 квітня 2007(2007-04-16)[1] (81 рік)
Софія, Болгарія
Поховання Центральний цвинтар Софіїd
Країна  Болгарія
Діяльність кінорежисер, сценарист
Відомий завдяки режисер, кінорежисер і художник
член Європейської кіноакадемії
Alma mater Національна академія театрального і кіномистецтва «Крестьо Сарафов» і Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки активності з 1969
IMDb ID 0160664

Христо Христов (болг. Христо Христов, нар. 11 квітня 1926, Пловдив — пом. 16 квітня 2007, Софія) — болгарський режисер, кінорежисер і художник, член Європейської кіноакадемії.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1952 році здобув медичну освіту. Працював режисером і художником у самодіяльному театрі. 1958 року закінчив ВІТІС (Софія). Був режисером і художником-декоратором у Народному театрі (Пловдив). У 19661967 роках стажувався на «Мосфільмі» у Михайла Ромма і Марлена Хуцієва. У 19741982  роках — голова Спілки болгарських кінематографістів.

Поставив «Іркутську історію» Арбузова, «Оптимістичну трагедію» Вишневського, «Дванадцяту ніч» Шекспіра, «Три високі жінки» Олбі, п'єси болгарських драматургів.

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1969 — Іконостас
  • 1972 — Кувалда або молот
  • 1973 — Останнє літо
  • 1974 — Дерево без коріння
  • 1976 — Циклоп
  • 1977 — Проти вітру
  • 1979 — Бар'єр
  • 1980 — Вантажівка
  • 1981 — Тридцятитрирічна жінка
  • 1984 — Співрозмовник за бажанням
  • 1985 — Характеристика
  • 1988 — Тест 88
  • 1997 — Суламіф

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Filmportal.de — 2005.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич Москва, Советская энциклопедия, 1987. — с. 470

Посилання[ред. | ред. код]